Поки ринки намагаються прийти в себе від потрясінь минулого тижня, найбільші авторитети в світі економіки та фінансів дають прогнози один похмуріший за інший. Звичайно, фактичну заборону на операції з цінними паперами в ряді країн Європи, підретушована в потрібному напрямку статистика із США і Китаю, а також заява ФРС про незмінність облікової ставки змогли збити перший напад паніки на фондових і валютних біржах світу, але не усунули її причин. Так бочка масла, вилита з корабля під час шторму, на якийсь час може створювати навколо нього зону спокою, але коли ця тонка плівка знову розривається, хвилі почнуть розхитувати судно з потрійною силою.
Відомий вчений-економіст, професор Нью-Йоркського університету Норіель Рубіні, що передбачив кризу 2008 року, попереджає: "До минулого року політики могли діставати нових "кроликів з капелюха" у вигляді активів для відновлення економіки, нульові ключові ставки, кредитні пом'якшення, фінансове стимулювання, надання ліквідності на суму в трильйони доларів і порятунок банків та фінансових установ - все було випробувано Більше таких "кроликів" немає"…
Президент Світового банку Роберт Зеллік був налаштований ще песимістичніше. Виступаючи на щорічному обіді Азіатського співтовариства в Сіднеї, він заявив, що світ знаходиться на порозі нового і зовсім іншого шторму, ніж фінансова криза 2008 року, оскільки сьогодні глобальна економіка "розхитана до неможливості", а до того ж "втрачена впевненість в економічній політиці деяких ключових країн", маючи на увазі перш за все США. Зате "на перший план виступає Китай".
Як кажуть, "sapienti sat" - "розумному достатньо". Дуже схоже на те, що глобальна фінансова еліта готова вже у відкриту "зливати" США і долар. Зрозуміло, робити вона це буде так, щоб мінімізувати власні ризики і збільшити прибутки.
І коли один з операторів цієї еліти, а саме Джордж Сорос, що вклав в євро гігантські активи, критикує канцлера ФРН Ангелу Меркель за рішення, що знижують курс євровалюти, мотиви його критики більш ніж зрозумілі.
Коли Уоррен Баффет після дострокової сплати податків за 2011/12 рік закликає американський уряд підвищити податки на багатих, оскільки йому соромно віддавати державі тільки 17% своїх доходів в той час, як "звичайні" американці віддають від 33% до 41%, - це теж більш ніж зрозуміло. Володар 50 млрд. дол. може дозволити собі розлучитися з набагато більшою сумою, ніж 7 млн. дол щорічно. Зате яке паблісіті! Результат гарантований, кращий за будь-яку рекламну кампанію. Адже Баффет теж давно "злив" свої долари, а тому не хоче звинувачень в "антипатріотизмі".
Але все це - суєта суєт. А суть полягає, мабуть, зовсім в іншому - всі раптом побачили, що "через кризу" неминуче доведеться пройти: іншої дороги просто немає. Вона трапиться раніше чи пізніше на кілька місяців, а можливо, навіть і років, - але станеться обов'язково. Вона понесе за собою "дуті" активи - більше або менше на кілька трильйонів або навіть десятків трильйонів доларів, але "врятувати все" не вдасться. Тобто, "друга хвиля" глобальної фінансово-економічної кризи, реальність якої на початку року заперечували багато аналітиків, вже увійшла в режим самореалізації, і спроби урядів зупинити її новими вливаннями грошової маси нагадують спроби гасити пожежу гасом.
"Кризова пила" біржових курсів в режимі "різке падіння - частковий відскік вверх", в принципі, може працювати досить довго (тут завжди на пам'ять приходять часи Великої Депресії), але в нинішній ситуації, швидше за все, для неї буде відпущено не більше року- двох, а то й кількох місяців. Все-таки сьогодні світова економіка працює куди більш щільно і швидко, ніж 80 з невеликим років тому.
Запасатися реальними активами, на зразок "фабрик, заводів, газет, пароплавів", за великим рахунком, вже пізно. З тушонкою, борошном, милом, сіллю і сірниками, напевно, ще можна встигнути і навіть не дуже поспішати при цьому. Золото вже пробиває планку в 1800 доларів за тройську унцію (у середині січня було "всього лише" 1300, а напередодні кризи 2008 року - близько 900).
Цілком можливо, що найближчим часом відбудуться нові і вельми відчутні потрясіння - насамперед тому, що досить значна і впливова нині частина американської "еліти" теж буде "злита" разом з США і доларом, а подібна перспектива цю частину абсолютно не влаштовує. І в неї, поза всяким сумнівом, вистачить здібностей і сил так "замутити воду" і усередині США, і за їх межами, щоб в цій мутній воді виловити потрібну рибу. Або хоча б спробувати зробити це. Тому що альтернатива, вибачте, більш ніж сумна: повна втрата влади і власності.
Питання про те, зачепить чи ні Україну прийдешня криза, навіть не варто задавати - ще й як зачепить! Адже в умовах падіння світового виробництва і споживання наші металургія, хімія та інші сировинні товари впадуть в ціні не на відсотки, а в рази. Власне виробництво в основному зруйновано і закрито як "нерентабельне", тому ні заробити буде ні на чому, ні купити нічого.
Вибори? Забудьте!
Пенсії, соціальний захист? Не смішіть…
