Із приходом сучасних технологій першим змінився зв’язок. Мобільні телефони, електронна пошта, скайп дуже поміняли способи спілкування. Проте час від часу пошта приходить усім.
Зрідка це кореспонденція, іноді передплачені видання, значно частіше — рахунки. Відтак багато мешканців багатоповерхівок питають: хто має слідкувати за станом поштових скриньок? Бо за останні 20 років багато скриньок зникли або зламалися. А от нових практично не ставлять.
Пані Богдана Белей, яка живе на вулиці Українській, 8 в Івано-Франківську, каже, що в їхньому під’їзді поштові скриньки майже не працюють. Щойно хтось із мешканців хлопне дверима, вони одразу падають на підлогу. «Листоноша сказала, що поклала мені три листи у скриньку. Проте я їх не отримала, — розповідає читачка, — або хтось викинув, або забрав. Я телефонувала в жек, там сказали, що вони до того нічого не мають, пошта — теж. Що ж мені робити?».
Тут, певно, треба сказати, що у ст. 23 Закону України «Про поштовий зв’язок» йдеться про те, що листоноша доставляє листи, листівки, бандеролі, періодичні друковані видання тощо до абонентських поштових скриньок адресатів. А їх придбання, встановлення чи утримання у належному вигляді «здійснюється власником житлових і адміністративних будинків». Якщо власник будинку про скриньку не подбав, то це звільняє листоношу від відповідальності за доставку пошти. Правда, тоді оператор ще зобов’язаний попередити користувачів про свою відмову доставляти поштові відправлення.
«Крайніх» нині немає. Бо ані балансоутримувачів будинків (ОСББ чи ЄРЦ), ані «Укрпошту» скриньки не стосуються. Перекласти їх на мешканців, звісно, найпростіше, а от наскільки дієво? Люди нарікають на закон, а самі щось робити не беруться. Та й чекати, що бабусі з дідусями (бо молодь уся в інтернеті) за свої пенсії ремонтуватимуть поламані скриньки, теж не надто розумно. Тож який вихід?
«Абонентське господарство перебуває у неналежному стані, — каже керівник центру технологій «Укрпошти» Дарія Вовчук. — В результаті втрачається надійність поштової мережі та довіра до неї з боку користувачів. Щоб покращити якість своєї послуги «Укрпошта» вже зверталася в УЖКГ та до органів виконавчої влади з проханням виділити кошти з бюджету на ремонт поламаних скриньок і встановлення нових. Крім цього, просили при здачі новобудов вимагати від забудовника наявність таких скриньок».
У 2009 році, продовжує Вовчук, було видане відповідне розпорядження голови ОДА на 2009-2013 роки. У ньому — цілий перелік заходів. Один із них — забезпечення таємниці листування та схоронності періодичних друкованих видань, а саме: ремонт, заміна абонентських поштових шаф у житлових будинках і встановлення їх у новобудовах.
Уже три роки, як ця програма має виконуватися. Проте, через відсутність коштів, єдине, що робиться, — це ремонт дверцят скриньок. І, до речі, ремонтують самі поштовики за гроші мешканців.
Аби франківці могли спокійно отримували кореспонденцію, на пошті радять користуватися абонентними скриньками. «Така скринька надається у користування фізичній або юридичній особі згідно із встановленими тарифами за письмовою заявою, яка подається на ім’я керівника об’єкта поштового зв’язку, — говорить Дарія Вовчук. — Місячна вартість користування абонементної скриньки — 4,8 грн. для населення та 16,8 грн. для підприємств. Таким видом послуг в обласному центрі користуються 1130 осіб, як фізичних, так і юридичних».
Проте таку послугу собі дозволить не кожен. Якщо й не дуже дорого, то не всі мешкають біля поштового відділення. Значно зручніше, коли все приносять додому. От тільки проблема в тому, що одні лагодять, а інші ламають.
Як говорить заступник директора КП «Єдиний розрахунковий центр» Микола Вітенко, в парламенті є зареєстрований законопроект, який передбачає покарання за псування поштових скриньок у будинках. Там за такі дії пропонують штрафувати — від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-5100 грн.).
Крім цього, каже Вітенко, наказом Держжитлокомунгоспу України затверджено приблизний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд. Відносяться туди і дрібний ремонт, фарбування й заміна поштових скриньок. У Івано-Франківську витрати на ці послуги у тариф не включили, проте, за словами Миколи Вітенка, коли виконавець робіт фарбує під’їзди та предмети благоустрою навколо будинку, то про поштові скриньки не забуває.
«Однак, нормального вигляду та функціональності скриньок простим фарбуванням не досягнути, — зауважує Вітенко. — Деякі треба ремонтувати або просто замінювати». До пріоритетних будинків, каже він, куди планувалося закупити та встановити скриньки, належали дома, обладнані домофонами чи кодовими замками, або ті, де скриньки відсутні. Постачальниками визначили львівську фірму, вартість — приблизно 320 грн. за восьмисекційну скриньку. Однак, серед тисячі звернень, надісланих у ЄРЦ, з проханням посприяти у встановленні поштової скриньки було лише декілька… Решта, підозрюємо, нарікає, проте не звертається, пише Репортер.
«ЄРЦ розуміє, наскільки важливою є доставка кореспонденції споживачу, — підсумовує Микола Вітенко. — Тим більше, що серед поштових повідомлень є й рахунки ЄРЦ. А тому з нового року ми відновимо вирішення цього питання. Як варіант, я бачу можливість розклеїти на всіх під’їздах, в яких поштові скриньки у незадовільному стані, пропозиції від ЄРЦ щодо співфінансування їх встановлення — 50 х 50». Співфінансуваня дуже важливе, каже заступник директора ЄРЦ. Бо тоді є й бережливе ставлення до майна.
