Україну об’єднує ненависть до Януковича

 

 

Шевченківські дні. Все нормально, і я не те щоби проти. Але трохи втомлює, коли одне і теж. Навіть якщо приємно. Любити Україну треба, але не час від часу і не регулярно. От я регулярно ходжу на роботу, або час від часу – в кіно. Перше – бо треба, друге – а чому б ні? Тоді як Україну треба любити безперервно. Бо ж любити «час від часу» звучить трохи вульгарно і вже зовсім про іншу «любов» ідеться.

А наші владці розпинаються у голослівних промовах і б’ють себе кулаками в груди. А на грудях вишиванки, які також вдягаються «час від часу». Один із таких часів – саме Шевченківські дні. Тарас нібито й не винен, бо був нормальним хлопом, писав файні вірші та любив Україну свою. Крім того, знав ощадливість у слові, бо літературний доробок не такий вже й великий за обсягом. Кілька років тому вийшло повне зібрання його творів в одному томі. Натомість, коли приходить день його народження, вже не кажучи про день смерті, то говорять, аби говорилося. Пам’ятники поетові по всій Україні стали місцями словесного випорожнення. Промовці, з року в рік, повторюють одні й ті ж фрази, говорячи про велич Кобзаря. Великий, то великий, ясно що великий, але ж у стрічках новин насправді йдеться не про Шевченка, а про те, що його пам’ять вшанував той чи той чиновник – квітчастим вінком і цитатою з хрестоматійного «Заповіту». От і думаю, це ж треба так зневажати Україну, щоб любити її «час від часу»!

Та не про самого лише Шевченка мова, і не про покладачів вінків, хоч, якоюсь мірою таки про них. Це якщо саме їх вважати (вже вибачте за слово) українською елітою. Бо недавно в Івано-Франківську була про це бесіда. Відомий львівський історик Ярослав Грицак розповідав у кав’ярні «Говорить Івано-Франківськ» про чинники об’єднання українського народу. Файно розповідав, аж вухові мило. Але спочатку про еліту. За словами гостя, українська еліта провінційна. І це не образа, а констатація факту. Саме через таку еліту сталася біда, що не вийшло щастя з правління Вік­тора Ющенка.

Як знаємо, Ющенко – непоганий макроекономіст, але велика іронія полягає в тому, що, прийшовши до влади, він почав займатися історією. Зламав правила гри, коли фахівець може швидко розвинути свою справу. Себто, макроекономіст має займатися макроекономікою. Але: ще з кінця 1990-х років Ющенка готували до президентства, ним займалася україномовна інтелігенція. Щоб ви не сумнівалися, Грицак знає цих людей, і вони самі йому про це розповідали. А все діялося таким чином, що організовувалися всілякі зустрічі-обговорення, куди запрошували й Віктора Ющенка, і він собі сидів у куточку та записував, аби знав, що потім говорити. А інтелігенція готувала і переготувала, бо на тих зустрічах багато говорили про історію та мову. От де прокол стався, а не в гризні з Юлією Ти­мошенко, і не в прем’єрстві Януковича. Але можу вас заспокоїти, бо, як вдалося вивідати у Грицака, зараз ці люди вже нікого не готують, бо багато з них померло. І це не смішно, бо то були талановиті біологи й фізики.

А от щодо об’єднання, то треба сказати, що Україна вже об’єднана у багатьох аспектах. Перш за все, є загальна рамка – наша держава існує вже понад 20 років, і сам факт її існування означає, що все добре. Хто не вірить, хай подивиться на сайт Інституту Разумкова. Там 20 років роблять опитування, аналогічне до референдуму 1 грудня 1991 року, мовляв, чи Україна має ставати незалежною державою? І це опитування показує, що протягом цих літ, коли б цей референдум не робили, результат був би такий, що більшість українців хочуть, аби Україна залишалася самостійною. Тому це вже є консенсус, і не треба багато розводитися.

Крім того, з’явилися нові об’єднувальні риси: більшість українців вважає себе патріотами України та каже, що навіть готова йти воювати, якби була така війна. Певна річ, вони так мовлять, щоб гарно виглядати, бо їм це подобається, але, якщо любов до України є позитивною рисою, то це вже файно.

Проте, очевидно, що Україну не об’єднають історія та мова. Грицак узагалі говорить, аби про це забули та й не парилися. Однак, він не має на увазі, що історія та мова нас роз’єднають. В останні роки в Україні намітилися острівці згоди щодо пам’яті. От, скажімо, в кінці 1980-х був заборонений Грушевський. Навіть згадка про нього. «Коли я починав писати дисертацію, – повідав Ярослав Грицак, – то мені казали, що єдине, чого не можна робити, так це згадувати Грушевського. Навіть якщо критикуєш».

Що ж сталося за 20 років? Грушевський зараз висить у кабінеті кожного нашого великого діяча, і ввійшов він так, що мало хто це помітив. І сьогодні з тим, що він – батько української держави, ніхто не сперечається від Луганська до Львова.

Найцікавіший приклад щодо пам’яті, який стався в останні роки – консенсус щодо голоду. Це якраз, значною мірою, досягнення політики Ющенка. Українці згодилися, що голодомор був і що він був спровокований Кремлем. А найважливіше – він був геноцидом. Дослідження 2010 року показують, що з цим погодився навіть Донбас…

Щодо мови, то Україна швидше стане трьохмовною, ніж одномовною. Це означає, що українці, з різних причин, мають активно навчитися говорити англійською, зокрема й тому, що на це є згода всього суспільства. А вивчення англійської вириває нас із «руського міра» і вводить у цілком іншу сферу.

А що найважливіше, нас усіх зараз об’єднує ненависть до Януковича, і це – загальноукраїнське явище. Рівень непопулярності цього режиму просто таки зашкалює. Причому, по всій території України, через що маємо велике піднесення революційних настроїв, і воно навіть вище, ніж було у 2004 році. Хоча, це не означає, що народ вийде на вулиці, бо настрої є, а надвір люди не хочуть. Хіба потепліє.

 

 Репортер


16.03.2012 Василь Карп'юк 1399 1
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

278
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

930
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2313
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

843
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1059
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2065

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

813

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1347 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1587

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1711
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

233
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

441
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

757
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

472
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

416
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

619
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1138
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

92
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

209
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

351
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

746
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

690