Тягнути до кінця. До майбутнього Європи

 

 

Евросоюзовский политический сезон вошел в полную мощь. В Великобритании съезд консерваторов, Меркель сражается с греческими манифестантами в Афинах, премьер Великобритании Кэмерон грозится наложить вето на бюджет всего Евросоюза. За что же борются участники процесса, какой смысл в их активности?

 

Вообще сегодня все политики ЕС разделились на две большие фракции. Первая хочет создания единых органов финансового управления ЕС, с, соответственно, поражением, пусть и частичным, национальных суверенитетов. Вторая настаивает на усилении централизации, утверждая, что это снимет остроту кризиса. И, как это обычно и бывает, здесь нужно тщательно посмотреть как на реальную ситуацию, так и на те виртуальные картинки, которые создают участники процесса, исходя из своих интересов. И начнем мы с реальности.

 

Нынешний кризис в ЕС связан не столько с накопившимися долгами (их -- если, разумеется, их можно зафиксировать в размерах -- можно и отложить, и частично списать, и рефинансировать (не повышая общего объема задолженности). Проблема в другом, я об этом уже много раз писал: дело в том, что рост задолженности через социальные выплаты и различные государственные программы использовался для повышения жизненного уровня населения.

 

Наш оценки начала 2000-х годов, с учетом развития ситуации, показывают, что ВВП Евросоюза по итогам кризиса сократится примерно вдвое, что означает падение уровня жизни населения процентов на 40, как минимум. Но даже если не упоминать масштаб спада (а он гарантирует безработицу в регионе как минимум на уровне 40%, как в пике «Великой» депрессии), открыто говорить о связи долгов с уровнем жизни никак нельзя, поскольку это противоречит базовым идеологемам Евросоюза. Люди должны быть уверены, что экономическая модель капитализма вообще и конкретной «демократии» в частности обеспечивает им достойный жизненный уровень! И никаких махинаций тут нет и быть не может!

 

По этой причине политики никак не могут говорить о том, к каким последствиям приведет кризис и как долго он будет продолжаться, хотя, скорее всего, наиболее прозорливые из них, пусть даже и не понимая экономических механизмов, лежащих в его основе, достаточно адекватно оценивают его последствия. Во всяком случае, это следует из тех разговоров, которые у меня были на V Астанинском экономическом форуме в мае месяце.

 

И вот тут возникает принципиальная проблема – что делать политикам. Вывод, в общем, понятен: поскольку никто не хочет стать изгоем, в период работы которого произошел кризис (тут всем памятная судьба Герберта Гувера и Республиканской партии США по итогам кризиса начала 30-х годов прошлого века), то нужно тянуть, тянуть и тянуть нынешнюю ситуацию. Даже если придется «бросить в топку» часть необходимых в процессе кризиса финансовых резервов.

 

Впрочем, и тут есть важные тонкости – а именно, кто будет управлять этими средствами и кто будет главным донором. Как понятно, в Евросоюзе донорами могут быть только отдельные государства, а вот управлять ... Тут серьезные претензии выражает Брюссель, то есть евробюрократия. Последнюю поддерживают США, поскольку главным донором неминуемо будет Германия, и американцы боятся, что выделение помощи настолько усилит Берлин, что управлять им будет крайне тяжело. И по этой причине они активно двигают разные проекты создания наднациональных органов регулирования финансовой сферой в рамках ЕС, с неизбежным ослаблением национальных суверенитетов.

 

При этом возникают разные смешные коллизии. Дело в том, что все руководители национальных государств в составе ЕС пытаются сделать хорошую мину при плохой игре – то есть на словах улучшают показатели экономик своих стран – что понятно. Но если принять концепцию наднациональных органов, то нужно их наполнить деньгами или полномочиями – что, скорее всего, серьезно ударит по экономическому положению стран–доноров. И, скорее всего, в реальности много сильнее, чем на бумаге, особенно для тех стран, в которых разрыв между этой реальностью и нарисованным благолепием больше всего – в силу упомянутых причин. И вот, например, премьер Великобритании Кэмерон начинает возражать против создания наднациональных органов в ЕС, выступая тем самым против своего постоянного партнера США. Причем возражения очень жесткие – вплоть до готовности ветировать проект бюджета Евросоюза.

 

При этом все, кто выступает не донорами, а получателями евросоюзовской помощи, тоже находятся в сложном положении. Поскольку мало договориться с Брюсселем – нужно еще провести отдельные переговоры со странами-донорами, чтобы они выделили необходимые ресурсы или, хотя бы, дали добро на перечисление этих денег из общих ес-овских структур. А доноры, естественно, ставят свои условия.

 

Теоретически из всей этой ситуации, может быть, и можно было бы выпутаться, но есть одна проблема – вся эта помощь по определению конечна во времени. И либо нужно выбивать все большие и большие транши, либо – соглашаться на дальнейшее падение уровня жизни своего населения. А это риск смены власти в странах – получателях помощи, и нет никакой уверенности, что политические преемники нынешних их руководителей не вытащат на свет Божий все неформальные договоренности. Или, что не сильно лучше, просто не будут их выполнять, потому как ничего о них не будут знать (или не будут хотеть о них знать).

 

При этом положение дел ухудшается и в странах-донорах (как мы видим на примере Великобритании, в которой, судя по всему, из всех крупных экономик ЕС дела обстоят наиболее скверно), так что и они скоро начнут «выступать» против бессмысленной траты таких нужных денег. И все это ставит Евросоюз перед крайне тяжелыми проблемами, которые, нравится это или нет, решать все равно придется. Правда, скорее всего, уже после выборов в Германии.

 

Михаил Хазин,



 odnako.org


12.10.2012 Михайло Хазін 1184 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

785
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2961
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1762
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2987
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2160
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2168

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

483

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

840

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

937

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2233
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5872
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29591
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11485 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1252
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1489
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23719
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1954
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43845 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

466
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1193
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1496
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2482