Василь Стефурак, фермер й виробник хамону з баранини: хотілося відновити не так інститут вівчарства, як образ гонорового українського газди

Василь Стефурак, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», вже 10 років займається вівчарством на Коломийщині. У його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани. Тут розводять ще й кіз, з молока яких роблять крафтові сири. А ще на фермі коні, собаки та інша живність. Фіртка дізналась чи легко сьогодні відновлювати промисли, що були популярні в горах ще пів століття тому.

Розповідаючи про власний досвід у вівчарстві, Василь зазначає, що на сьогодні у господарстві налічується 250 овець та понад 50 баранів дорослих тварин, а ще є молодняк.

«Моя ідея набагато глибша, ніж просто фермерська діяльність. Мені хотілося відновити не так інститут вівчарства, як образ гонорового українського газди. Зовсім не важливо, яким господарством займатися і кого розводити: кози, корови, вівці чи кури. Я хотів показати людям, що ми можемо заробляти в себе вдома», - каже чоловік.

За його словами, він насамперед прагнув зберегти культуру Карпат. Згодом поставив собі питання, як саме це зробити.

«Спочатку було дві ідеї: ремісництво і вівчарство. У народі кажуть, що в будь-якій справі мають бути замисли й розмисли. На ремісництво попит є, насправді. До прикладу, ми б створили жіночу прикрасу – український гердан. Далі б через сайт намагалися продавати виріб на весь світ.  Але з часом прийшло усвідомлення, що сенсу в тому мало - з тим технологічним прогресом, який є зараз, Китай таких герданів зробить енну кількість за день», - продовжує Василь Стефурак.

Фермер переконаний, що навіть у вівчарстві Китай зараз №1. Однак тут є вільні ніші на ринку. За його словами, світовий ринок баранини насичений приблизно на 40% і в Україні зараз чи не найбільше можливостей для вівчарства. Головне наявність землі та бажання працювати.

«Треба приблизно 10 соток на вівцю. Якщо у мене в господарстві «крутиться» щонайменше 500 голів – значить має бути 50 гектарів території. Окрім овець, у мене ще є приблизно 50 кіз і пара коней. До речі, є кінь, дідусь якого – олімпійський чемпіон, а тато – кращий жеребець в країні. Що стосується баранів, то вони, насправді, дуже агресивні. Словом, баран може вбити навіть бика», - продовжує вівчар.

Для того, аби доглядати все господарство потрібно досить багато часу, але, як каже Василь Стефурак, він до такої роботи звик з дитинства. 

«У мене вдома вівці були завжди, я, по суті, з ними виріс. У моїй родині від діда-прадіда займалися вівчарством, щоправда, не так масштабно. За "совітів" не можна було мати багато тварин в господарстві, максимум, що на зиму лишали – то 3-4 вівці. На літо збільшували до 15-20 і потім знову здавали. Такі були правила», - ділиться чоловік.

Вівці у господарстві дають м’ясо, шкіру, вовну та молоко. Однак, за словами фермера, в Україні на вовні ніхто не заробляє. Виготовляють лише ліжники. Що стосується шкіри, то її найчастіше використовують на зимове взуття.

«Оскільки зараз на вовну попит зовсім невеликий, то ми стрижемо овець раз в рік, хоча можна й двічі на рік. Зазвичай такі процедури проводимо весною. Цього року весна була затяжною, а оскільки мої тварини більшість часу живуть на вулиці, то після зими я їх не стриг. Потім літом кількох постригли, і зупинилися, бо активізувалися різні комахи. Шкіра овець дуже ніжна і тонка, а комахи роз’їдають її», - пояснює фермер.

До речі, якщо професіоналу на стрижку однієї вівці знадобиться кілька хвилин, то новеньким інколи не вистачить й години.

Овече стадо не вибагливе в їжі, за словами Василя Стефурака, вони їдять все, що їм даси. Однак за тваринами слід стежити під час несприятливої погоди.

