Стриганецький кар'єр з видобутку вапняку планує стати одним із найтехнологічніших в Україні

Представники кар’єру презентували під час зустрічі з мешканцями прилеглих сіл  проєкт нового комплексу з переробки та випалу вапна, який обіцяє стати найтехнологічнішим у галузі.

У неділю, 16 лютого, керівники ТОВ «Стриганецький кар’єр», спеціально запрошені експерти із проектування та постачальники обладнання зустрілися з мешканцями сіл Довге та Стриганці.

Аби розвіяти страхи людей, які починаючи з 27 січня перекривали дорогу до кар'єру через початок будівництва на його території комплексу з випалу вапна. На вимогу громади представники підприємства презентували повний проєкт майбутнього комплексу, залучили до обговорення всіх задіяних у процесі будівництва учасників, а також незалежних експертів.

Жителі сіл отримали можливість поспілкуватися та отримати відповіді на свої питання від голови правління заводу «Квалікал» Карло Селлі, обладнання якого планується використовувати, директора ТОВ «Стриганецький кар’єр» Єгора Чикшеєва та інвестора і основного власника кар’єру Іллі Марчевського. Також у зустрічі взяли участь відомі екологи - голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко та професор кафедри екологічного аудиту “Державної екологічної академії” Анатолій Антонов

Мешканці обох сіл, на межі яких розташований кар’єр, виступають проти зведення на його території комплексу із переробки та випалу вапна.

Оскільки побоюються імовірних викидів у атмосферу від роботи газових печей, якими планують устаткувати завод. А все через те, пояснює директор ТОВ «Стриганецький кар’єр» Єгор Чикшеєв, що люди не володіють інформацією щодо самого проєкту майбутнього будівництва, втілених технологій та економічної вигоди для місцевих громад. 

Так, наразі в кар’єрі працює лише одна дробарка 1960-х років випуску, яка залишилася від попередніх власників. Натомість тут планують звести повний закритий комплекс переробки вапняку на місці за сучасними італійськими технологіями.

«У Стриганцях ми хочемо збудувати сучасний завод з випалу вапняку. Ми створюємо повністю замкнутий цикл виробництва і оновлюємо все основне обладнання. У результаті реконструкції ми ставимо аспірацію і практично мінімізуємо пил, зменшуємо рівень гучності від дробарки та поліпшуємо її продуктивність. Наявність печей дозволить нам зменшити ще й кількість автомобілів, які їздять через село. Все це разом зробить виробництво абсолютно європейським та безпечним. До того ж, селяни зможуть працювати у себе вдома на сучасному європейському виробництві, отримуючи гідну зарплатню, а не шукати роботу на таких саме заводах за кордоном», - говорить новий власник кар'єру Ілля Марчевський.

Сьогодні більшість вапняку, який добувають на кар’єрі, продається у вигляді сировини. Частина транспортується для випалювання в Бовшів, за 40 кілометрів від місця видобутку. Відповідно поява власного заводу на території кар'єру матиме значний економічний ефект для сіл.

«Планується створити додаткових 80 робочих місць на підприємстві, а податки до місцевих бюджетів виростуть мінімум в чотири рази», - наголошують представники кар'єру. 

І додають - боятися шкідливих викидів селянам не варто. Адже проєкт будівництва комплексу з переробки та випалювання вапняку розробляли спільно з італійською компанією «Квалікал», яка успішно працює на території Німеччини, Італії та Франції.

«Я знаю, що люди які не знайомі з промисловим виробництвом, а особливо з випалюванням вапняку, дуже часто мають упередження і необґрунтовані страхи -  розповідає Карло Селла, голова правління італійської компанії «Квалікал», який спеціально приїхав на зустріч із громадою. - Проте я кожного разу наводжу їм приклади успішної роботи заводів з випалу вапняку, які ми побудували в Європі. Таких є уже 9. Вони розташовані безпосередньо у населених пунктах та відповідають найвищим екологічним стандартам. Я гарантую, що в Стриганцях буде саме такий завод, обладнаний найсучаснішими фільтрами, вмонтованими датчиками та електронною системою контролю викидів».

За словами очільниці Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, головною проблемою більшості кар’єрів в Україні сьогодні є відсутність обробки ресурсів на місці. Тож зведення тут заводу є цілком логічним і обгрунтованим.

«Якщо печі з випалу вапна будуватимуться за італійським проєктом та з дотриманням норм екологічної безпеки, то виробництво не матиме жодного негативного впливу на довкілля, - запевняє еколог. -  Проєкт передбачає потужну систему фільтрів, які мають вловлювати пил від виробництва. Потім він  перетворюється в певну вапняну масу та в подальшому акумулюється в спеціальних накопичувачах. І щонайважливіше – це перше підприємство в Україні, де датчики обліку викидів будуть вмонтовані в саме обладнання, що дозволятиме моніторити всі показники в онлайн-режимі».


Довідкова інформація: 

Стриганецький кар’єр розташований на межі сіл Довге та Стриганці Тисменицького району Івано-Франківської області. Початок видобутку вапна на кар’єрі розпочато у 2011 році. Наприкінці 2019 року новими власниками кар’єру розпочато реалізацію інвестиційного проекту з будівництва нового виробничого комплексу з випалу вапна, обладнаного печами італійської компанії QualiCal, продуктивністю 800 тон на добу.

Загальна вартість проекту становить 22 млн євро, його реалізація розрахована на три роки і передбачає три етапи будівництва. За даними інвестора, новий комплекс значно підвищить рівень технологічності видобутку та переробки вапна у відповідності зі світовими стандартами, а також розширить цикл виробництва, що дозволить створити до 100 додаткових робочих місць та значно збільшити податкові надходження у місцеві бюджети.  

ТОВ «Стриганецький кар’єр» є одним з найбільших платників податків у Тисменицькому районі. У 2019 році компанія сплатила 9 540 000 грн податків, в тому числі понад 7 млн грн у місцеві бюджети сіл Довге та Стриганці.

партнерський матеріал

Фотогалерея


18.02.2020 4096
Коментарі ()

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

957
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4609
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1680
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10857
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3357
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3638

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

18474

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

956

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1214

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

972
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6356 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31964 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11576
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8207
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1226
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7679 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38744 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

849
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4659
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1189
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1542