The Guardian: у багатих країнах вакцини роблять Covid-19 керованою проблемою охорони здоров'я

Центр вакцинації на стадіоні регбі Твікенхем на південному заході Лондона. Фотографія: Домінік Ліпінський/РА


Великобританія та інші заможні країни вже на стадії подолання пандемії, але менш заможним країнам світу терміново потрібна допомога.

Вірус Ковід-19 почав швидко поширюватися в січні 2020 року, уряди у всьому світі мали обмежені стратегії боротьби з цим. Без вакцини чи перевірених методів лікування хвороби або навіть доступу до масових випробувань єдиним вибором політичних лідерів був вибір «найменшого з найгірших» варіантів.

На початку пандемії різні уряди застосовували чотири підходи. Китай, Нова Зеландія, В'єтнам і Таїланд вирішили ліквідувати вірус ціною зупинки міжнародних поїздок.

Сінгапур, Гонконг та Південна Корея придушили вірус шляхом ретельного тестування, відстеження та ізоляції, уникаючи жорстких блокувань.

У Швеції дозволили вірусу поширитися серед населення, перш ніж зрозуміли, що системи охорони здоров'я не змогли впоратися з припливом пацієнтів із Covid-19.

Тим часом європейські країни, включаючи Англію та Францію, контролювали вірус шляхом циклу заходів карантинних обмежень, зберігаючи при цьому великі об'єкти відкритими. Це нагадувало модель утримування літака, у якого закінчилось паливо: люди втомилися від постійних обмежень, економіка постраждала і Covid-19 ніколи не був повністю придушений.

До винайдення вакцин найефективнішою з цих стратегій була елімінація, або «нульовий Covid», підхід, який застосовували такі країни, як Нова Зеландія, Тайвань та Китай.

Але інструменти, якими ми маємо у своєму розпорядженні, радикально змінилися за останні 15 місяців.

Зараз у нас є безпечні та ефективні вакцини, методи лікування та масові випробування, які дозволяють урядам переосмислити свої початкові стратегії та скласти більш стійкий план на майбутнє.

Covid-19 змусив уряди у всьому світі багато що переосмислити через значну кількість смертей, які вірус спричинив, тягар, який він поклав на медичні служби, та ризики довготривалих симптомів у молодих людей.

Без заходів карантинних обмежень вірус міг би зростати в геометричній прогресії, знаходячи нескінченних господарів, між якими можна мутувати, тоді як страх перед вірусом змушував людей змінювати свою поведінку, що призводило до економічної шкоди.

Зараз вакцини розв'язують три проблеми. Якщо уряди зможуть вакцинувати 80-90% свого населення, Covid-19 все більше стане проблемою охорони здоров'я, яка може бути керованою, подібно до інших захворювань, яких можна уникнути вакцинам, таких як кір або кашлюк (коклюш).

Ми знаємо, що вакцини однозначно допомагають зменшити кількість госпіталізацій та смертність. Американські Центри з контролю та профілактики захворювань виявили, що люди похилого віку, щеплені вакцинами проти мРНК (Pfizer та Moderna), мали на 94% менше шансів бути госпіталізованими, ніж люди того ж віку, які не були щеплені.

Дослідження в Шотландії показало, що після четвертого тижня введення першої дози вакцини Pfizer та AstraZeneca знизили ризик госпіталізації на 85% та 94% відповідно. Ранні дослідження з Єльського університету також вказують на те, що вакцини, здається, допомагають тим, у кого складний перебіг Covid. 30-40% тих, хто отримує вакцини, повідомляють про покращення симптомів.

Якщо вакцини дійсно не дають людям померти або серйозно захворіти, то кінець пандемії очікується для країн, які мають високий рівень охоплення вакцинами, тестуванням та лікуванням.

Одне з недавніх досліджень медичних працівників у Шотландії, яке ще не пройшло експертну перевірку, свідчить про те, що вакцини також можуть запобігти передачі інфекції.

Ізраїль просунувся вперед у програмі вакцинації, США та Великобританія не відстають. Європейський Союз йде назустріч, і наступна група, яка приєднається до них, можливо, буде у Східній Азії та Тихому океані. Як тільки це населення буде захищене імунітетом, викликаним вакциною, вони можуть почати знову відкриватися світові та обережно та керовано скасовувати свої прикордонні обмеження.

У цих країнах цифри випадків стануть менш актуальними, оскільки зв’язок між випадками, госпіталізаціями та смертністю буде значною мірою порушений. Це завжди було метою науковців, які працювали над лікуванням та вакцинами, і наука досягла успіху.

Але є ще дві області значної невизначеності. Ми ще можемо спостерігати появу штамів, які знижують ефективність вакцин проти смерті та серйозних захворювань.

І те, як ми керуємо вірусом у дітей та підлітків, які в основному будуть невакциновані й все ще сприйнятливі, буде постійною проблемою. Здається неминучим, що діти до 16 років також будуть вакциновані (США вже дозволили застосовувати вакцину Pfizer для 12-15 років).

То коли пандемія закінчиться? Covid-19 не закінчиться вибухом чи парадом. Протягом історії пандемії припинялися, коли хвороба перестала домінувати в повсякденному житті та відступала на другий план, як інші проблеми зі здоров’ям.

За винятком жахливого нового варіанту, багаті країни, такі як Великобританія та США, можуть протягом кількох місяців, якщо не тижнів, опинитися дуже близько від того, що їх громадяни побачать кінець пандемії.

Проте це далеко не так у бідніших країнах Латинської Америки, Африки на південь від Сахари та Південної Азії.

У країнах, які не можуть дозволити собі вакцини, технології або методи лікування Covid-19, населення переживатиме спалах за спалахом, які спричиняють хаос у лікарнях та вбивають медичних працівників, літніх людей та вразливі категорії із хронічними захворюваннями.

Зараз багатші країни, які виходять із пандемії, мають зосередити свою увагу на бідніших країнах і терміново забезпечити необхідні їм ресурси. Лише коли Covid-19 припинить порушувати життя та засоби до існування у всіх куточках світу, ми справді зможемо сказати, що пандемія закінчилася.

за матеріалами The Guardian


31.05.2021 1159
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1564
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

887
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1358
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2582 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3675
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3147 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

683

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

355

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

312

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

949
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5094
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10479 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8941
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7509
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

770
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

967
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1251
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15730
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1293
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1694
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1595
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1824