Щодня на межі ризику: сапер з Івано-Франківщини Євген Ткачук про будні піротехніків та небезпечні знахідки (ФОТО)

фото: Євген Ткачук/Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Сапери Івано-Франківської області щодня працюють із вибухонебезпечними предметами — від залишків Першої та Другої світових війн до сучасних боєприпасів, які залишили окупанти.

Для них це не лише фізичне навантаження, а й моральна відповідальність: від правильної підготовки та роботи в команді залежить життя не лише колег, а й цивільних.

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

Чоловік служить із 2008 року і за цей час працював на різних посадах.

«Моя крайня посада була заступник начальника районного управління Калущини — розповідає Євген Ткачук.

Євген ділиться, його дружина спершу не вірила, що чоловік стане піротехніком. Для нього ж ця робота — щоденна відповідальність не лише за себе, а й за інших.

«Я завжди працюю в команді. Колектив важливий, ми щодня підтримуємо один одного».

Шестирічний син Євгена із захопленням слухає розповіді батька про службу та цікавиться його роботою, чекаючи повернення з ротацій.

Керівник піротехнічного відділення пояснює, що в Івано-Франківській області найчастіше знаходять вибухонебезпечні предмети, які виявляє місцеве населення. Більшість із них — залишки Першої та Другої світових війн.

«Враховуючи, що минуло близько 80 років, ми все ще виявляємо не малу кількість таких предметів».

Сучасні реалії також приносять нові загрози. Крім боєприпасів часів світових воєн, піротехніки знешкоджують елементи, що потрапляють на територію області під час обстрілів.

«Найчастіше це артилерійські снаряди та мінометні міни. На Сході ж асортимент значно ширший — там трапляються й інші типи вибухонебезпечних предметів».

Євген Ткачук розповідає про підготовку саперів:

«Кожен проходить спеціальне навчання. Після курсу навчальний заклад видає сертифікат, що підтверджує здатність виконувати завдання сапера.

У підрозділі проводиться стажування: вивчаються особливості роботи, тактико-технічні характеристики автомобілів та обладнання. Після завершення зборів сапери складають іспит і отримують допуск до самостійного виконання завдань із розмінування».

Перед виїздом сапери завжди знають, куди їдуть і чого очікувати. Особовий склад проходить інструктаж, одягає бронезахист і суворо дотримується заходів безпеки. На місці вони працюють злагоджено як команда — це ключ до безпечного виконання завдань.

«У цій професії, мабуть, найважче морально. Фізичну підготовку можна підтягнути: бронежилет і захисний шолом важать близько 20 кг, додаються засоби пошуку, лопати та інше обладнання. Є значне фізичне навантаження.

Але моральний тиск — постійна невизначеність і усвідомлення, що предмет може вибухнути будь-якої миті — переносити складніше. Під час першого виїзду це було особливо відчутно: фізична втома відійшла на другий план».

Більшість боєприпасів виготовлені з металу, тому їх легко виявити металодетекторами.

«Проте не рідко трапляються вибухонебезпечні предмети із мінімальною кількістю металу — їх набагато складніше виявити.

Металодетектор дозволяє визначати зону сигналу. Далі сапери обережно підкопуються, щоб з’ясувати: це справжній вибухонебезпечний предмет чи, наприклад, проста металева труба».

Станом на вересень [на момент запису інтерв'ю — ред.] зареєстрували 101 випадок виявлення застарілих боєприпасів після повідомлень від місцевого населення. Для порівняння: торік на ту саму дату їх було 140.

«Пік виявлень припадає на весну, літо та осінь — коли тривають польові та будівельні роботи і земля «викидає» предмети на поверхню. Часто знахідки трапляються й грибникам у лісі.

Іноді ми виїжджаємо на один предмет, а на місці виявляємо значно більше одиниць — це можуть бути залишки бліндажів чи позицій давніх часів».

Що роблять із виявленими боєприпасами, залежить від їхнього стану.

«Зазвичай, небезпечні знахідки ми знищуємо на місці виявлення. Якщо ж вони безпечні, тоді ми їх транспортуємо на спеціально відведені місця і підриваємо вже там».

Євген Ткачук доповнює, що металодетектори реагують на будь-який метал. Іноді це просто труби чи інші металеві предмети, а іноді — справжні боєприпаси. Тому обов’язкова процедура перед остаточним визначенням характеру знахідки — уважна перевірка щупом і поступове підкопування.

