Розлучення батьків — це стресова подія, яка має різний вплив на дітей залежно від їхнього віку, емоційної зрілості та сімейної ситуації.
Кандидатка психологічних наук, доцентка ПНУ, дитяча та підліткова психологиня Вероніка Шкраб'юк розповіла журналістці Фіртки, що діти будь-якого віку відчувають зміну сімейного укладу, але їхні емоційні реакції та способи подолання цієї кризи суттєво відрізняються.
"Діти раннього віку не розуміють причин розлучення, але відчувають емоційну напругу у сім'ї.
Негативний вплив розлучення на малюків проявляється через погіршення умов соціального розвитку та зменшення уваги і турботи з боку значущих дорослих.
Діти молодшого шкільного віку можуть зіткнутися з проблемами у навчанні та поведінці. Часто це пов’язано з тим, що діти сприймають розлучення як втрату стабільності та захищеності", — зазначає фахівчиня.
Вероніка Шкраб'юк додає, найбільше від розлучення батьків страждають підлітки. Попри те, що вони вже мають здатність аналізувати ситуацію, вплив цієї події вважається максимально несприятливим.
"Підлітки нерідко намагаються будь-яким способом зберегти батьківський шлюб. Процес розлучення викликає у дітей цілу палітру емоцій.
Однією з найбільш поширених реакцій є смуток, адже діти сприймають це як втрату звичного життя та сімейного укладу. Також вони можуть відчувати тривогу через невизначеність майбутнього".
"Особливо молодші діти можуть відчувати почуття провини, думаючи, що розлучення сталося через їхню поведінку", — зауважує Вероніка Шкраб'юк.
Важливо, щоб батьки не дозволяли дитині відчувати себе винною та пояснювали їй, що вона не має жодного стосунку до цієї ситуації.
Крім цього, діти можуть відчувати гнів та роздратування, які спрямовані на одного або обох батьків.
"Деякі діти стикаються з почуттям самотності та покинутості, особливо якщо один із батьків віддаляється або менше приділяє їм уваги.
Попри всі ці негативні емоції, діти часто зберігають надію на примирення батьків", — підкреслює психологиня.
Підтримання контакту з обома батьками — ключовий елемент емоційної стабільності дитини. Вероніка Шкраб'юк наголошує, що спілкування з тим із батьків, хто більше не живе з дитиною, має бути регулярним і стабільним.
"Це можуть бути зустрічі, телефонні дзвінки, відеозв’язок або спільне проведення часу у вихідні дні.
Дитині важливо відчувати, що обидва батьки її люблять і хочуть залишатися частиною її життя",— пояснює фахівчиня.
Також важливо уникати конфліктів між батьками у присутності дитини. Якщо дитина стає посередником у суперечках або змушена вибирати між батьками, це лише погіршує її емоційний стан.
"Діти почуваються впевненіше та безпечніше, коли бачать, що батьки демонструють взаємну повагу", — наголошує Вероніка Шкраб'юк.
Розлучення — це випробування не лише для батьків, а й для дітей, каже фахівчиня.
"Однак злагоджена підтримка та спільна робота дорослих можуть допомогти дитині подолати цей непростий етап із мінімальними втратами для її емоційного здоров’я".
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
