Пояснюю для тих, хто не в темі: сім'я Пшонок цілеспрямовано та методично віджимає у Аркадія Корнацького його успішні бізнеси, які він будував з 2004 року.
Він виявився мужиком крутим та непоступливим, та лягати під цих бєспрєдєльних відморозків відмовився.
Пішли погрози вбивством – і його самого, і його сім'ї, з маленькою донькою включно.
Він перевіз сім'ю за кордон та виїхав сам.
Його справа є знаковою в тому плані. що, якщо він вистоїть – могутність Пшонок похитнеться. Тому Пшонки не можуть дозволити собі програти і підуть на все – навіть на випалення напалмом усього 132-го округу.
Нагадаю, сьогодні уночі Беркут захопив 132-гу ОВК та почав знищувати бюлетені.
Ми з Корнацьким дружимо сім'ями з 2004 року. На його гроші я робила вибори в Миколаївській області в 2004 році.
Аби отримати уявлення про його особистість та його погляди, можна прочитати його статті тут і тут.
Важко сказати, чи розуміють Пшонки, наскільки круто вони глобально підставляють свого боса-Президента через свою феєричну жадібність та зажерливість, а також непомірні понти та амбіції.
Це саме той випадок, коли заруба є смертельною, і переможець може бути тільки один. Для команди Януковича є однаково смертельно небезпечним і дозволити Корнацькому перемогти, бо тоді він створить прецедент – "шматок м'яса втік з пащі у голодного шакала", і – таки додушити Корнацького, бо саме цей випадок цілком може стати каталізатором нової революції.
Особисто я в цій ситуації пожертвувала б Пшонками. Вони, звичайно, дуже цінні представники президентської когорти, але аж ніяк не незамінні.
Особиста бізнес-драма Корнацького вже стає знаковою та модельною.
Ну, а все, що можна тут зробити, не маючи можливостей втрутитись в процес – це надати максимальний розголос цій епічній драмі та її причинам.
Що я, власне, і роблю.
Тетяна Монтян,
ВІДЕО: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=sG4BuHMXD4c
