Дуже цікаве питання, відповісти на яке я можу одним-єдиним словом – нічого. Я нічого – ніколи не очікую від дня, від оточуючих людей, погоди, подорожей чи ще чогось такого.
Чому? Ну, на це є декілька причин: по-перше я не люблю чекати, а люблю діяти, по-друге для чого малювати в своїй уяві картинки, щоб потім розчаровуватись, якщо раптом щось іде не по-плану і картинки не стають реальністю. По-моєму це безглуздо.
А коли ти не маєш ніяких ілюзій і очікувань, то кожна прожита мить перетворюється на справжнісіньке диво. Проте нічого не очікувати і не вимагати – зовсім не означає плисти за течією, а потім звинувачувати всіх і все у своєму невезінні і повній відсутності успіху в житті – навпаки. Треба старатись брати від життя по-максимуму, вчитись, вдосконалюватись, перетворювати свої недоліки в сильні сторони, старатись ставати кращою людиною з кожною прожитою секундою, використовувати свій час і досвід з користю і якщо вже вимагати чогось, то тільки від себе.
Але ні в якому разі не слід плутати слово «очікувати» зі словом «мріяти», це дві абсолютно різні речі, але й тут я завжди пам’ятаю вислів мого улюбленого Коельйо: « Самі собою мрії дійсністю не стануть».
Тож не треба чогось очікувати від конкретного дня, потрібно просто старатись вдосконалюватись і вчитись радіти всім подарункам долі, а їх як показує практика – безліч кожного дня, головне ширше розплющити очі, щоб це побачити.
Марта Друкаренко
школа професійної журналістики
