В ІФНМУ на кафедрі патофізіології провели майстер-клас в рамках унікального студентського наукового дослідження

 

 

На кафедрі патофізіології Івано-Франківського національного медичного університету відбувся майстер-клас «Моделювання пересічення сідничного нерва на щурі з ушиванням».

 

Майстер-клас відбувся в рамках 86 науково-практичної конференції студентів і молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині». Його провели студенти-медики під керівництвом кандидата медичних наук, доцента Зіновія Ящишина, інформує прес-служба ІФНМУ.

 

Майстер-клас став одним з етапів довготривалої наукової роботи з дослідження регенерації периферичного нерва після його повного ушкодження. Цей студентський науковий проект триває вже пів року, сам Зіновій Ящишин займається цією роботою вже два роки. Дослідження під керівництвом доцента Ящишина проводить команда з шести студентів: третьокурсники Іван Онисько, Ігор Балюк, Тетяна Скрипник, Марія Герот, Яна Калин та четвертокурсниця Ольга Давиденко.

 

Студенти з вересня 2016 року провели 25 успішних операцій на дослідних тваринах (щурах). На першому етапі дослідження студенти оперували сідничний нерв тваринки. Після цього, починаючи з другого дня після операції, вони опромінювали оперовану задню ліву лапку тваринки зеленим спектром за допомогою низькочастотного світлодіодного лазера «Спектр ЛЦ». Після цього прооперовані нерви забирали на морфологічне дослідження. Забір нервів здійснювали на третю, сьому, 15, 30, 60 і 90 доби після операції, аби подивитися, як відновлюється нерв.

 

На майстер-класі студенти виконали чергові дві операції на дослідних тваринках. Завдяки відеокамері, яка встановлена безпосередньо в операційній, за ходом операцій в прямому ефірі спостерігали студентські групи в навчальних кімнатах фізіологічного корпусу.

 

«Ми досліджуємо, як різні спектри лазера впливають на регенерацію нервової тканини, — розповідає Зіновій Ящишин. — Портативний лазер, який ми використовуємо, з’явився зовсім недавно, тому ця технологія не до кінця вивчена. Саме тому ми й проводимо ці дослідження. Ми побачили, що після повного пересікання відбувається повне відновлення рухової функції та чутливості. При чому терміни регенерації пришвидшуються в два рази. Загалом ця робота може тривати кілька років із залученням різноманітних методів дослідження, вона має перспективу перерости у кандидатську дисертацію, а також може вийти у клінічну практику».

 

«Ми побачили, що вже на шістдесяту та дев’яносту добу відбувається повне відновлення, — розповідає студент Іван Онисько. — Якщо до 15 доби спостерігалися дегенеративні зміни, то починаючи з тридцятої доби відбувалося відновлення нерва, і на шістдесяту та дев’яносту добу ми спостерігали повноцінне відновлення морфології нерва».
Студенти протягом пів року також перевіряли функції нерва. На 60 добу тваринку помістили на бігову стрічку і побачили, що рухова функція лапки повністю збережена, також юні дослідники перевіряли чутливість (голкою на біль та кригою на температуру) і побачили чітку реакцію на ці подразники.

 

«Ми досліджували вплив зеленого спектру лазера, і можемо впевнено стверджувати, що за його допомогою регенерація нерва відбувається за два-три місяці, — продовжує Іван Онисько. — В той час, як прооперовані тварини, яким для порівняння ми не проводили лазерного опромінення, відновлювались через чотири-п’ять місяців. Це дослідження є дуже перспективним і актуальним, особливо в час, коли в Україні йде війна, адже в майбутньому цю технологію можна буде застосовувати для швидшого одужання людей після хірургічних втручань».

 

Результати свого дослідження студенти представили на 86 науково-практичній конференції студентів і молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині». Ця доповідь посіла перше місце з 17 робіт на секції патофізіології, фармакології і фізіології. Юні науковці будуть продовжувати дослідження й далі — попереду вивчення впливу інших спектрів лазера.

 

 

 

 

 

 


29.03.2017 732 0
Коментарі (0)

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1362
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1097
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6430
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1707
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2029
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3297 7

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

217

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

756

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

856

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1430
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

491
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1599
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1489
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

347
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3504
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3596
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7177
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

362
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

864
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

322
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

535
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

704