Відсутність належного фінансування, гідних зарплат та умов женуть з України не лише спортсменів, а й тренерів, які підготували чемпіонів світу та Європи.
Ця сумна традиція бере свій початок ще з початку 90-х. І законодавицею цієї моди можна вважати одеського тренера з фігурного катання Галину Змієвську. Принаймні, саме з цим іменем пов'язаний перший гучний перехід українського тренера.
Змієвська тоді була топовим тренером у світі – вона підготувала олімпійського чемпіона-1992, чемпіона світу-1992, триразового чемпіона Європи (1990, 1991, 1994) Віктора Петренка, який на першій своїй Олімпіаді став бронзовим призером. На наступній своїй Олімпіаді Змієвська теж не пасла задніх – разом з Оксаною Баюл вони принесли незалежній Україні першу золоту олімпійську нагороду.
Після тих Ігор в Ліллехаммері-1994 Змієвська разом із своїми зірковими вихованцями переїхала до США, де й досі займається тренерською діяльністю.
Ціле десятиліття, 90-ті, жіночої спортивної гімнастики пов’язане з херсонським тренером - Олегом Остапенком. На Іграх-1992 його вихованка Тетяна Лисенко стала дворазовою чемпіонкою (у вправах на колоді та командній першості) і бронзовою призеркою (опорний стрибок). Вже за чотири роки Олімпіада стала тріумфом для іншої учениці Остапенка – Лілії Підкопаєвої. В Атланті-1996 вона виграла абсолютну першість, вільні вправи та взяла "срібло" у вправах на колоді.
Після Олімпіади-2000, де його вихованка Вікторія Карпенко, будучи претенденткою на медаль, фінішувала четвертою, Остапенко залишив Україну і подався до Бразилії, очоливши її збірну – під його керівництвом бразилійки виграли "золото" чемпіонату світу та Панамериканських ігор. У 2008-му він спробував повернутися на Батьківщину, та ідея виявилася невдалою – ніхто не був зацікавлений у нормальному тренувальному процесі. Тому фахівець відгукнувся на запрошення Росії, де працював з молодіжною збірною. Та згодом достроково розірвав контракт і повернувся до Бразилії, де готує гімнасток до домашньої Олімпіади в Ріо-де-Жанейро-2016.
Світову славу Віталію Петрову приніс Сергій Бубка – олімпійський чемпіон-1988, багаторазовий рекордсмен світу і в приміщенні, і на відкритому стадіоні зі стрибків з жердиною. На початку 90-х Петров поїхав працювати до Італії, де "кує" чемпіонів у Центрі зі стрибків із жердиною у місті Формія. Не дивно, що у 2003-му чемпіоном світу зі стрибків з жердиною став італієць Джузеппе Гібіліско, який на Олімпіаді в Афінах-2004 здобув "бронзу".
Бажаючи прогресувати, до фахівця звернулася чемпіонка й рекордсменка серед жінок росіянка Олена Ісінбаєва. З Петровим вона здолала "захмарний" 5-метровий рубіж, двічі виграла чемпіонат світу та зі світовим рекордом Олімпіаду-2008.
А в 2011-му чемпіонкою світу стала бразилійка Фабіана Мурер – ще одна учениця Петрова.
Після Олімпіади-2008 Україну залишив заслужений тренер з плавання Віктор Турчин. Його найтитулованішим вихованцем є Олег Лісогор – триразовий чемпіон світу та багаторазовий чемпіон Європи в басейнах олімпійського стандарту (50 м), багаторазовий чемпіон планети та континенту на короткій воді (25 м). Ще один учень Турчина – Сергій Бреус є бронзовим та срібним призером чемпіонату світу, дворазовим чемпіоном та рекордсменом Європи.
Українця Віктора Скрипника, який очолює німецький "Вердер", авторитетний німецький портал transfermarkt.de назвав найкращим тренером сезону в Бундеслізі. Скрипник очолив клуб, коли той перебував у зоні вильоту. Проте під керівництвом нашого фахівця команда закінчила чемпіонат на десятому місці з відставанням від єврокубкової зони всього в три очки. В 25 матчах Бундесліги підопічні Скрипника здобули 11 перемог, шість разів зіграли внічию і вісім разів програли.
