Українська мова за 150 років може "померти"

 

Для тих, хто ревно захищає право російської мови стати в Україні другою офіційною, буде дуже корисним ознайомитися з даними аналітичного огляду "Становище української мови в Україні в 2011 році". Його сьогодні - з нагоди Дня української писемності та мови - презентує в Києві рух "Простір свободи", чиї волонтери за підтримки інтернет-видання "Тексти" працювали над дослідженням, пише Ліна Кушнір в статті "Україна з іншим язиком" в газеті "Україна молода".

 

Як зазначають організатори проекту, з важливих сфер суспільного життя українська мова сьогодні домінує лише в середній освіті, кінопрокаті та офіційному діловодстві. Натомість у радіо- й телеефірі, сфері послуг, на ринку преси та книг і досі панує російська. І це, зауважують автори дослідження, - потужні чинники русифікації. Адже телебачення, радіо, ринок преси і книгодрукування, та й зрештою наше повсякденне життя (магазини, транспорт тощо), практично не дає нам вибору: там лунає здебільшого російська.

 

Вдумайтеся лишень: російською мовою в Україні видається 2/3 сумарного накладу газет і 9/10 - журналів. Понад 87% книжок на полицях наших книгарень - також російськомовні (переважна частина їх - імпорт з Росії). Під час моніторингу прайм-тайму восьми найрейтинговіших телеканалів, проведеного волонтерами "Простору свободи" у жовтні цього року, лише 22% часу ефіру отримали програми та фільми українською мовою. 47% часу займали російськомовні програми, 31% - двомовні.

 

Ситуація на радіо - ще гірша. За підсумками моніторингу прайм-тайму шести провідних радіостанцій, пісні українською мовою становили менше 5% від загальної кількості пісень, що лунали в ефірі! А парламент ще бере й скасовує ефірні квоти на українську музику - мабуть, щоб і ті жалюгідні 5 відсотків з ефіру зникли.

 

У сфері послуг російська узагалі почувається, мов у себе вдома. Дослідники промоніторили заклади харчування та транспорт у 29 найбільших містах України (зокрема всі обласні центри). Найбільшої дискримінації українська мова зазнає в Макіївці, Луганську, Сімферополі, Севастополі, Одесі та Запоріжжі. Із 290 закладів харчування, розташованих у центрі великих міст, лише в 53% з них вивіска написана українською мовою, у 46% є меню українською, і лише в 34% працівники відповідають українською мовою україномовним клієнтам (ще у 8% працівники перейшли на українську пiд час розмови). А почути українською відповідь у довідкових бюро можна лише у двох з восьми найбільших аеропортів, на 48% залізничних вокзалів і на 59% автовокзалів.

 

У цій бочці дьогтю дослідники знайшли і кілька ложок меду, зазначає "Україна молода". Наприклад, 69% фільмів у легальному кінопрокаті дубльовані або озвучені українською, решта - 31% - має українські субтитри. А 82% школярів навчаються українською (правда, у Криму таких дітей лише 8%).

 

У свою чергу Дмитро Гомон у статті "Сьогодні після обіду всі пишемо диктант" в газеті "Сегодня" повідомляє, що всі охочі можуть перевірити свої знання української мови, написавши радіодиктант національної єдності. Його традиційно в День української писемності проводить Національна радіокомпанія України. Зазвичай він проводиться о 16.00, але цього року перенесли на 13.30. "Диктант триватиме 17 хвилин. Читати його буде автор підручників з мови Олександр Авраменко", - розповів перший заступник гендиректора НРКУ Анатолій Табаченко.

 

Диктант пишемо, сидячи біля радіоточки, а потім потрібно вислати його для перевірки на Хрещатик, 26. Перевіряють роботи, відправлені 9 і 10 листопада. Зазвичай їх приходить 10-12 тисяч. Найбільш грамотних чекають призи (гроші, книги). Серед віп-гостей, яких запросили писати диктант в прес-центрі НРКУ, - нардепи Олександр Голуб, Ірина Геращенко та Ольга Герасим'юк. "Торік переможницею стала жінка, яка єдина не зробила жодної помилки, вона - професійний коректор", - розповів Табаченко.

 

Доктор філологічних наук, професор Класичного приватного університету Зиновій Партико в своїй статті "Дайош другу державну мову?!" для газети "День" пише, що ідея запровадити в Україні другу державну мову - це насправді не турбота про мовні права громадян російської національності України, а багатоходова комбінація з приєднання України до Росії. І не треба нас переконувати в тому, що це не так. Не тримайте нас за дурнів, панове депутати, які добиваються визнання російської другою державною мовою.

 

Спасибі, ми це вже проходили в історії України останні 350 років. Наїлися статусу молодшого брата (чи то пак молодшої сестри) із колонізацією, заборонами мови Валуєвськими й Емськими указами, голодоморами, наказами про виселення всього населення України на сибірські простори (наказ 1944 р.) тощо по саме нікуди.

 

Україна в 1991 р. один раз проголосувала за свою незалежність ("за" - 91% населення). Тепер цей показник суттєво зменшився, але меншим за 50% явно не стає. Отже, всі ці розмови про другу державну мову - це спроба супротивників української незалежності через низку довготривалих кроків і ходів повернути нас туди, де ми вже були - в Російську імперію.

 

А тим, кого цікавить, чи населення їхніх країн не передумало бути незалежним, радимо проводити такі дослідження у своїх власних державах. Проте щось не чути, аби Франція, Німеччина, Корея, США, Китай, та ж таки Росія тощо проводили останнім часом такі референдуми.

