
Асоціація міст України б’є на сполох.
Асоціація міст України у своєму зверненні до Президента від 27 січня 2025 року чітко окреслила проблему: тиск на місцеве самоврядування набуває системного характеру.
«Місцеве самоврядування є основою демократії та важливою частиною захисту незалежності України під час повномасштабного вторгнення, сильним місцевим самоврядуванням ми відрізняємось від путінської Росії», — йдеться в заяві.
АМУ наголошує, що штучні справи проти голів від найменших громад на Рівненщині до великих міст, таких як Чернігів чи Київ, — це не поодинокі випадки, а тенденція. За даними організації, у січні 2025 року правоохоронні та судові органи порушили низку справ проти голів громад, порушуючи законодавство, процедури та принципи справедливості.
Із звернення АМУ до Президента Зеленського
Радниця Голови АМУ Оксана Продан зазначила:
«Сьогодні від самої маленької громади на Рівненщині до Чернігова й Києва, тобто абсолютно по всій території України, немає жодного голови громади, жодного депутата сільської, селищної чи міської ради, які б не розуміли, що завтра до них теж можуть прийти».
За її словами, тиск здійснюється через створення військових адміністрацій паралельно з діючими радами (у майже 50 громадах), відсторонення голів (у 278 громадах немає очільників через судові рішення чи переслідування) та інші методи, які послаблюють самоврядування.
Приклади тиску: від Києва до Дніпра і Львівщини
Мер Києва Віталій Кличко неодноразово заявляв про тиск із боку центральної влади. У січні 2025 року він звинуватив нового голову Київської міської військової адміністрації (КМВА) у спробі узурпувати владу в столиці.
За його словами, правоохоронці відкрили понад 1500 кримінальних проваджень проти співробітників КМДА з 2019 року, з яких лише 4 завершилися обвинувальними вироками.
«Обшуки проводять на роботі, вдома, в автомобілях та у рідних. При цьому все це широко висвітлюють у ЗМІ, де людей уже визнають винними без рішення суду», — заявив Кличко.
Він вважає, що мета цих дій — дискредитація столичної влади та параліч життєдіяльності міста, що особливо небезпечно в умовах війни.
Дніпро: трагедія Лисенка і звинувачення Філатова
У Дніпрі тиск на місцеве самоврядування набув трагічного забарвлення. 6 жовтня 2024 року заступник мера Дніпра Михайло Лисенко помер від сердечного нападу після обшуків, проведених правоохоронцями. Обшуки стосувалися нібито розкрадань на закупівлях, але конкретики щодо звинувачень оприлюднено не було.
Мер Дніпра Борис Філатов різко відреагував на цю подію, звинувативши правоохоронців у політичному тиску. За його словами, Лисенко — це «людини, яку фактично вбили так звані правоохоронці — своїми безкінечним переслідуванням, обшуками та цькуванням». Філатов заявив:
«Коли до людей приходять із обшуками за надуманими приводами, це не боротьба з корупцією, а розправа над тими, хто має власну позицію».
Також мер Дніпра звинуватив правоохоронців у підробленні судово-медичної експертизи щодо Лисенка. Цей випадок став символом того, як тиск із боку силових структур може мати фатальні наслідки.
Львівщина: штрафи за «зрив мобілізації»
На Львівщині мери кількох міст отримали штрафи за нібито зрив мобілізаційних планів. АМУ зазначає, що ці штрафи є прикладом тиску, коли голів громад звинувачують в порушеннях, які часто не мають чіткої доказової бази.
Наприклад, голову Дрогобицької міської ради Тараса Кучму примусово доставили до ТЦК за відзначення Дня Соборності, що АМУ розцінює як порушення процедур. Такі дії, на думку асоціації, спрямовані на залякування місцевих лідерів і послаблення їхньої позиції.
Ірпінь: арешт мера за «законний виїзд»
Ще один приклад — арешт мера Ірпеня Олександра Маркушина. Його звинуватили у незаконному виїзді за кордон як батька-одинака, чий дворічний син залишився без матері. Суд призначив йому 60 діб арешту або заставу у 30 мільйонів гривень — суму, непідйомну для більшості українців. АМУ називає цю справу прикладом «надуманих приводів» для тиску на місцеву владу.
Івано-Франківськ: цирк із дрібними справами чи боротьба з корупцією?
Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків відкрито заявляє, що кримінальні провадження проти його підлеглих — це частина загальноукраїнської кампанії тиску на місцеве самоврядування.
«Ми відчуваємо тиск на місцеве самоврядування. Той, хто порушив закон, він повинен відповідати повністю, як має бути. І я до цього ставлюся нормально», — зазначив він у ефірі програми «Запитай у влади».
Проте Марцінків підкреслив, що «цьогорічний політичний процес буде брудним», натякаючи на політичну мотивацію переслідувань.
У січні 2025 року в Івано-Франківську правоохоронці викрили кілька корупційних схем, пов’язаних із місцевою владою. Наприклад, начальнику управління транспорту та зв’язку Андрію Гіглюку повідомили про підозру у привласненні 600 тисяч гривень при облаштуванні автобусних зупинок.
