Українці - субетнос «русской націі»?

 

Офіційна Росія нині збирається захищати в Україні своїх «сограждан і соотечественніков». Хто відноситься до даної категорії людей?

 

Відповідь на дане питання частково дає монографія С.Д.Баранова і Д.В.Конова «Русская нация. Современный портрет» http://www.parlament-club.ru/articles,9,special,1,498.htm. (Сергій Баранов, - політичний соціолог, кандидат соціологічних наук, Дмитро Конов, - політолог, кандидат політичних наук), що нещодавно вийшла в світ в Росії.

 

Автори цієї книжки, яка рекламується на сайті парламентського клубу Державної Думи Росії, пропонують не використовувати слово «росіянин» в якості національності, (а застосовувати тільки на означення громадянства). Також вони закликають відмовитись від концепції російської нації як такої, що не виправдала себе на практиці та визнати провідну роль «русскіх», як етнічної нації, у стабільності та розвитку Російської Федерації. Вони хочуть відмовитись від «привнесеної практики багатонаціональності» на територіях, де домінує «русская» культура, і офіційно визнати національні інтереси «русской» нації за межами Російської Федерації в місцях компактного проживання «русскіх», в нових сусідніх державах. Очевидно, що вони є прихильниками концепції триєдиного російського народу: великоросів, українців і білорусів (третя глава так і називається «Субэтносы русской нации»).

 

В одному з інтерв’ю на питання «Кого ви вважаєте «русскімі?» http://russdom.ru/node/3857, С.Баранов відповів: «Ми вважаємо русскімі» тих людей, які включені в життя і в соціальні зв'язки нації. Роль ключового індикатора відіграє російська мова як рідна. Важливо також проживання в географічно цілісних російських спільнотах: державах або регіонах, місцевостях. Всі великороси СНД складають 75 % російської нації, або 136-137 млн. чоловік. Другий за значимістю субетнос - українці. Їх як мінімум 20-21 млн. чоловік , або 11 % всієї російської нації. Білорусів 10-11 млн. осіб або 5,5 % «русскіх». Прогноз щодо білорусів оптимістичний - повне приєднання до «русской» нації».

 

Якщо білорусів С. Баранов та Д. Конов включають майже цілком, то з українцями питання складне - беззастережно до «русскіх» вони відносять 15-20% українців, так званих «украінороссов», які вважають рідною російську мову і живуть у південно-східних регіонах України. Однак багатьох російськомовних «центральноукраінцев» автори також пропонують вважати «русскімі». Згідно з їх підрахунками «русскімі» можна вважати близько 40% етнічних українців.

 

У книзі можна прочитати таке твердження: «Якщо людина не є «русскім» за етнічним походженням, але поділяє цінності російської культури, вважає російську мову рідною, то вона може вважатися «русскім».

 

Якщо міркувати за цією логікою, але йти від протилежного, то у такому випадку, людина, етнічний українець (українець за походженням), яка не поділяє цінності української культури, не вважає українську мову рідною, але поділяє цінності російської культури, вважає російську мову рідною, вже не є українцем?

 

Справді, формально людина сама себе може вважати українцем, носити українське прізвище і мати запис у документах про те, що вона українець, але по суті…

 

На нинішній час мільйони етнічних українців назвали російську мову рідною, ще мільйони назвали рідною українську, але у повсякденні користуються російською, ще мільйони говорять суржиком, а їхні діти і внуки вже говорять чи будуть говорити чистою російською. Виходить, якщо в Україні не буде проводитися державна політика деколонізації і дерусифікації, то щоб ці зденаціоналізовані українці назвали себе етнічними росіянами потрібен тільки час…

 

Отже, кожен, хто називається українцем, повинен ним бути, а кожен хто хоче називатися повинен ним стати, пройшовши процес натуралізації. Кожен громадянин України - це передусім українець з усіма обов’язками, що випливають з цього статусу. Якщо це представник національної меншини, то в першу чергу він українець, а в другу чергу азербайджанець, росіянин чи узбек. Українець узбецького походження, українець російського походження і т.д. Те ж саме стосується етнічних українців за кордоном, - канадців українського походження чи росіян українського походження. Хто вони? - Передусім вони канадці, росіяни і т.д.

 

Припустимо, що ми, будуємо громадянське, безнаціональне українське суспільство, створили аморфну політичну українську націю. Але у цьому випадку застосувавши такий підхід по будови нації: 1). не ділимо людей за націями і мовами, - нас не цікавить і ми не беремо до уваги хто якої національності, якого етнічного походження і в кого яка рідна мова; 2). без обговорень приймаємо і виконуємо кілька універсальних постулатів, без яких, як підтверджує історичний досвід побудови і існування провідних європейських держав, не можливо побудувати успішну, міцну державу.

 

Отож, в державі Україна, за аналогією з іншими європейськими країнами (Німеччина, Франція, Італія, Польща і т.д.) не повинно бути громадян, котрі не володіють державною українською (німецькою, французькою, італійською, польською і т.д.) мовою.

 

В Україні (Німеччині, Франції, Італії, Польщі і т.д.) вживається офіційно і домінує у побуті нормативна літературна українська мова (німецька, французька, італійська, польська і т.д.). (Звичайно будуть діалекти, але не може бути штучної мішанини мов – суржика).

 

В Україні (Німеччині, Франції, Італії, Польщі і т.д.) є пріоритетною і домінує українська (німецька, французька, італійська, польська і т.д.) культура.

 

Україна (Німеччина, Франція, Італія, Польща і т.д.) формує і захищає свій український (німецький, французький, італійський, польський і т.д.) національний освітній і інформаційний простір, національний погляд на історичні події та їх головних персонажів…

В Росії нині пропонують скасувати національні республіки, відмовитися від формулювання багатонаціональності і зарахувати до етнічних «русскіх» усіх кого вдалося зрусифікувати, незалежно від раси, національного походження, віросповідання. А ядром «русской» нації повинні стати великороси з субетносами українців і білорусів, які рухаються до повного приєднання до «русской» нації.

 

Чи буде формуватися українська політична нація за європейським зразком, чи може ми побудуємо в Україні Росію №2 і повністю приєднаємося до «велікой русской націі»? Вибір за нами…

 

Стефанко С.


20.03.2014 Сергій СТЕФАНКО 1616 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

977
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

609
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1082
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2345 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3427
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2864 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

723

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

900

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1365
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10254 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8733
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11176
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

461
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

710
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1009
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

815
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

548
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1002
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1408
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1366
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1588