Міжнаро́дний жіно́чий день – свято жіноцтва, що відзначається 8 березня. Започатковане як пролетарське феміністське свято. Вперше святкувався 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки.
Протягом 20 століття відзначався в СРСР та країнах соцтабору як державне свято. 1977 року, за радянської ініціативи, отримав статус міжнародного дня за рішенням Організацією Об'єднаних Націй.
Свято стало символом фемінізму й антисексизму. З кінця 20 — на початку 21 століття залишається державним святом у ряді пострадянських та соціалістичних країн.
В деяких країнах відмічається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Валентина. Окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають свято 8 березня з огляду на його політичне походження.
Немає єдиного бачення щодо важливості святкування цього свята і в Україні.
Цьогоріч в Коломиї на Прикарпатті взагалі відмінили це свято, трактуючи його як пережиток радянських часів.
А тому, напередодні 8 березян ми вирішили поцікавитися у пересічних франківців, що для них означає це свято.
Отож, ми отримали відповіді на наступні запитання:
Чи варто українцям святкувати 8 березня, враховуючи усю суперечливість трактування цього свята? Як зазвичай ви його відзначаєте? Які подарунки отримуєте/ даруєте?
Анастасія: Обов’язково святкувати 8 березня потрібно. Чому б і ні? Це ж не день Жовтневої революції. Як на мене, то 8 березня – чудове свято весни та жінки. Це добре, що є день, коли чоловіки тішать своїх жінок квітами, подарунками та гарними словами лише за те, що вони представниці прекрасної половини людства.
Особливих святкувань не пам’ятаю. Просто, як мабуть і решту жінок, з радістю отримую вітання від мужчин.
Як правило, головні подарунки – квіти. Особливо приємно в цей весняний день, коли дарують проліски чи підсніжники. Це свято в мене асоціюється саме з цими квітами.
Іра: Не визнаю це свято взагалі. Мене дратують ці свята, коли всі дружньо починають згадувати про любов до жінок і причину випити.
Володимир: То особиста справа кожного. Як на мене, мусить бути бодай якийсь день (їх має бути багато, але бодай один офіційно визначений) аби можна було вшанувати увагою жінку.
Зазвичай купую квіти, цілюю жінок, які поряд, вітаю тих, які не поряд, усно.
Щодо подарунків, то дарую себе. Можу зробити рано каву. Можу не зробити.
Роман: Думаю святкувати дане свято варто, оскільки воно символізує початок весни і є хорошою нагодою для того, щоб згадати про кохану людину – дівчину чи жінку, згадати про маму чи бабусю, які дали дорогу в життя. Звичайно, їм дуже приємно коли пам’ятають про них і цінують їх повсякденну працю, яку ми чоловіки не завжди бачимо і належно оцінюємо.
Щодо суперечливості цього свята, то воно є, його святкують, тому думаю не варто робити з цього проблему та шукати якісь історичні моменти щодо нього. Звичайно цього дня спочатку привітаю кохану дружину, планую подарувати їй романтичний вечір та протягом дня виконувати її домашню роботу, а також привітаю маму, бабусю і, звичайно, тещу.
Оксана: Мені інкол здається, що пари більшість свят перетворюють у ланцюжок «ти мені, а я тобі». Натомість, щоб влаштувати свято одне для одного, зовсім не потрібно днів, позначених у календарі червоним кольором, чи то записаних у ваших нагадуваннях. Так стосунки стають буденними, ти уже чогось очікуєш. Можливо, не буду оригінальною, але 8 березня я не святкуватиму, як і не святкувала день Валентина, 6 грудня і т.д. Це не протест, як там модно зараз, проти неукраїнських свят, а небажання перетворювати своє життя у звичайний план з датами. Звісно, я нормально сприйму, якщо хтось зателефонує з вітаннями, але від коханого нічого не очікую. Зрештою, якщо мені хочеться свята, я влаштовую його собі сама
Юрій: 8 березня треба святкувати, однак не прив'язуючи до конкретної історичної дати, а скоріше до мети - пошанування кращої половини. Не бачу проблеми у тому, щоб ще раз зробити компліменти красуням, які нас оточують. За вікном початок весни, тому це свято вчасно, як то кажуть, сам Бог велів.
Тепер ложку дьогтю. 8 березня, на мою думку, повинно бути робочим днем, бо в часи, коли десь 80% українців живуть від зарплати до зарплати - Україна не може собі дозволити так багато вихідних у році.
Як відзначаю? Дарую квіти дружині і донечці. Мама у другому місті живе, тому якщо не виходить особисто привітати з квітами та потеревенити за сімейним столом, то всі разом передаємо вітання телефоном. Цього року дружина натякнула, що хоче орхідею. Її бажання ось-ось як здійсниться…
Оксана: 8 березня вже укорінилося в побуті українців і навіть ті, хто його не святкують, як свято Клари Цеткін та Міжнародний жіночий день, не проти додаткового вихідного і попри всі свої заяви все ж десь в телефонному режимі вітають співробітниць чи родичів. Мені, як представниці молодого покоління здається, що це свято втратило свою «радянську» актуальність, але приємно що хоча б один день у році чоловіки дарують жінкам квіти, готують сніданок та всіма можливими способами намагаються створити святкову атмосферу.