Слідство стверджує, що Гіглюк, разом із підрядниками, завищував ціни на матеріали, що дозволило привласнити частину бюджетних коштів. У іншій справі директор КП «Міська ритуальна служба» Андрій Хруник став фігурантом розслідування щодо розтрати 1,5 мільйона гривень через фіктивні тендери.
Ще один випадок — підозра колишньому керівнику «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Євгенію Герасименку в службовій недбалості, яка нібито призвела до збитків на 4,5 мільйона гривень.
На перший погляд, ці справи виглядають як боротьба з корупцією. Але якщо придивитися, суми, про які йдеться, відносно невеликі — сотні тисяч гривень, а не десятки чи сотні мільйонів, які часто фігурують у великих корупційних схемах.
Наприклад, пересічний чиновник на тендері з косіння трави чи ремонту доріг може «заробити» значно більше, ніж згадані 600 тисяч гривень у справі Гіглюка.
Виникає питання: чому правоохоронці хапаються за дрібні порушення, коли в Україні процвітають схеми на мільярди? Чи не є це спробою «показати роботу», залякавши місцевих посадовців?
Кожен, хто порушує закон, безумовно, має відповідати — незалежно від масштабу злочину. Проте масові арешти топпосадовців Івано-Франківська за відносно дрібні суми більше нагадують виставу, де хапають за руку не для справедливості, а щоб «вказати на місце».
Роман Хима: хто стоїть за прокурорським тиском?
При цьому чимало питань є до корупції в правоохоронних органах, тут варто хоча б згадати колишнього очільника Івано-Франківської обласної прокуратури Романа Химу.
За даними відкритих джерел, Хима обіймає посаду з 2020 року, але його діяльність не раз викликала питання. Журналістські розслідування свідчать про можливу причетність Хими до корупційних схем, зокрема у сприянні незаконним діям керівника міграційної служби Прикарпаття Сергія Саєва.
За даними журналістського розслідування, Хима нібито «відмазував» Саєва від кримінальної відповідальності за хабарництво та незаконне збагачення, використовуючи свої зв’язки та вплив. Також Химу пов’язують з людьми, близькими до Віктора Медведчука, та підозрюють у махінаціях із землею та майном, зокрема в незаконному отриманні значних земельних ділянок та елітної нерухомості.
Його дії, ймовірно, спрямовані на захист корупційних схем у регіоні, що викликає значний суспільний резонанс. За інформацією видання «Стопкор», Хима та його підлеглі можуть бути звинувачені в 20 епізодах отримання «відкатів» від будівельних фірм. Після обшуків наприкінці 2024 року Хима написав заяву про звільнення.
Чи є активність правоохоронців проти місцевих чиновників частиною ширшої стратегії центральної влади? Питання залишається відкритим, але численні кримінальні провадження проти посадовців, які часто виглядають як «дріб’язкові», викликають підозри в політичній мотивації.
На шляху до диктату? Загроза децентралізації
Тиск на місцеве самоврядування, який спостерігається по всій Україні, має ширші наслідки, ніж просто відсторонення окремих мерів чи посадовців. Децентралізація, започаткована в 2014 році, стала одним із ключових досягнень України, яке дозволило громадам самостійно розпоряджатися бюджетами, розвивати інфраструктуру та розв'язувати місцеві проблеми.
Проте нинішні дії центральної влади — від створення військових адміністрацій паралельно з діючими радами до масових кримінальних проваджень — свідчать про спробу «закрутити гайки» та повернути контроль до Києва.
А нещодавно Фіртка писала, що Київ хоче запровадити інститут «смотрящих» за місцевими рядами, які зможуть блокувати будь-які акти органів місцевого самоврядування.
Мер Києва Віталій Кличко прямо говорить про політичну мотивацію:
«Сьогодні, коли в країні триває війна, центральна влада чинить тиск на місцеве самоврядування. Зрозуміло, що мета одна — підготовка до виборів та зачистка політичного поля».
Подібну думку висловлює і мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, який вважає, що кримінальні справи проти його підлеглих — це частина «брудного політичного процесу». Трагедія в Дніпрі, де тиск призвів до смерті заступника мера, лише підкреслює небезпеку таких дій.
Тиск на місцеве самоврядування в Україні — це не просто локальні конфлікти між мерами та правоохоронцями. Це системна проблема, яка загрожує основам децентралізації та демократії.
Асоціація міст України справедливо вказує, що послаблення громад у час війни грає на руку ворогу. Приклади з Києва, Дніпра, Львівщини та Івано-Франківська показують, що правоохоронні органи часто діють за надуманими приводами, переслідуючи місцевих лідерів за дрібні порушення, тоді як масштабні корупційні схеми залишаються поза увагою.
Україна стоїть на роздоріжжі: або вона продовжить зміцнювати децентралізацію, даючи громадам свободу та відповідальність, або повернеться до централізованого управління, де кожен мер чи посадовець боятиметься зробити крок без дозволу згори. Поки що сигнали з Києва вказують на небезпечну тенденцію до другого сценарію.
Чи вдасться місцевій владі відстояти своє право на самоврядування? Відповідь залежить від того, чи почує Президент заклик АМУ об’єднати зусилля заради України, а не заради політичних ігор.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також: