В суботу, 8 грудня в рубіновому залі театру-кіно «Люм’єр» відбулась презентація документального фільму «Я живу завжди»
«Я живу завжди» - документальний фільм з такою назвою презентували в Івано-Франківську. Його головні герої - літні мешканці Долинського району, котрі були очевидцями Другої Світової війни, жили під Сталінським режимом, воювали в лавах УПА чи були заслані до Сибіру. Тож сповна відчули на собі події тих часів.
Стрічка знята в рамках проекту «Кожен може розповісти історію», який профінансувало представництво Корпусу Миру США в Україні. Також проект було реалізовано за підтримки благодійного фонду громади м. Долина, музею «Бойківщина» Тетяни та Омеляна Антоновичів, Долинської центральної районної бібліотеки та Долинського районного відділу культури.
Проект надав можливість школярам, що зголосились бути волонтерами музею «Бойківщина» спробувати себе у журналістиці. Протягом літа старшокласники записували на диктофон десятки цікавих життєвих історій літніх людей, мешканців сіл Долинського району, Івано-Франківської області. У такий спосіб, кажуть ініціатори проекту, хотіли збудувати місток спілкування між молоддю та старшим поколінням, на долю якого випали події Другої світової війни, Сталінський режим, боротьба в підпіллі, виселення з території України.
Згодом знімальною групою ТРК «Вежа» було відібрано для відео зйомок 10 історій, які зрежисерував, відзняв на відео та змонтував оператор ТРК «Вежа» Андрій Шкварла.
Перед показом відбулась прес-конференція з людьми, які долучилися до реалізації цієї ініціативи. Спеціально з Долинщини для зустрічі з журналістами приїхали координатор проекту «Кожен може розповісти історію» - Наталя Іванів, один з кращих волонтерів проекту - Олег Галів та представниця однієї з репресованих Сталінським режимом родин, яка знялася у фільмі - Надія Олійник.
Як зазначила директор телерадіокомпанії «Вежа» Олена Третяк: «Цим фільмом, ми хотіли зафіксувати спогади з життя поневолених українців, адже хто як не вони є першоджерелом унікальних історій. Саме такі факти треба надалі презентувати в школах, щоб підростаюче покоління знало свою історію не тільки з книжок, але й від очевидців».
