Розпад євросистеми: почнеться в Греції, а закінчиться в Німеччині

 

 

Есть такое популярное, хотя и паническое мнение в связи с последними событиями вокруг Греции, что вожделенной когда-то «еврозоне» приходит неминуемый каюк. То есть с красивыми бумажками евро случится то же самое, что и с советскими рублями в 1991-1992 годах. И формально, и фактически это мнение обоснованно.

 

Действительно, страны ЕС имеют разработанную систему для выхода из зоны евро. Дефолт Греции, как мы видим, – дело почти решённое, равно как, наверное, и Португалии. В принципе, теоретически можно сохранить Грецию в зоне евро, объявив дефолт, но это будет абсолютная глупость. Тогда уж лучше её «вытаскивать». Но этого пока никто не собирается делать.

 

На самом деле я не знаю, то ли это вредительство, то ли паранойя, но меры бюджетной экономии, которые диктуются всем проблемным странам еврозоны, лишают эти страны возможности избежать дефолта, потому что никаких перспектив экономического роста в ближайшее время нет. Т. е. нет «паровозов», которые могли бы вытянуть экономики этих стран в рост. А все возможности внутреннего роста или хотя бы сохранения на уровне вялотекущей стагнации этими самыми мерами по экономии просто истребляются.

 

В итоге положение этих стран по всем параметрам становится хуже. Понятно, что это никак не решает даже краткосрочную задачу спасения от банкротства. Та же Италия просто «невытягиваема»: на это у еврозоны просто нет средств. Италия – это такая гиря, которая утащит на дно всех, когда начнёт тонуть (а это непременно произойдет).

 

Есть единственное средство, которое теоретически могло бы спасти Европу, но, опять же, только на некоторое время. Это – эмиссия. Понятно, что ЕЦБ, всячески сопротивляясь, всё-таки будет вынужден заниматься масштабной эмиссией. Собственно говоря, американцы тоже толкают к этому европейцев. Но начинать надо было раньше. Доверие к евро настолько подорвано, что еврозону после осуществления эмиссии почти сразу же ожидают очень серьёзные последствия. Позволить себе то, что позволяют себе американцы, они не могут, потому что это приведет к очень быстрой девальвации.

 

Чисто технически, с «медицинской» точки зрения, вывести Грецию из еврозоны было бы очень полезно. Но если мы будем говорить о физическом состоянии организма, то есть основания полагать, что он просто не выдержит операции. Причём как только что-то происходит с Грецией, сразу же начнутся проблемы с кредитными рейтингами. Тогда встанет вопрос, кто следующий в этой очереди. Т. е. болезнь даст мощные метастазы. Или можно сказать, что мы получаем эффект домино.

 

Вообще европейский проект может сохраниться только при возникновении каких-то абсолютно новых и внешних по отношению к нему обстоятельств, потому что такие вещи могут сплотить. Гипотетически внутри современной европейской системы нет средств и возможностей для её сохранения. В Европе есть «полторы экономики», которые являются главными регуляторами и бенефициарами ЕС. Это Германия и отчасти Франция.

 

Если значительная часть периферийной еврозоны отпадает, то сохранение евро – этого очень затратного и компромиссного механизма – становится невыгодным, потому что тогда это не покрывает издержек. В таком случае для немцев проще вернуться к марке. По крайней мере, со своей национальной валютой, как считают немцы, они умеют обращаться. Тем более, что в регулировании её эмиссии они не связаны компромиссами и обязательствами с кем бы то ни было.

 

Ещё раз повторюсь, что Евросоюз – это немецкий проект, реализованный в либерально-рыночной, коммерческой форме, и, конечно, Берлин будет за него держаться, но только до тех пор, пока это приносит политические дивиденды. Уже сейчас видно, что все усилия германского правительства по сохранению ЕС напрямую бьют по его электоральным возможностям. Если так будет продолжаться и дальше, то в Германии в конце концов к власти придёт правительство, которое будет вынуждено сделать своим главным лозунгом выход из еврозоны.

 

Михайло Лєонтьєв,

Джерело: Око Планети 


17.02.2012 950 0
Коментарі (0)

29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

449
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1574
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2839
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2388
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2373
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

7052 62

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

277

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

527

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1375

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1461
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

486
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

352
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

735
30.04.2024

Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

35
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

234
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26827
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

697
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

248
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

256
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

574
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

726
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

779