Україна - країна садо-мазохістів

 

 

Ещё в далёком 1941 году Эрих Фромм написал свой фундаментальный труд «Бегство от свободы». В нём он исследовал причины возникновения нацизма и фашизма, а также задавался более общим вопросом, почему различные диктаторы так легко получают широкую поддержку масс. Этот труд актуален и сейчас, но уже несколько в ином аспекте.

 

Если я не стою за себя, то кто встанет за меня?

Талмуд

(из предисловия к оригинальному «Бегству от свободы»)

 

Базовыми положениями «Бегства от свободы» были скрытые садо-мазохистские комплексы и инфантилизм большинства населения и, как следствие, делегирование ответственности посторонним субъектам.

Рассмотрим их последовательно. Главным аспектом, характеризующим садо-мазохистские отношения, является отнюдь не причинение боли друг другу, а полная передача контроля (а следовательно и ответственности) со стороны мазохиста в руки садиста (зачастую добровольная). Связывание, наручники и прочая ерундистика являются только символами этой передачи власти и ответственности.

Взрослый психически здоровый человек берёт ответственность за свою жизнь и судьбу на себя, и никому её не передаёт. Он хозяин своей жизни. Что делает взрослый здоровый человек, когда сталкивается с несправедливостью и/или агрессией в свой адрес и адрес своих близких? Он даёт отпор, всеми доступными средствами.

Мазохист инфантилен, он не хочет ничего решать. Вследствие глубинных комплексов он безволен, боится ответственности, боится последствий возможного выбора, а потому стремиться переложить бремя ответственности за принятые решения на другого. И если садист делает в отношении его что-то запретное, вредоносное, унизительное, то мазохист оправдывает своё бездействие и полученные травмы и унижения «я ничего не мог сделать, я беспомощен». Но фактически садист делает своё дело с молчаливого согласия (и непротивления) жертвы.

То же самое происходит с инфантильной безвольной массой населения, когда она отдаёт ответственность за свою жизнь в руки диктатуры. Применительно к Украине, власть (независимо от цвета и партийной принадлежности) грабит, убивает, насилует, сжигает, давит автомобилями, унижает etc. «простое» население, а те продолжают терпеть. Терпеть, утешая себя «А что мы можем сделать? Они же сильнее!». В точности, как подчинённый в садо-мазохистской связке.

Конечно, толпа способна на спонтанное проявление агрессии, но лишь тогда, когда уверена в своей полной безнаказанности (безответственности). На продолжительную, организованную и системную борьбу она не способна. Как и на открытое противостояние, если не будет того, в кого можно ткнуть пальцем и сказать «это он во всём виноват».

Когда мне говорят, что народу нужны лидеры, то я улыбаюсь. Нет, народу нужны козлы отпущения, на которых можно будет свалить всю ответственность в случае неудачи (и, как ни парадоксально, и в случае успеха). «Вы выгребайте, чтобы нам жилось хорошо». А сами? А сами ещё подождут и потерпят (или, в лучшем случае, потусят на очередном Майдане).

Частный случай подобного стремления делегировать ответственность – это когда я продвигал команду на местных выборах и один из кандидатов в депутаты подошёл ко мне и спросил «Какие вы можете дать гарантии, что я не продамся?». Я, конечно, тогда офигел от подобной логики – ведь отвечать за поступки человека может только он сам, но никак не я. Но теперь я понимаю, что это не единичный случай, а скорее правило. Отсутствие чётких убеждений, внутреннего волевого стержня – это общий симптом большинства наших современников.

Коллективно-бессознательный пример подобного массового инфантилизма и безвольности – это стремление части наших граждан «в Эуропу». Мол, мы вступим, делегируем ответственность Брюсселю, и они нам и коррупцию уничтожат, и благосостояние поднимут.

При этом подумать, зачем это европейцам (в их альтруизм могут верить только полные иллюзорики) – они не в состоянии. Как и осознать, что в ЕС и своих бедняков и коррупционеров хватает, поэтому никому ещё сорок миллионов потенциальных нахлебников не нужны.

Но когда пробуешь возражать против радужности перспектив евроинтеграции, то неизбежно сталкиваешься с обвинениями, что хочешь «затащить европейских украинцев в азиатский Русский мир». Вариант самостоятельного развития инфантильными особями вообще не рассматривается – они просто не понимают, как можно быть уверенным в себе и самостоятельным.

Особенно спешат сдать жалкие остатки суверенитета те, кому вроде бы полагается больше всех за него бороться – националисты. Иррациональный фантомный страх «геть вiд Москви» вытесняет у них декларируемую жажду свободы. Впрочем, «правые», по тому же Фромму, всегда отличались массовым инфантилизмом, так что не удивительно, что они бегут от ответственности.

Тем более что специалистов по управлению страной у них попросту нет, и они не смогли бы ей эффективно управлять, даже если бы захотели. Как писал ещё Скоропадский, «шароварщина, театральщина и показуха – это доминирующие черты украинского национализма».

Возвращаясь к взаимодействию «садист-мазохист», нужно подчеркнуть, что в этой паре не только подчинённый проявляет инфантилизм. Как ни странно на первый взгляд, садист также глубоко инфантилен, только это ребёнок, дорвавшийся до вседозволенности. На каком-то уровне между ними нет разницы, и садист при определённых обстоятельствах легко занимает подчинённую роль.

Поэтому не удивительно, что Янукович и его команда так легко идут на поводу у «евроожиданий». Они тоже глубоко инфантильны и хотят сбросить с себя тяжесть ответственности за Украину (тем более что управлять ею эффективно у них, очевидно, не получается).

Янукович вообще ведёт себя как большой ребёнок, впервые попавший в песочницу. Просто в его песочнице не лопатки и ведёрки, а хрустальные люстры, золотые унитазы, вертолёты и солдатики-беркутики. И он, как «самый большой в песочнице», стремится отобрать у всех остальных их игрушки, пока взрослые не увидели и не наказали.

Как говорится «каков поп, таков и приход» (или наоборот, ох уж эта диалектика). Страной великовозрастных детей правит такая же инфантильная элита. И все надеются, что кто-то придёт и наведёт порядок – кто-то на Меркель, кто-то на Путина, некоторые даже на мёртвого Бандеру. И никто не хочет взять ответственность на себя…

 

Хвиля


Коментарі (0)

18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

211
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

866
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

3281
06.02.2026
Павло Мінка

188 фактичних перевірок, 12, мільйонів штрафів, але фізичного закриття заправок не відбулося — проблема чекає на системне вирішення. 

2272
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

2629
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

10014 1

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

1039

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

1800

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

2889

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

6525 9
12.02.2026

Сніданок – це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

6817
07.02.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7838 1
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

3384
15.02.2026

Під час зустрічі Святіший Отець особисто привітав Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та українську делегацію, яка перебуває у Римі з робочим візитом.

851
10.02.2026

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 лютого.

1129
06.02.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

2542
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

2134
16.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13447
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

1172
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

1030
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

2277
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

2594