Український уряд досі запевняв світову спільноту, що екологія нашого міста — пріоритет для держави, ситуація під контролем і допомога нам не потрібна Минулої п’ятниці до Калуша приїхав представник місії ООН в Україні Олів’є Адам.
Метою візиту стало ознайомлення зі станом справ щодо вирішення екологічних проблем нашого міста.
Відбулася зустріч пана Адама з представниками Калуської міської та районної влади. Він побував на полігоні токсичних відходів, Домбровському кар’єрі та побачив одне з проваль над шахтними виробітками. За словами секретаря міської ради Олександра Челядина, екскурсія об’єктами, які становлять небезпеку для довкілля та людей, справила на гостя гнітюче враження. Він на власні очі пересвідчився, що не все так добре, як це подається офіційно.
Тому незрозуміло, чому Україна послідовно відмовляється від міжнародної допомоги, у тому числі і фінансової, яку для вирішення екологічних проблем Калуша неодноразово пропонувала міжнародна спільнота. Розпочинаючи зустріч у калуському міськвиконкомі, Олів’є Адам коротко нагадав, що на початку минулого року у Калуші працювала місія ООН.
Експерти дали оцінку ситуації і на її підставі сформулювали свої рекомендації щодо вирішення існуючих проблем для Кабміну. Разом з тим, зазначив гість, Україна отримала пропозицію фінансової допомоги з боку ООН, однак відповідь української сторони була однозначною: допомога не потрібна. Олів’є Адам також повідомив, що міжнародна спільнота відчуває свою відповідальність за ситуацію у Калуші.
Вже відомо, що, незважаючи на значні кошти, освоєні на об’єктах найбільшої екологічної небезпеки Калуша, проблеми з Домбровським кар’єром та вивезенням гексахлорбензолу залишаються актуальними. ООН готова нам допомагати і очікує сигналу з боку України. Того ж дня Олів’є Адам зустрівся з головою Івано-Франківської ОДА Михайлом Вишиванюком. Сторони домовилися, що голови облдержадміністрації, обласної ради і міський голова Калуша сформулюють свої пропозиції і таким чином «дадуть знати, чи потрібна Калушу допомога світової спільноти».
Оскільки місія ООН працює в Україні на запрошення українського уряду, допомагати вона може лише на прохання уряду. Тому лист, який ініціює міська і обласна влада, матиме ефект лише у разі, якщо він змінить позицію Кабміну і таки спонукатиме його якщо не звернутися за міжнародною допомогою, то, принаймні, не відмовлятися від неї. Але не факт, що це відбудеться. Крім того, активно добивається міжнародної допомоги для Калуша лише міська влада, зокрема міський голова Ігор Насалик, а позиція обласної влади скоріш за все залишатиметься поміркованою. Зокрема, обласна держадміністрація, можна припустити, у першу чергу зважатиме на офіційний Київ.
Щодо мотивів уряду, який вперто відмовляється від міжнародної допомоги і водночас не виділяє достатньо коштів навіть для виконання першочергових робіт на кар’єрі та для вивезення гексахлорбензолу (протягом восьми місяців на полігоні і кар’єрі взагалі жодні роботи не велися), ігнорує потребу відселення людей, які живуть у місцях можливих проваль, то про них можна лише здогадуватися. Такими темпами, як досі, екологічні проблеми не подолати, натомість катастрофічних наслідків без зміни підходів до їх вирішення не уникнути. За словами голови Калуської райдержадміністрації Василя Петріва, фінансування, виділене у минулому році, дало можливість тимчасово призупинити негативні процеси. Так, почалося вивезення гексахлорбензолу з полігону. Вивезено 8,5 тис. тонн відходів, залишилося 22,5 тис. тонн. Минулого року для вивезення гексахлорбензолу з держбюджету виділили і освоїли близько 300 млн. грн. Цього року вже виділили 150 млн. грн. Зрозуміло, що цього недостатньо. За такої динаміки фінансування токсичні відходи будуть вивозити роками і, якщо це відбуватиметься так як торік (тобто, з порушенням вимог безпеки), негативні наслідки для здоров’я краян є практично неминучими. Відомо, що гексахлорбензол є сильним канцерогеном. За інформацією медиків, онкологічна захворюваність у Калуші є стабільно високою і перевищує середньообласні показники. Зокрема, фіксується ріст захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози, легень та прямої кишки. Минулого року Калуш отримав діагностичне і медичне обладнання і воно дозволяє проводити ранню діагностику небезпечних захворювань та успішніше їх лікувати, але при цьому фактори, які визначають високий рівень захворюваності, залишаються актуальними. Вартість першочергових робіт на Домбровському кар’єрі становила 290 млн. грн., — зазначив Василь Петрів. — Минулого року виділили і освоїли 50 млн. грн. Щоправда, зважаючи на те, що цього року роботи тут не велися, негативні процеси прогресують, тому і те, що вже зроблено, можна втратити. На кар’єрі основні роботи зводилися до укріплення його північного борту (їх виконали на 40%). Через розвиток карстових процесів завершувати ці роботи треба терміново. Друга проблема, яка вимагала першочергового вирішення, пов’язана зі станом дамби хвостосховища №2. Для того, щоб уникнути загрози її прориву, було вирішено скинути розсоли у кар’єр. Для цього збудували розсолопровід протяжністю 6 км. Але він не введений в експлуатацію і скидка розсолів не ведеться. Третя проблема, яку віднесли до таких, що вимагають першочергового вирішення, — ліквідація джерел засолення водоносних горизонтів. Для цього запланували провести рекультивацію відвалів і завершити рекультивацію хвостосховища №1.