«Мої вівці пасуть траву, для них це найважливіше. Тварини живуть просто неба, ховаються під деревами чи кущами. Їх «охороняють» електропастухи – це така собі огорожа. Однак, коли несприятливі погодні умови й шерсть забруднюється, тоді її потрібно мити, що, до речі, треба вміти правильно зробити, бо дуже легко зіпсувати», - ділиться досвідом вівчар.

Крім того, в господарстві чоловіка є ще кілька собак породи лайка, вони захищають стадо від хижаків, але не від усіх.

«Це дуже універсальна порода. Проти вовків, вони, правда нульові, а от проти рисів і ведмедів лайки дуже ефективні, вони їх відлякують чи навіть атакують. До речі, цього року весною ведмідь нам вулики перевернув. Йому залишилося десь 50 чи 70 метрів, аби дістатися до вівців. Так ось, собаки його прогнали», - каже чоловік.

Голова громадської організації переконаний, що на вівчарстві можна заробляти - головне любити свою справу та виготовляти якісний продукт, тоді проблем зі збутом не виникатиме. Цього року Василь Стефурак презентував хамон із баранини власного виробництва.

«Якщо до чогось братись – то мусиш стати в тій справі чемпіоном. У вівчарстві я все одно робив би щось з м’ясом. Спочатку навіть не думав про хамон, бо це доволі специфічний продукт. У перекладі означає «м’ясо на кістці». Якби пан Йозеф, наш австрійський брат по вівчарству, не поділився родинним рецептом виготовлення хамону, якому, до речі, вже пару сотень років, то можливо, хамону й не було б», - зізнається фермер.

За його словами, подібні продукти придумали моряки: іспанський хамон, італійське прошуто. Консервантів та стерилізації не було, зате була діжка і сіль, так і берегли продукти.

«Потім подумав: є рецепт, є барани, але нема потрібного м’яса. І знайшов хорошу людину, яка дуже добре дружить з м’ясом, у неї були потрібні технологічні можливості й ми рік експериментували з м’ясом, бо ж барани у мене пасуть різнотрав’я, як дичина, відповідно підхід мусів бути теж, як до дичини», - зазначив фермер.

Василь Стефурак поділився, що зараз активно займається збереженням вологості хамону за допомогою плісняви. Наразі цей продукт ніде не презентували, адже процес виготовлення ще недопрацьований до бажаного результату. Вартість хамону з баранини, за його словами, становитиме в межах 100 євро за кілограм.

«Щоб приготувати такий продукт, потрібно шість тижнів його маринувати, шість тижнів чекати поки він дозріє і потім як вино: чим довше зберігаєш, тим з часом він смачніший. Найпростіше хамон зберігати на горищі, холодні температури не обов’язкові. Основним тестуванням хамону на якість у мене були мухи. Я поклав хамон надворі, коли дуже спекотно. Тоді мухи пролітали та не звертали на нього уваги. Вони ж процеси гниття відчувають на дуже великих дистанціях, а тут не реагували, значить там немає нічого подібного», - каже газда.

П’ять років фермери експериментували над породами овець, які були б придатними для виготовлення хамону. Вівчар каже, що багато залежить від того, чим харчуються тварини.

«Мої вівці з’їдають по пару десятків тон жолудів. Крім того, дуже важливо, щоб вони споживали різнотрав’я, різноманітні ягоди, зокрема малину, суниці, афини чи шипшину. Загалом, мої тварини випасають територію в радіусі до 10 кілометрів. За день отара проходить в середньому 20 кілометрів. І так до моменту поки немає великого снігу, бо якщо ще до десяти сантиметрів, то вони розгрібають копитами зелень. Зимою ми годуємо їх сіном, зерном, жолудями. В принципі, якщо й на зиму залишити їх у лісі – не пропадуть», - переконаний Василь.

Вівчар розповів, що кожна тварина зі своїм характером. Кози, до прикладу, дуже образливі та ревниві. У багатьох з них є свої клички, на які вони навіть відгукуються.

