Ще з початкової школи пам’ятаємо, яку увагу колись приділяли цивільній обороні. Усі діти і дорослі знали, як правильно користуватися марлевими пов’язками та протигазами, як швидко і дисципліновано евакуюватися з місця небезпеки та як надати невідкладну допомогу постраждалим.
Часи змінилися, всі ці навчальні моменти відійшли у минуле. Проте у світі дедалі частішають випадки різних терористичних випадків. Чи є у Івано-Франківську місця, куди може сховатися мирне населення у випадку загрози?
Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету міської ради Юрій Щочкін розповідає, що „бомбосховище” – це уже застаріле поняття, зараз ці місця називають сховищами цивільної оборони і до них відносяться не тільки власне сховища, але й протирадіаційні укриття.
„Кількість їх у Івано-Франківську не зменшилася. Усі ті, що були побудовані за радянських часів, залишилися. Але, за останні 20 років, жодної захисної споруди в місті не побудовано”, – каже Юрій Щочкін.
За його словами таких сховищ у місті є понад 50, але усі вони перебувають в незадовільному стані. Більше того, половину цих захисних споруд оцінюють як такі, що не готові до використання за призначенням.
Причина цього доволі банальна. Майже усі захисні споруди цивільної оборони перебувають у власності об’єктів, підприємств, установ, організацій. У комунальній власності міста їх лише 5, інші ж розміщені на об’єктах господарювання.
„За останні роки підприємства неодноразово переходили з однієї власності в іншу. Хоча захисні споруди, згідно законодавства, не повинні приватизуватися чи передаватися в оренду, вони мають залишатися в державній власності, але є ряд порушень і сховища в окремих випадках перейшли у приватну власність, а в інших – у статутний фонд підприємства. Це призводить до того, що керівники менше уваги приділяють їх утриманню, відновленню, ремонту і тому сховища поступово приходять у непридатний стан”, – розповідає Юрій Щочкін.
Більше того, у цих сховищах ніколи не було запасів продуктів чи медикаментів. „Згідно регламентуючих документів, які в принципі не змінилися і в теперішні часи, на приведення сховища до робочого стану, для того, щоб закласти туди продукти харчування і медикаменти, відводиться 12 годин. Тобто під час загрози дається 12 годин на те, аби усе виконати. Єдине, що постійно є у сховищах, це питна вода, яка міняється по графіку, по кілька разів на місяць”, – каже Юрій Щочкін.
Він пояснює також і те, чому цивільне населення нічого не знає про такі об’єкти, про те, де вони знаходяться і куди можна заховатися під час загрози.
„У мирний час інформація про місцезнаходження захисних споруд, про їх кількість та вмістимість є конфіденційною. Коли виникне потреба, передбачається, що буде певний „час загрози”, тобто керівництво держави буде відчувати, що через якийсь час можуть розпочатися бойові дії. Тоді населення буде повідомлене, де знаходяться захисні споруди. Існує у Івано-Франківську і система оповіщення цивільного захисту. До неї відносяться радіотрансляційна мережа міста і усі FM-студії, усі студії телебачення, а також телефонний зв’язок. Усе організовано так, що люди отримають оповіщення своєчасно і достовірно”, – розповідає начальник управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету міської ради.
Такою була ситуація у обласному центрі Прикарпаття 2 роки тому. Зараз ситуація, мабуть не надто покращилася.
Ну а насамкцінець ще один плачевний факт з 2007 року:
Спеціально обладнане підвальне приміщення адміністративного будинку адміністрації автодоріг в області, що знаходиться по вулиці Петрушевича, 1 відноситься до об’єкту захисної споруди цивільної оборони, про це повідомила прес-секретар прокурора Івано-Франківської області Люда Гласова: " Колись воно призначалось для укриття працівників цієї організації від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та зброї масового ураження. На період мирного часу з 1985 року обласне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення передало це приміщення у користування міського військкомату, який розмістив там командний пункт."
З часом військкомат звільнив сховище а восени 2000 року начальник облавтодору вирішив заробити на об’єкті цивільної оборони і незаконно передав сховище в оренду ТзОВ „РІА” для використання під кафе.
В результаті даної угоди сховище було переобладнано і демонтовано, відповідно й втратило свої захисні властивості. Сьогодні у цьому приміщенні нічний клуб „Баракуда”
Начальник автодору знаючи, що дані об’єкти заборонено передавати в оренду все ж таки порушив закон. Такі незаконні дії спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та унеможливили виконання обласним управлінням з питань надзвичайних ситуацій своїх функцій в період надзвичайного стану.
Прокуратурою області до господарського суду пред’явлений позов в інтересах служби автомобільних доріг в області про визнання угоди про передачу в оренду недійсної, пише Правда.