 

А до речі, Росія як багатонаціональна держава проводила референдум про свою незалежність і цілісність? Може, хай покаже нам приклад спершу сама, а потім повчає інших.

 

Та й, до речі, чому це російське дворянство в першій половині ХІХ ст. перестало розмовляти французькою мовою, мовою однієї з найпередовіших держав? Річ у тім, що воно зрозуміло: французькою мовою Росію не збудуєш. Між іншим, так само, як не можна збудувати мовою банту Німеччину, а мовою суахілі - Гондурас.

 

Зрештою, все ж, незважаючи на зроблений висновок, скажемо таке: збудувати Україну російською мовою, якщо дуже постаратися, все ж... можна! Але тоді ми збудуємо не незалежну Україну, а Малоросійську губернію Російської імперії. То що: знову будемо проводити референдум про незалежність? Спасибі, ми вже там були...

 

Підіб'ємо деякі підсумки. Отже, мова (так само як і чиновницький апарат кожного народу) - це інструмент (!!!) побудови держави.

Чи є у нас труднощі з українською, як державною? Так, звісно є, причому чималі. Але, наприклад, в Ізраїлі іврит відродили з однієї тисячі носіїв мови. Тому вихід один - українську мову необхідно відроджувати на державному рівні. І приклади цього - наші президент і прем’єр-міністр (і це не жартома!).

 

Автор статті в газеті "День" звертає увагу на те, що президент, який ішов на вибори з гаслом "Російська - друга державна!" - сьогодні вільно володіє державною. Про передвиборне гасло він воліє не згадувати. Прем’єр-міністр, хай із папірця, але веде засідання Кабінету міністрів державною мовою. У чому ж річ? Невже вони "кинули" своїх виборців? Ні, річ у тім, що, сівши у свої стільці, вони за деякий час на рівні підсвідомості відчули, що мова - це інструмент побудови держави (хоча то їм може й не завжди до смаку, але, так би мовити, місце сидіння визначає напрям думок). Мова - це прибутки, які йдуть у кишені їхніх однопартійців із цієї ж України. А коли йдеться про прибутки, то добра та мова, яка ці прибутки забезпечує.

 

Ми не говоримо тут про ті анекдотичні ситуації, які виникатимуть у силових структурах, на кшталт: якщо державними будуть визнані дві мови - віддавати накази двома мовами відразу? Це приклад того, що наявність двох державних мов - це, зокрема, задача, яка не має розв'язання в певних сферах життя суспільства.

 

І ще одне: а хто порахував, скільки потрібно буде людино-годин і матеріалів для того, щоб усю документацію вести паралельно двома мовами? То, може, варто порахувати цей показник - і бажання запроваджувати другу державну відпаде саме по собі?

 

Отже, маємо чітко розуміти, що, оскільки мова - це інструмент побудови держави, то запровадження російської мови як другої державної закінчиться тим, що років через 200 Україна буде просто поглинута Росією і зникне з мапи світу як окрема держава. Тому питання мови - це питання національної безпеки Української держави. За приклад нам тут потрібно брати такі країни, як Франція (вона наполегливо бореться за чистоту й високий статус французької) та Казахстан (за останній рік ця держава чітко визначила статус казахської мови як державної, зокрема в ЗМІ), підсумовує Зиновій Партико.


Голос UA


09.11.2011 1463 0
Коментарі (0)

09.05.2025
Діана Струк

Про створення заповідника "Давній Галич", пошук історичних скарбів та як сучасному Галичу повернути втрачену славу, Фіртка поспілкувалася з генеральним директором національного заповідника Володимиром Олійником.

545
08.05.2025
Павло Мінка

Івано-Франківська прокуратура проти Долинського лісгоспу через серійні рубки.  Прокурори встановили, що лісгосп не подбав про належну охорону лісу, через що вирубки відбувалися щороку, починаючи з 2021-го.   

801
07.05.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала в керівниці служби у справах дітей Івано-Франківської громади Ірини Рохман, які виклики стоять перед службою, як працюють в умовах повномасштабної війни та яку допомогу можуть отримати діти.  

564
30.04.2025
Олег Головенський

Рейтинг зарплат всіх 62-х міських, селищних та сільських голів Івано-Франківщини. Хто з мерів має банківські рахунки в США та нерухомість в Туреччині, чия дружина заробила в минулому році 20 мільйонів гривень та в кого найбільше автомобілів.

5485
28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

1463
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

1343

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

400

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1221

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

1060

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

975
05.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

294
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10666
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

370
02.05.2025

У житті кожної людини бувають моменти, коли вона звертається до Бога в надії на підтримку, відповідь чи знак.  

639
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

5685
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

1454
08.05.2025

В Івано-Франківську зафіксували культурний рекорд — товариство «Моє місто» видало вже 51 книжку про Івано-Франківськ. Це стало національним досягненням, яке внесли до реєстру рекордів України. Про це в етері радіо «Західний П

348
07.05.2025

На заході України переважає оптимізм. Тут 43% опитаних вірять у позитивний вплив угоди, 20% — у негативний.  

250
01.05.2025

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна та США узгоджують "технічні деталі" перекладу тексту угоди про рідкісноземельні метали та корисні копалини, і вже "найближчої доби" угоду підпишуть.  

601 2
27.04.2025

Президент Володимир Зеленський вважає, що найближчими днями можуть відбутися вагомі зустрічі, які наблизять припинення вогню для України.  

1040
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

904