Бувають й неприємні ситуації, як от у 2019 році, коли у господарстві вовки "забрали" 14 голів овець, в тому ж році ще 20 голів вбила блискавка, коли тварини заховалися від дощу під деревом.

«В отарі є баран Бублик, він улюбленець журналістів - зірка фотосесій. Найбільше люблю його за те, що він ручний і нікого не покалічив. Річ у тім, що в мене не контактна ферма, а племінне господарство. Люди часто не розуміють цього і хочуть погладити тварин. Барани дуже не люблять, коли їх гладять по голові. Це те саме, що трясти собаку за хвіст», - ділиться Стефурак.

Овець на фермі Василя Стефурака не доять, все молоко споживають ягнята. У майбутньому господар планує виготовляти дороговартісний сир «Рокфор».

 

Займаються в господарстві й племінною роботою.

«Виводити потрібні породи, насправді, доволі тривалий процес. Фарби змішати – й то складно, а тут - живі істоти. Ми багато спостерігаємо, якісь риси додаємо, якісь віднімаємо, змінюємо характеристики. Це ціла наука. Вівці виношують своїх дитинчат 150 днів, тобто результат можна побачити не швидше, як за пів року. А потім ще кілька місяців спостережень. Я опрацював пару десятків порід. Але зараз зупинився лише на двох: м’ясо-молочна і молочно-м’ясна», - продовжує фермер.

Дитинчата у господарстві вівчаря народжуються цілорічно. На 100 голів дорослих тварин в середньому з’являється 250-300 ягнят в рік. Хоча, за словами вівчаря, чим їх більше – тим вони слабші. Тому інколи чоловік зменшує народжуваність.

«Зараз я генетично закріплюю чотири вим’я у вівці, це дозволить більше вигодувати дитинчат. Вже приблизно пів отари у мене з чотирма сосками. Крім того, у мене є баран-домінатор, тато якого коштує 15 000 євро, ми його тримаємо для покращення крові. Бублик, Шкварок, Емігрант, Зубр – такі у нас кумедні клички», - ділиться Василь Стефурак.

Крім того, фермер співпрацює з ветклінікою, оскільки вівці часто потребують професійного ветеринарного догляду. Ветлікарі обробляють тварин від внутрішніх паразитів двічі або й тричі на рік. Бо інакше ті втрачають імунітет і часто хворіють.

«Для овець холоду не існує, вони живуть у високогір’ї та витримують люті морози. Однак, якщо буде плюсова температура і сирість – тоді може бути навіть запалення легень. Коли спека – тварин краще не турбувати зовсім. Бо якщо 30 градусів тепла і вівця побігає, то можуть бути серцеві напади. Зрештою, на моїй території є природні чагарники, де вони ховаються від сонця», - каже фермер.

Голова асоціації вівчарів розповів, що планує й надалі підтримувати цю справу та поділився, що нещодавно підписали меморандум про співпрацю з вівчарями з Молдови, в планах розширити міжнародну співпрацю, підписавши такі ж меморандуми з колегами з країн Середньої Азії, Румунії та Болгарії. 

«Прагнемо довести до ідеалу породу української вівці, яка зараз сформована приблизно на 90%», - зазначив Василь Стефурак.


03.09.2021 Тіна Любчик 7863
Коментарі ()

08.01.2022
Тіна Любчик

Фіртка ознайомилася з роботою одного з найбільших українських розсадників, де вирощують саджанці лохини, пеларгонії та герані. З 2011 року тут працює лабораторія «in vitro», а продукцію підприємства вирощують фактично в усіх куточках України та за її межами.

1641 2
06.01.2022
Ілона Шевченко

Уже традиційно цього року в Україні святковий стіл вкотре здорожчав.  Весь 2021 рік ціни, особливо на деякі продукти харчування, щомісяця зростали на 6-7%. Журналісти Фіртки походили по місцевих магазинах та порівняли українські ціни зі швецькими.

