«Україна – це Європа». У Варшаві зібрали свій "євромайдан" (ексклюзивні фото)

 

/data/blog/43718/c0fb22a1a79a3595bbb388066d0c75e3.jpg

 

«Україна – це Європа» - гасло про те, що Україна хоче до ЄС сьогодні лунало й з Варшави. Понад 1000 осіб зібралося під Посольством України в Республіці Польща на знак солідарності з українським ЄвроМайданом.

 

Українці, які вже проживають з певних причин в Польщі, а отже Європейському Союзі, як ніхто розуміють необхідність єднання з Європою.

 

Хтось приїхав сюди на рік, хтось на декілька, а хтось, як я, на пару місяців. Зібралися ми всі тут тому, що нам не байдужа доля України, для якої ми хочемо змін. Нам набридла українська влада, яка нічого не робить для покращення життя населення. Нам болить душа за рідну націю, яка заслуговує бути в Європейському Союзі, а не в Московському.

 

Майже в кожній сім’ї є хтось, хто поїхав до Європи шукати кращого життя. А чому? Бо там кращі зарплати, умови праці, соціальне та медичне страхування…

 

Там ти почуваєш себе безпечно. Навіть з мінімальною зарплатою чи стипендією ти маєш змогу мандрувати іншими країнами; їздити в комфортному громадському транспорті, де ти почуваєш себе людиною, а не мішком картоплі; насолоджуватися рівними дорогами, а не американськими гірками; переходити спокійно вулицю на зелене світло, не оглядаючись, бо знаєш, що автомобілі зупиняться, а не зіб’ють тебе на переході, після чого ще й ти будеш винний… З європейською освітою відкривається широке коло можливостей для пошуку роботи, що й приваблює українських абітурієнтів.

 

Так, зараз чимало європейських країн переживають кризу. Але вона зовсім не така, яка в Україні триває вже десятки років. Чимало присутньої на акції молоді хоче повернутися до України, щоб піднімати її соціально-економічне становище. Але України європейської, не російської. Польський ЄвроМайдан об’єднав студентів, докторантів, освічених людей, які віддають свої знання на благо польської економіки, та простих робочих, що в єдиний вихідний день своєю присутністю прийшли підтримати Україну в такий нелегкий час змін.

 

«Я українець – і я не можу мовчати», «Україна вже Європа» «UA+EU=ТАК» - з такими транспарантами стояли люди, не злякавшись дощу. Нас об’єднала спільна доля неньки України, українські пісні і національна свідомість. Напевно пів Варшави здригнулося від співу державного гімну та неофіційного гімну революцій «Україно» Т. Петриненка, а пісня гурту Океан Ельзи «Вставай» справді закликає нашу милу Батьківщину та її громадян встати і піти на ЄвроМайдан.

 

Перед присутніми виступила прес-секретар Посольства України в РП Юлія Бородій з привітальним словом та подякою за нашу активність та небайдужість. Мітингувальники вручили їй конверт із зверненням до уряду і президента з позицією українців, які проживають в Польщі. Під зверненням поставило підписи понад 600 осіб. До речі, пікет відбувся без офіційного дозволу столичної влади, так як заявка на проведення розглядається протягом 3 робочих днів, яких не було в організаторів. Проте поліція не перешкоджала, а навпаки сприяла проведенню акції, за що оплесками присутні їм подякували. А підтримати нас прийшли не тільки поляки, але й росіяни, білоруси та представники інших національностей, які теж бачать нас в Європі. Зокрема були присутні також депутати польського сейму Міхал Щерба і Марчін Свєнціцкі, який виступив з привітальним словом та підтримкою у перемозі. Завершив свій виступ українським націоналістичним гаслом «Слава Україні!».

 

Акція не завершилася, а продовжується до 29 листопада.

 

/data/blog/43718/99f796d9a58484812a4edd81423e9bb2.jpg

 

/data/blog/43718/a52c081ed5bd35573ad3f61b6049c6c9.jpg

 

/data/blog/43718/3b6c3539a541620334667501e5fdafff.jpg

 

Наталія Щербій, Депутат Тисменицької районної ради з Варшави


25.11.2013 628 0
Коментарі (0)

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

741
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1023
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6276
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1627
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1950
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3109 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

184

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

712

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

812

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1384
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

431
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1563
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1448
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3486
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3550
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7136
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1161
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

393
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

258
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

484
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

663
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

731