Розпад євросистеми: почнеться в Греції, а закінчиться в Німеччині

 

 

Есть такое популярное, хотя и паническое мнение в связи с последними событиями вокруг Греции, что вожделенной когда-то «еврозоне» приходит неминуемый каюк. То есть с красивыми бумажками евро случится то же самое, что и с советскими рублями в 1991-1992 годах. И формально, и фактически это мнение обоснованно.

 

Действительно, страны ЕС имеют разработанную систему для выхода из зоны евро. Дефолт Греции, как мы видим, – дело почти решённое, равно как, наверное, и Португалии. В принципе, теоретически можно сохранить Грецию в зоне евро, объявив дефолт, но это будет абсолютная глупость. Тогда уж лучше её «вытаскивать». Но этого пока никто не собирается делать.

 

На самом деле я не знаю, то ли это вредительство, то ли паранойя, но меры бюджетной экономии, которые диктуются всем проблемным странам еврозоны, лишают эти страны возможности избежать дефолта, потому что никаких перспектив экономического роста в ближайшее время нет. Т. е. нет «паровозов», которые могли бы вытянуть экономики этих стран в рост. А все возможности внутреннего роста или хотя бы сохранения на уровне вялотекущей стагнации этими самыми мерами по экономии просто истребляются.

 

В итоге положение этих стран по всем параметрам становится хуже. Понятно, что это никак не решает даже краткосрочную задачу спасения от банкротства. Та же Италия просто «невытягиваема»: на это у еврозоны просто нет средств. Италия – это такая гиря, которая утащит на дно всех, когда начнёт тонуть (а это непременно произойдет).

 

Есть единственное средство, которое теоретически могло бы спасти Европу, но, опять же, только на некоторое время. Это – эмиссия. Понятно, что ЕЦБ, всячески сопротивляясь, всё-таки будет вынужден заниматься масштабной эмиссией. Собственно говоря, американцы тоже толкают к этому европейцев. Но начинать надо было раньше. Доверие к евро настолько подорвано, что еврозону после осуществления эмиссии почти сразу же ожидают очень серьёзные последствия. Позволить себе то, что позволяют себе американцы, они не могут, потому что это приведет к очень быстрой девальвации.

 

Чисто технически, с «медицинской» точки зрения, вывести Грецию из еврозоны было бы очень полезно. Но если мы будем говорить о физическом состоянии организма, то есть основания полагать, что он просто не выдержит операции. Причём как только что-то происходит с Грецией, сразу же начнутся проблемы с кредитными рейтингами. Тогда встанет вопрос, кто следующий в этой очереди. Т. е. болезнь даст мощные метастазы. Или можно сказать, что мы получаем эффект домино.

 

Вообще европейский проект может сохраниться только при возникновении каких-то абсолютно новых и внешних по отношению к нему обстоятельств, потому что такие вещи могут сплотить. Гипотетически внутри современной европейской системы нет средств и возможностей для её сохранения. В Европе есть «полторы экономики», которые являются главными регуляторами и бенефициарами ЕС. Это Германия и отчасти Франция.

 

Если значительная часть периферийной еврозоны отпадает, то сохранение евро – этого очень затратного и компромиссного механизма – становится невыгодным, потому что тогда это не покрывает издержек. В таком случае для немцев проще вернуться к марке. По крайней мере, со своей национальной валютой, как считают немцы, они умеют обращаться. Тем более, что в регулировании её эмиссии они не связаны компромиссами и обязательствами с кем бы то ни было.

 

Ещё раз повторюсь, что Евросоюз – это немецкий проект, реализованный в либерально-рыночной, коммерческой форме, и, конечно, Берлин будет за него держаться, но только до тех пор, пока это приносит политические дивиденды. Уже сейчас видно, что все усилия германского правительства по сохранению ЕС напрямую бьют по его электоральным возможностям. Если так будет продолжаться и дальше, то в Германии в конце концов к власти придёт правительство, которое будет вынуждено сделать своим главным лозунгом выход из еврозоны.

 

Михайло Лєонтьєв,

Джерело: Око Планети 


17.02.2012 1225 0
Коментарі (0)

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

946
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1143
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4905
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1882
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11038
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3535

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19090

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1110

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1386

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1127
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1593
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6504 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32082 1
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1154
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8395
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1370
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1729
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

891
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1060
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4817
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1329