2704 2
05.01.2022
Тіна Любчик

У селі Черніїв Івано-Франківського району проживає сім’я Валентина та Людмили Ткаченків. Подружжя вже понад 40 років разом та займається різноманітною творчістю. Також на обійсті за кілька десятків років пара надбала чималу колекцію речей своїх по

3512 2
02.01.2022
Мар'яна Цимбалюк

Бажання та цікавість досліджувати  власні туристичні локації змусили гравців готельного ринку створювати нові пропозиції. Попри те, що запит від туристів на колоритні місцеві розваги завжди був, то тепер спектр розваг доводиться розширювати згідно зі світовими трендами.  

2602 2
31.12.2021
Ігор Марковський

Як другий рік пандемії коронавірусу вплинув на якість підготовки студентів та школярів? Чи готові прикарпатські ВНЗ приймати на навчання громадян Білорусі, котрі тікають від режиму Лукашенка? Яке значення має "Карпатський простір" в євроінтеграційному процесі України? Відповіді на ці питання читайте в першій частині інтерв'ю Фіртки з Ігорем Цепендою, доктором політичних наук, професором, ректором Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. 

3193 2
28.12.2021
Тіна Любчик

Covid-19 не оминув жодну зі сфер нашої життєдіяльності. Не виняток й культура. У 2021 заклади на Івано-Франківщині, як зрештою і по всій країні, не мали можливості працювати стовідсотково. Втім, що таки вдалося організувати – кореспондентці Фіртки розповів Володимир Федорак, директор Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації.

3423 2

Про актуальні питання алкологізації та подолання алкозалежності у сучасному світі, духовно-релігійна сторона проблеми, а також про підвищення заробітних плат поліцейським коштом незаконного акцизу та розгляд інших наболілих питань сьогодення.  

753

У кожній країні свої традиції споживання кави. Західна Україна - не виняток. Тут дуже полюбляють кавувати й це - беззаперечний факт. Та як смакувати справжньою кавою правильно? Обрати найкращий сорт і приготувати її згідно з правилами? Зберегти аромат і смак кави? І, врешті, як дізнатись про каву все?

3901

Підставою для формування теми цієї статті послужила інформація Державного бюро розслідувань про розкриття злочинного угрупування на чолі з першим заступником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

4053
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

7846 1
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

13498
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

22240
27.12.2021

Вже вчотирнадцяте в Івано-Франківську члени Спільноти святого Егідія влаштують 7 січня різдвяний частунок для бідних. Традиційно для людей з низьким соціальним статусом будуть підготовлені смачні частування та подарунки.   

3092
23.12.2021

Насправді, і православні, і католики святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти.  

3704 1
13.12.2021

В Івано-Франківськ прибув Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, в рамках відзначення 10-ліття Івано-Франківської Митрополії.  

4920
03.12.2021

Релігійні діячі звернули увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на потребу розробки державної сімейної політики та затвердження відповідної державної програми з необхідним бюджетним фінансуванням.

6340 1
11.01.2022

В Івано-Франківську третій день триває XIII міжнародний фестиваль «Коляда на Майзлях». Різдвяна подія об’єднує колядників не лише з України, але й з Європи, Південної та Північної Америки, інформує Фіртка. «Враховуючи, що проєк

1065
13.01.2022

Все, що відбувається протягом двох з половиною років навколо Петра Порошенка - це є юридичний треш.

678
10.01.2022

Відповідні положення містить законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання запровадження карантину», що його внесли днями на розгляд парламенту.

1292
08.01.2022

Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення про арешт майна народного депутата України, п’ятого президента України, лідера політичної партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка.

1419 1
05.01.2022

За інформацією світових ЗМІ, громадське невдоволення викликав значний рівень інфляції в країні, зокрема, суттєве зростання ціни на скраплений газ для автомобілів.

2114