У результаті коштів виділили дуже мало, тому роботи тут лише розпочали. «Кар’єр потребує ще 240 млн. грн.», — підвів риску Василь Петрів. Поки що їх не виділяють, ситуація з розсолами ускладнилася, і часу до того моменту, поки засолення дістанеться міського водозабору, залишається дедалі менше. Дамба хвостосховища №2 також може у будь-який момент прорвати. Також Василь Петрів зазначив: поки що зовсім не профінансовано проект відселення людей. За його словами, процеси, які відбуваються, свідчать, що загроза є серйозною. До прикладу, над рудником «Калуш», який найдавніше був виведений з експлуатації, вже утворилося 20 провальних воронок. Через них на поверхню потрапляють розсоли, які свого часу закачали у шахти. Олів’є Адам, за його словами, з розмови з губернатором зрозумів, що проблем з житловими будинками у нас немає. Але річ у тому, розшифрували йому цю інформацію, що йдеться або про новобудови, які будують компанії, або вторинний ринок. У будь-якому разі житло треба купувати і на це виділяти кошти.
Крім того, існує і проблема небажання людей, особливо жителів сіл, переселятися у багатоквартирні будинки. Тому, як варіант, розглядається будівництво котеджних містечок. Для розробки генпланів також необхідне бюджетне фінансування. На даний час у зонах можливого просідання мешкає близько 1700 сімей у Калуші та близько 1800 — у Калуському районі. Їм держава поки що нічого не пропонує.
Олександр Челядин акцентував увагу на можливості засолення основного міського водозабору «Добрівляни». Зараз найближча до нього точка засолення знаходиться на віддалі 60 метрів. За словами Василя Петріва, на даний час засолення водоносного горизонту спостерігається на площі близько 950 га. Воно рухається в бік міського водозабору зі швидкістю 20-30 метрів на рік. Єдиний спосіб запобігти засоленню водозабору — провести рекультивацію відвалів. У протилежному випадку вже за два роки Калуш ризикує залишитися без водопостачання. На засіданні говорили і про перспективу будівництва у Калуші заводу з виробництва калійних добрив. Це єдина можливість вирішення проблеми накопичення розсолів у перспективі. За словами Василя Петріва, технологічно можна використовувати розсоли для розчинення солей у шахтах. Вже йдуть переговори з іноземними та українськими компаніями, які готові інвестувати кошти у будівництво такого заводу.
Олів’є Адам впевнений, що гроші на вирішення проблем Калуша будуть виділятися. Головне, щоб вони використовувалися прозоро. За його словами, у Києві він отримав запевнення, що гексахлорбензол буде вивезено. А в облдержадміністрації твердять, що питання кар’єру вирішиться за рахунок заводу калійних добрив. Тому сьогодні, вважає пан Адам, важливе взаєморозуміння між органами влади та чіткий розподіл щодо того, хто яку роботу виконує і за які кошти. Поки що Україна за допомогою міжнародних організацій не звертається. Але якщо ситуація зміниться, запевнив він, то треба чітко інформувати ООН щодо існуючих проблем і тоді можна розраховувати на підтримку. Перший заступник міського голови Ігор Матвійчук фактично озвучив позицію Ігоря Насалика: міжнародні організації мають взяти ситуацію під контроль.
Якщо у 2010 році фінансування виділялося, то цього року на усі проекти, за винятком вивезення гексахлорбензолу, кошти не передбачили. На калійний завод інвестор прийде. Але будівництво такого заводу триватиме роки, яких в запасі немає. За словами Василя Петріва, будь-якому інвестору необхідно як мінімум три роки на реконструкцію шахти і ще два роки на саме будівництво. Ресурс кар’єру буде вичерпано приблизно через 5 років, за цей час рівень розсолів досягне критичної межі. Тому проблему треба вирішувати негайно, до катастрофи.
Без згоди уряду міжнародні організації взяти ситуацію під контроль не можуть. Олів’є Адам повідомив, що торік ООН вже починала процедуру виділення фінансової допомоги. Зокрема, для вивезення гексахлорбензолу. У підсумку український уряд виділив вдвічі більше ніж, за розрахунками експертів ООН, було необхідно для цього проекту. У міжнародній організації розуміють, що ліквідація екологічних загроз у Калуші відбувається не так, як хотілося б, й існують серйозні ризики на найближче майбутнє. На даному етапі місія ООН чекає офіційного звернення за підписами голови облради, обладміністрації і міського голови Калуша з переліком питань, для вирішення яких доречною є міжнародна допомога.
