Про катастрофічну ситуацію з подачею питної води із головного водозабору «Добрівляни», яка склалася через надмірну кількість опадів в останній тиждень, директор «Водотеплосервісу» Ігор Яковина поінформував депутатів і владу міста на сесії міської ради.
Наступного дня, як і планувалося, з цього питання відбулося засідання міської комісії з питань техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій.
За словами Ігоря Яковини, повінь у червні-липні 2010 року фактично зруйнувала водозабір «Добрівляни». І хоча тоді ж були обраховані всі збитки і складені кошториси на відновлення зруйнованого, а на це необхідні були 16 млн. грн., ні держава, ні область не виділили ні копійки. Місто і, зрештою, саме підприємство рятувалося самотужки.
Вклавши минулого року 1,2 млн. грн., на водозаборі насипали дамбу та проклали нову трубу. Щоправда, зауважив І. Яковина, цього вистачило до 28 червня цього року.
Сильні дощі та підняття рівня води у річці (30 червня вода піднялася до 1,6 м) знову зробили свою справу: зруйнували частину дамби. А оскільки дощі, за прогнозами синоптиків, йтимуть і цього тижня, то не виключено, що може бути зруйнована і труба.
Для відновлення дамби необхідно щонайменше півмільйона гривень. Проте, як показала практика, тимчасовими заходами тут не обійтися, потрібне капітальне відновлення водозабору. На засіданні і директор «ВТС», і заступник міського голови Ігор Матвійчук висловили думку, що проблеми на водозаборі вже не вперше виникають не стільки від рясних опадів, скільки від різких скидів води Чечвинським водосховищем. Саме їхня виробнича діяльність, на думку Ігоря Матвійчука, наносить шкоду місту.
Щоправда, це припущення всіляко намагався спростувати заступник начальника цеху водопостачання та каналізації ЗАТ «Лукор» (обслуговує Чечвинське водосховище) Володимир Шевчук. Він зазначив, що казати про різкий скид води на водосховищі некоректно, оскільки оператор скидає стільки води, скільки приходить з гір. А загалом відповідно до проектної документації на водосховищі витримується рівень води — 365 м над рівнем моря. І шлюзи вони відкривають поступово.
Саме так було і цього разу. Водотеплосервісівці, звісно, не погодилися з цим. За їхньою інформацією, протягом двох перших днів, коли почали випадати сильні дощі, шлюзи взагалі не відкривалися. На думку І.Яковини, треба шукати спільне рішення. Адже у 2008 році був перший удар, у 2010 — другий, зараз — третій. Так місто може залишитися взагалі без води.
Пропозицію щодо збору «Водотеплосервісом» документів по збитках, отриманих від діяльності на Чечвинському водосховищі, і звернення з цього приводу до суду висловив головний державний санітарний лікар району Богдан Пеленичка. Він також запропонував запросити компетентну комісію, яка б з’ясувала, чи все робиться, як належно. Врешті, на думку Богдана Зіновійовича, треба звертатися до проектантів, щоб робили якісь зміни, адже проектна документація по водосховищу розроблялася ще в 60-их роках, коли ніякісіньких проблем з повенями не було.
— Будь-яка інструкція має винятки. І при надзвичайних ситуаціях треба не тільки дотримуватись інструкцій, а й думати про місто та людей, — зауважив санітарний лікар.
У тому, що тут не останнє місце відіграє людський фактор, переконана і заступник міського голови Галина Романко. Адже на Бурштинському водосховищі, де стоїть автоматика, подібних ситуацій при скидах не виникає. А в даному випадку оператори могли чекати вказівки начальства або ж і просто не зробити вчасно того, що потрібно.
У результаті на засіданні було прийнято ряд рішень: звернутися у ЗАТ «Лукор» з вимогою про погодження цехом ВтаК графіків скидів води Чечвинським водосховищем з комісією з питань надзвичайних ситуацій, направити кошториси по відновленню водозабору «Добрівляни» в область та надіслати звернення з приводу цієї проблеми у Міністерство з надзвичайних ситуацій, адже через ще один такий удар без води може залишитися 67-тисячне місто.
