Скелі Довбуша – природний заповідник у серці Західної України (12 фото)

 

Скелі Довбуша складаються з ямненського пісковика. Величні скелі утворилися близько 70 мільйонів років тому, а в той далекий час територія сучасної Івано-Франківської області являла собою дно теплого моря. За мільйони років пісковик спресувався, обвітрився, а його форми згладилися, тому величезні камені стали нагадувати своєрідних фантастичних істот. Ширина скельного масиву становить приблизно двісті метрів, а незвичайне скупчення кам’яних велетнів простягнулося з заходу на схід на цілий кілометр.

Ще в X-XVII століттях до нової ери в цьому загадковому місці знаходилося язичницьке святилище-обсерваторія, що підтверджують дані археологічних досліджень. Після поширення християнства на українських землях монахи побудували між скелями невеликий скит, а пізніше тут з’явилася сторожова фортеця, що проіснувала аж до XVI століття. Свою назву скелі отримали тому, що в XVIIІ столітті в цьому місці розташовувалася база опришків, ватажком яких був Олекса Довбуш. Зараз величні творіння природи немов ховаються на території буково-смерекового лісу, але деревами гірські схили поросли тільки в другій половині ХХ сторіччя.

Природний ландшафт заповідника

Туристи, розглядаючи розташовані в розкішному лісі природні скульптури, зможуть пересуватися по м’якому моху, обережно переступаючи через коріння дерев, що виходять на поверхню, сплетені між собою. Ліс додає чарівність цього незвичайного місця. Завдяки відсутності яскравого освітлення і досить високій вологості тут виростають смереки і буки, лишайники і мохи. А поруч з кам’яними статуями можна побачити ягоди ожини та чорниці, що визирають з-під зеленого покриву капелюшки грибів.

Стовбури величних буків немов зливаються з сіро-жовтими скелями м’якого і округлого рельєфу, а короткий зелено-смарагдовий мох на деяких каменях нагадує складки важкого оксамиту. На території природного заповідника можна відшукати місця, де давні скелі утворюють глибокі ущелини або кам’яні склепіння, схожі на рукотворні арки, створені майстерним архітектором. Такі місця мимоволі асоціюються з житлом безтілесних духів або могутніх чаклунів, тому не випадково древні люди побудували тут язичницьке святилище.

Відшліфовані природою скелі посеред хвойного лісу

Особливості Скель Довбуша

Скельний масив являє собою розсип розкиданих по буково-ялиновому лісі каменів заввишки від одного до вісімдесяти метрів. Ще в радянські часи всі великі скелі отримали від скелелазів незвичайні назви. Це каміння Броненосець і Австрійка, Парус та Тюльпан, Бівачка і Шуршун, Голець і Колобок. Назви дуже точно характеризують форму скель, до прикладу, Колобок – це величезний камінь округлої форми, що зовні нагадує ком з тіста, а Мала Австрійка схожа на фігуру оголеної жінки , що стоїть на весь зріст. Скельні утворення покриті безліччю дрібних і великих дірочок, округлими складочками і щілинами.

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Внутрішня площа заповідника добре окреслена півколом з величних скель основної групи, а в західній його частині ще можна розгледіти сліди колись глибокого рову і середньовічного оборонного валу. Посеред лісу, що оточує територію стародавньої фортеці, ховаються окремі скелі-вежі. У їх число входить сорокаметровий велетень Тюльпан,відокремлений Вітряк і Лялька. На багатьох скелях можна розглянути місця від мотузок і позначення маршрутів для скелелазів, давно облюбували цю місцевість.

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Дуже незвично виглядає сіра скеля Книжка заввишки в два людські зрости, яка нагадує за формою відкриту книгу, або притулені один до одного кам’яні скрижалі. Поверхня каменю поцяткована безліччю складочок і вибоїн, які схожі на написи, виконані якоюсь невідомою мовою.

Печерний комплекс і водоспад

На території заповідника Скелі Довбуша розташовується унікальний печерний комплекс, де в минулі часи від переслідувань переховувався Олекса Довбуш разом з опришками. Стародавні легенди розповідають, що в цьому місці знаходиться таємнича печера, вхід в яку закриває величезний камінь. Валун відсунеться сам, відкриваючи прохід подорожнім, якщо вголос вимовити заповітне слово, а в ній заховане золото, що належить Олексі Довбушу. У моноліті північно-західних скель вирубано кілька печер, три з них явно штучного походження, а четверта печера є природним утворенням, що успішно використовувлась людьми для своїх цілей.

