Сьогодні в Івано-Франківську відбулися дебати між кандидатами у нардепи від міста і студентською молоддю "Ми хочемо дій".
Така подія для обласного центру є новою. Відтак, викликала цікавість, як у франківців, так і в самих кандидатів.
Прийшли до студентів 9 із 13 кандидатів: Віктор Вінтоняк, Дмитро Романюк, Володимир Чорноус, Ігор Шумега, Максим Кицюк, Микола Гавриляк, Віктор Анушкевичус, Руслан Коцаба, Володимир Костецький.
Проходили дебати в актовому залі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Модерував їх викладач ПНУ Михайло Нагорняк.
У першому раунді кожен із потенційних обранців розповів про себе і про те, чому вирішив йти у нардепи.
У другому раунді - кандидати умовно розподілились на пари і мали змогу поставити один одному запитання. Чомусь гострих запитань ніхто із присутніх так і не почув. Хто із кандидатів обімнявся компліментами, а хто, як от Руслан Коцаба, вирішив дати поради своїм опонентам.
Найцікавіше розпочалося у третьому турі, коли молодь отримала право поставити свої запитання політикам.
Питали про усе - від положень виборчої програми, перших кроків у парламенті, що робили під час подій на Майдані до того, до якої фракції увійдуть у ВРУ, чи можна буде додзвонитися до них, коли стануть нардепами, і навіть скільки коштує нині в Івано-Франківську хліб і сметана. Мовляв, хочуть знати, наскільки політики знають проблеми пересічних містян і готові їх вирішувати.
Більшість кандидатів відповіли, що як були, так і залишаються відкритими для народу, обіцяли представляти його у парламенті і ламати систему, ба навіть більше - обіцяли у будь-який час доби відповідати на телефонні дзвінки.
Не обійшлось без того, що Коцаба ще раз нагадав як він "поважає" міського голову, і які гарні дороги в місті, через що він навіть запізнився на дебати.
Віктор Анушкевичус у свою чергу, запевнив, що на усі випади відповідатиме виключно тактовно і з себе його ніхто не виведе, і найголовнішою нині проблемою для держави є все-таки не дороги, а ламання системи і важливість налагодження діалогу між сходом і заходом.
Дмитра Романюка традиційно запитували про випадок із яйцем і чому не кинув чимось важчим.
Миколі Гавриляку довелось розповідати про його ідею із гендерною рівністю у парламенті. А Максиму Кицюку пояснювати чому саме вирішив балотуватися в Івано-Франківську і що його пов'язує із екс-головою ОДА Романом Ткачем.
Чорноус же попросив не записувати його у старі політики, бо, мовляв, головне, що в людини у серці і у голові.
Щодо фракційної приналежності, то відповіді були різними: від співпраці із прикарпатськими нардепами - так чинитиме Гавриляк, входження до фракції УДАРу - Володимир Чорноус, чи "Сила людей" - Костецький, позафракційні - Кицюк, чи як Вінтоняк запевнив, що його фракцією є громада, для якої і йде працювати.
Найоригінальнішими були відповіді на запитання про продукти. Розпочали із хліба і сметами, а закінчили вартістю бензину.
Найточнішим у відповідях був Володимир Чорноус, який не тільки знав ціни, але й по різновидах випічки і молочних продуктів пройшовся.
Віктор Анушкевичус зауважив, що картоплю купує на ринку на вул. Короля Данила, а Шумега возить другий український хліб із села.
А от для чого усі ці амбіції для людей, про яких дехто у місті навіть не знає, то відповідь була однозначною - якщо нічого не робити і нікуди не йти, то ніколи і не дізнаються про існування того чи іншого політика.
