У Болехові вперше відбувся показ унікальної драми-концерту Франківського драмтеатру «Вигнані з Раю».
Такий мистецький подарунок до Дня міста болехівчани отримали від кандидатки на міську голову, представниці команди «За майбутнє» Галини Макоти.
«Драма-концерт «Вигнані з Раю» про історію українців, які були переселені зі своїх українських земель.
«Сподіваюсь, що наступні п’ять років нашого культурного життя в місті будуть щоразу кращими, а наше місто буде ставати величнішим. Що ми зможемо залучати кошти, інвестувати в культуру, розвиток мистецтва, бо серед болехівчан є дуже багато творчих, ініціативних, людей, які досліджують свій край. Людей, які хочуть розвивати і вкладати у наші культурні пам’ятки, яких також дуже є багато. Вони піклуються про них. Я думаю, що у нас є дуже хороші перспективи на майбутнє для розвитку культури, а відповідно і туризму», - зауважує Галина Макота.
«Вигнані з Раю» - це водночас відтворення подій масової депортації лемків з їх етнічних земель і драма-концерт, у якому понад 20 автентичних пісень у супроводі оркестру і хору молодих акторів театру. Це і драма на основі реальних подій, і веселі історії дівування, і перше кохання.
Акторка театру Галина Баранкевич, зауважує, що історію своєї родини потрібно пам’ятати.
«Можливо, я знаходжу баланс у цій драмі-концерті. Хоч проєкт «Вигнані з Раю» придуманий на історичних моментах, на моментах моєї родини. Я десь балансую між професійним і рідним. І тому для мене в першу чергу важливий якісний продукт. Те, що пережито, воно і так залишається. Найважливіше це те, що люди відчувають емоції. Куди б я не приїжджала з цим концертом до мене завжди підходять люди в яких є родичі-переселенці з Холмщини чи Лемківщини», - розповідає Баранкевич.
На сцені було не лише багато світла, а й триповерхова металева конструкція, що символізувала товарний потяг, яким вивозили людей під час операції «Вісла», або ж спалені хати. Після вистави глядачі не стримували емоцій.
Цей унікальний концерт дозволив відчути себе учасниками тих історичних подій та відкрив історію депортації лемків для болехівчан.
За словами представника команди «За майбутнє» Миколи Палійчука, подібні заходи повинні відбуватися якнайчастіше у кожному прикарпатському місті чи селі.
«Вважаю, що театр – це найвище мистецтво, що повинне бути завжди і всюди. Він повинен бути в кожному районному центрі. При кожній школі, гуртки самодіяльності. Тому що емоції, які переживають люди під час показу вистави – вони незабутні, вони надихають. І не залежно, чи це мюзикл-комедія, чи це історична подія, яка відображає трагічні історія життя наших українців. Потрібно показувати обов’язково і якомога частіше», - наголошує Микола Палійчук.
Партнерський матеріал