Як на мене саме свято нічого поганого в собі не несе, адже що поганого в тому, що дарують квіти та побажання жінкам? Якщо я не помиляюсь, то існує і Міжнародний день чоловіків, і як підказує дядечко Гугл його святкують 19 листопада. Чомусь ніхто не каже, що його треба відміняти чи забороняти...
Я за те щоб жінок в Україні шанували не лише 8 березня, а 365 днів на рік, а якщо один день в році чоловіки присвячують повністю жінкам, то нічого поганого в цьому не має.
Нині в світі і так багато негативу, тож додатковий день позитивних емоцій не зашкодить ні чоловікам ні жінкам.
Руслан: Для мене 8 березня - це переважно поганий день, бо дружина Уляна від самого ранку (і так щороку) ображається, що її не привітав. Напруга не спадає переважно до вечора. Але і цього року я наполегливо спробую нікого не привітати з жіночим днем, та ще й з міжнародним. І справа тут не в курві Кларі Цеткін, святі Пурим чи шльондрі Розочці Люксембург... Справа в тому, що починати звільнятися від «совка» треба з себе любимого. Бо «совок» чомусь не відмирає з роками, а навпаки, прогресує. Нещодавно переконався на власні очі, для прикладу, як працівниць філії одного російського банку (не буду рекламувати їх навіть негативною рекламою) до дня Совєцкої армії зобов`язали одягнути солдатські пілотки (без підтексту) і якісь однотипні, спеціяльно для цього зроблені камуфльовані хусточки... І це, як хвацько повідомив мені керівник філії, одночасно і однотипно по всьому колишньому СССР, де є філії. Тобто, святкування совкових заідеологізованих свят - то є культивуванням «совка» і СССР у собі. Тому не вітаю нікого з представниць прекрасної статі і волію краще робити дружині не один день міжнародної жінки у році, а нормально, щодня. І як у Європі та Америці, відзначати День Матері. Важкувато це йде, але то завжди щось нове і перспективне просувається поволі... Бо навіть у глибокопатріотичному і високонаціоналістичному Франківську мої дівчатка (Зірочка в садочку, а старша Квітка у третьому класі) змушені затято, із сценками, дешевими подарунками і тупими віршиками, святкувати міжнародний жіночий день народження проституток-революціонерок... Важко після цього їм пояснювати щось про всесвітнє святкування Дня Матері або хто така Розочка, коханка Лєніна...
Жінок треба леліяти щодня, а не лишень 8-го березня, - день дешевих духів, квіточок у целофані і вечірнього перегару.
Любі Жінки, я вас усіх люблю і шаную! Цілую!
Віра: В святкуванні так званого «8 березня» дійсно присутнє таке собі різноголосся. Більшість українців дотримується думки, що тут «попахує» «радянщиною», але, якщо добряче покопатися в історичних джерелах,то бачимо, що традиція святкування бере свій початок ще з часів Древнього Риму, а не, як апріорі вважають, що саме Клара Цеткін та жіночі демонстрації і призвели до набуття даного свята глобальних масштабів. Адже жіночий день святкує майже весь світ.
Дата 8 березня особисто для мене є дещо «не дуже вдалою», краще б святкували 1 березня – перший весняний день і т.д. Тому, нашим українцям все ж варто святкувати, адже таким чином є привід порадіти, посвяткувати і «похалявити» на роботі, не кожен же день тобі дарують квіти і говорять щирі привітання. Чи не так?
8 березня святкую скільки себе пам’ятаю. Пригадується, ще в дитинстві я з татом йшла до лісу і збирали перші весняні квіточки, а потім було море радості у моєї матусі і у мене…
Зараз коли я вже сама мама тішуся, коли мій син приносить із садочка «незграбні» паперові тюльпанчики. Дуже приємно, коли чоловічий колектив на роботі також дарує дрібнички чи квіти. Отож, якби скептично ми не ставилися до цього свята все-рівно хтось привітає величезним букетом, а хтось зробить приємне кількома теплими словами.
Жіночий день – це свято квітів! Одним словом задоволеними залишаються всі: жінки, дівчата, а особливо продавці квіткових магазинів.
Тарас: Насправді це кожного приватна справа. Проте, я особисто не є прихильником такого свята. Нажаль, такі свята як 8 березня, Хелоувін, День святого Валентина, 23 лютого та інші, - ідеологічно не є нашими. Окремі з них пережиток минулого, інші західного зразка з роками все більше культивуються. В таких датах на перший погляд ніби нічого поганого не має, але вони через сильну рекламу медіа витісняють наші рідні свята, які з кожним роком забуваються. Цьому сильно сприяють центральні ЗМІ, які в основному, є теж не нашими.
Мені, наприклад, симпатичніше за 8 березня інше весняне свято - День матері. А взагалі то про жінок, мамерів, сестер, доньок треба пам’ятати кожного дня, а не в один день весни.
Пам’ятаю, коли ще був студентом, то ми з хлопцями-одногрупниками спеціально вітали дівчат на день пізніше або раніше. Щоб і дівчата не образились, хто святкує і ми не порушили своїх принципів. А вітали жартома або з днем народження Шевченка (9 березня) або святом приходу весни (7 березня).
Дорогі жінки, попри усі «за» і «проти» святкування Міжнародного жіночого дня, прийміть найщиріші вітання із Святом весни від колективу АН «Фіртка»! Будьте завжди щасливими, веселими, успішними, багатими. І просто - неперевершеними:)