Для печерних приміщень характерні дуже чіткі геометричні форми, досить точна прямокутність, правильні пропорції. Але головними особливостями печер є рівні вертикальні стіни і чиста обробка стелі. У деяких місцях виразно помітні довбані порожнини в скелях, рукотворна кладка і штучні сходинки, по яких і зараз можна піднятися в печерний комплекс.

Не зрозуміло, як кілька століть тому люди могли виконати подібну роботу, використовуючи лише примітивні інструменти. Печерний комплекс з драбинами і колодязями не вивчений досі, однак поглиблення в м’якій скельній породі свідчать, що всередині природних гротів знаходилися різноманітні дерев’яні конструкції. Тільки невідомо, будував чи його Олекса Довбуш зі своїми людьми, або сліди перебування людини у внутрішньому просторі печер є залишками середньовічного скельного монастиря.

Бурхливий потік в природному заповіднику “Скелі Довбуша”

Після знайомства з печерним комплексом, покидаючи територію природного заповідника, можна оглянути ще одну визначну пам’ятку. Це невеликий водоспад, розташований зліва від в’їзду в заповідник, в безпосередній близькості від пропускного пункту. У літній період тут можна викупатися в найчистішій вируючій воді, що нагадує джакузі або гідромасажні ванни.

Інфраструктура заповідника Скелі Довбуша

Заповідник Скелі Довбуша не є диким місцем, а для скелелазів і туристів створена спеціальна інфраструктура. За каменем Австрійка розташована централізована стоянка з рівними майданчиками для встановлення наметів, а в декількох десятках метрів від неї є два потічка з кришталево чистою водою. На стоянці знаходяться вже готові дрова для розведення багаття, щоб туристам не довелося збирати сухі гілки на території природного заповідника.

На дорозі, що веде до печерного комплексу, перебувають три колиби, де пропонують скуштувати страви карпатської кухні з незвичайними назвами, а також зарядити фотоапарат або мобільний телефон. У літній сезон можна покататися верхи на коні, і таку послугу пропонують туристам, які відвідують печери.

Скелі Довбуша – це унікальний природний об’єкт, який варто побачити своїми очима, а величезні камені фантастичної форми нагадають про старі казки і легенди, поширені серед жителів західної України. Це місце давно популярне серед скелелазів, на території заповідника прокладено безліч маршрутів різної міри складності, а змагання зі скелелазіння проводяться тут регулярно.

Вид на Карпати з висоти скель

Як дістатися?

Шлях до скель Довбуша пролягає через райцентр Болехів, до якого можна дістатися на рейсовому автобусі з міст Стрийабо Трускавець. Від центральної автостанції Болехова щодня о 11:00 годині відправляється ПАЗик, що прямує в село Поляниця, і на ньому туристи зможуть доїхати до повороту, що веде до величних скель. Від повороту до території унікального природного заповідника доведеться пройти пішки 4 кілометри. При бажанні в це місце можна добратися на таксі або особистому автотранспорті, однак слід враховувати, що проїзд від пропускного пункту до території самого заповідника є платним. До заповідника можна добратися з містечка Болехів самостійно на автомобілі, для цього потрібно проїхати в бік селища Тисів, а за селом повернути направо.

Слід врахувати, що зі Львова та Стрия кілька разів в день місцеві туристичні фірми пропонують автобусні екскурсії в заповідник “Скелі Довбуша”.

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Відшліфовані природою скелі посеред хвойного лісу

Одна з скель в геологічному комплексі “Скелі Довбуша”

Заповідна зона “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”. Скеля Голова лева

Невеликий водоспад у районі Скель Довбуша

Бурхливий потік в природному заповіднику “Скелі Довбуша”

Вид на Карпати з висоти скель

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

 


22.08.2013 8715 0
Коментарі (0)

14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

1940
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

9317
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

1658
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1131
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

2929
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

4918 2

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

289

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

392

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

719

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3126
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3008
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

874
05.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5515
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3142
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

576
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

1801
30.09.2025

Свята реліквія зберігатиметься у підземній базиліці блаженного священномученика Симеона.  

2251
11.10.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

939
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

545
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1223
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

614
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

953