1. Тягнибок
Пам'ятаєте позицію Тягнибока після спроби штурму Адміністрації Президента 1 грудня 2013 р. ?
Він відмежувався й не протидіяв кампанії травлі патріотів.
Пам'ятаєте позицію Тягнибока, коли починалися бої на Грушевського?
Він називав патріотів провокаторами.
Проте, Бог не лише любить нас, але й жартує з нас. Нині Тягнибок в ролі тих від кого відмежовувася й кого називав провокаторами. Йому не завадила б підтримка тих, від кого він відмежовувався й кого таврував, як провокаторів.
Ми можемо вилити й своє барильце лайна на голову Тягнибока, але не варто забувати, що Бог може пожартувати не лише з Тягнибока, але й з тих, хто приготував барильця.
2. Вибух
Дивно, що деякі наші брати й сестри зловтішаються.
Я цинічна людина й тому егоїстично приміряю на себе. Я б'юся з ментами й раптом хтось кидає в них саморобний вибуховий пристрій.
За досвідом я знаю, що убойні елементи не мають такої властивості, щоб притягуватися лише до зірочок на погонах. Вони вражають всіх. Вчора постраждали не лише мєнти.
Тому той хто кинув - або ворог, або ідіот.
3. Арсен Аваков,
який зробив різку заяву за учасників протесту й за Тягнибока.
Бійки з поліцією під час акцій протесту - частина світової політичної культури.
З поліцією жорстоко б'ються на вулицях Лондона, Сеула, Парижа й Риму.
Це прикро, але до цього доведеться звикнути, якщо ще не звикли.
Вчора правоохоронців було значно більше, ніж учасників протесту, вони були краще організовані й екіпіровані. Протистояти бунтівлівому натовпу - їхня робота. Якщо комусь з них дісталося (до вибуху) то це - недоліки навчання.
Арсен Аваков набув авторитету в Країні в якості співкомандира самооборони майдану. Тобто, він керував, в т.ч. й бійками майданівців з міліцією. Він став (найкращим з усіх, що були до нього) міністром внутрішніх справ, завдяки бойовій перемозі бунтарів над співробітниками внутрішніх справ. За це варто було б пам'ятати.
Тим паче, політична доля мінлива, й колись Авакову, можливо, знову доведеться опинитися по інший бік щитів спецпризначенців.
Також не справедливо вподальшому вішати вибух на Тягнибока. Зрозуміло, що Тягнибок не спонукав бомбіста. Йому це крайньо не вигідно. Він сам міг потрапити під уламки. Голова партії не може нести відповідальність за злочин члена партії, так само, як міністр не несе відповідальність за злочин рядового міліціонера.
ВИСНОВОК
Всім треба взятися за руки й помиритися.