Сапер розповів також про складнощі роботи в Карпатах та гірських населених пунктах.

«Карпати самі по собі ускладнюють роботу: круті схили, рельєф, густа рослинність. Погодні умови часто змінюються: внизу може бути сонячно й тепло, а на вершині раптово починається дощ або гроза.

Під час грози ми не працюємо, тож непередбачуваність гір додає додаткових ризиків».

Сапери з Івано-Франківської області працюють не лише в регіоні, а й на сході України, а також на звільненій Херсонщині, де щодня очищають території від боєприпасів, які залишили окупанти.

«Технічно робота однакова: ми знищуємо вибухонебезпечні предмети. Але на сході, окрім більшої кількості різних боєприпасів, додаються постійні ризики: обстріли, ворожі дрони. Атмосфера там зовсім інша.

Якщо вдома ми працюємо серед відносно мирного життя, то на Сході часто опиняємося в майже порожніх селах зі зруйнованими будинками. Це морально важко».

Євген Ткачук каже, що цього року вже брав участь у двох ротаціях: з кінця березня по травень і з липня до початку вересня, остання проходила на Херсонщині.

Сапери виїжджають або через одну, або через дві ротації, залежно від кількості особового складу.

За його словами, в Івано-Франківській області випадки самостійного знешкодження боєприпасів місцевими мешканцями поки не зафіксовані. Проте в масштабах України така проблема існує: через незнання люди беруть підозрілі предмети до рук і намагаються з ними щось робити, що часто призводить до каліцтв або загибелі.

«Під час моїх відряджень на Сході безпосередньо летальних випадків не було. Люди там частіше зустрічають вибухонебезпечні предмети й розуміють ризик.

Але трапляються випадки, коли вони не усвідомлюють небезпеки: наприклад, беруть до рук предмети, які можуть спрацювати при найменшому дотику. Такі знахідки іноді приносять до нас, навіть не знаючи про ризик».

Фахівець додає, що на Прикарпатті люди зазвичай повідомляють про знахідки й чекають на рятувальників після ворожих обстрілів.

«Страх і інстинкт самозбереження переважають, тому прикарпатці не намагаються самостійно піднімати чи переміщувати предмети. Навіть якщо пошкоджені будинки чи подвір’я, мешканці дотримуються обережності та не чіпають небезпечні об’єкти».

За його практикою, летальних випадків серед цивільних не траплялося.

«Єдиний відомий мені інцидент стався з туристами в гірській місцевості, які розкладали багаття на ділянці, де під землею знаходилися вибухонебезпечні предмети. Під дією високої температури вони здетонували».

Євген Ткачук зазначає, що серед саперів по Україні трапляються летальні випадки. Проте в його підрозділі на Прикарпатті таких інцидентів не було.

«Не рідко під час відряджень у зону бойових дій трапляються фатальні випадки. Причини різні: удари FPV- чи ударних дронів, небезпечні підриви боєприпасів, протитранспортні міни на дорогах, які спрацьовують після встановлення.

Навіть під час обслуговування техніки існують ризики, адже ворог може чекати на момент, коли поблизу автомобіля знаходяться кілька осіб, щоб завдати удару».

Керівник піротехнічного відділення дав рекомендації місцевим мешканцям щодо виявлення підозрілих предметів:

«Насамперед — не підходьте до знахідки. Вибухонебезпечні предмети можуть бути замасковані під будь-що: побутові речі, дитячі іграшки, м’ячі тощо.

Якщо є ознаки, що це може бути міна або снаряд, потрібно обмежити доступ до місця та негайно повідомити поліцію і ДСНС.

Поліція та наші фахівці виїжджають у захисних засобах, оглядають об’єкт і визначають, чи дійсно це вибухонебезпечний предмет, чи лише підозріла знахідка».

фото: Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Виїжджають на прильоти: як змінилася робота прикарпатських рятувальників під час війни

Піротехніки з Прикарпаття продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Знешкодили 82 вибухонебезпечні предмети: як прикарпатські сапери продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Прикарпатські піротехніки знешкодили два артилерійські снаряди II Світової війни (ФОТОФАКТ)


Коментарі ()

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10050 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7346
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6716
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3837
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2930
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5851

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

191

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

808

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9922 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1491
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27657
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4192
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3742
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20946
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9254 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

832
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2225
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

236
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

590
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1100
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1309
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2486