Роздвоєння свідомості. Про економічне зростання при затягуванні поясів

 

 

Я ничего не буду говорить про ситуацию в Европе, поскольку про нее вещают все каналы, что радио, что телевизор, что интернет. Но одну вещь отмечу. А именно, что, независимо от того, оптимист комментатор или пессимист, он транслирует две позиции:

 

первая, что в Европе придется «затянуть пояса»,

 

и, вторая, что «принятые меры позволят добиться роста». Ну, откровенные пессимисты последнюю сентенцию преподносят в условном контексте: «может быть позволят» ..., «скорее всего позволят».

 

И вот здесь я, как человек системный, пребываю в состояние некоторого обалдения: если кто-то говорит об одновременной реализации двух позиций, то хотелось бы услышать, как он себе представляет их взаимодействие. Как они влияют друг на друга, помогают ли друг другу (пресловутый эффект «синергии», слово, от которого нормального человека тошнит, поскольку его вставляют куда нужно и куда не нужно) или мешают. Но нет, про это молчок.

 

И понятно почему. Дело в том, что в современной экономической ситуации два этих положения противоречат друг другу. То есть, если мы «затягиваем пояса», то – не может быть экономического роста. Никак. Фактически, все комментаторы (вслед за политиками) дурят не только нас, но и сами себя. Ну, или, у них имеет место раздвоение сознания, полное отсутствие системного подхода, так называемой «мозаичное мышление», когда в голове присутствуют отдельные мелкие элементы, которые в единую, цельную картину не складываются. Почему это происходит – вопрос отдельный, он к экономике имеет слабое отношение, а вот связь упомянутых выше двух процессов нужно пояснить.

 

Я уже написал несколько текстов (ссылка, ссылка, ссылка), посвященный структурному кризису, в которых объяснил, что современная экономика может быть разделена на две принципиальных части – «реальный» сектор, в котором осуществляется конечный спрос, и «финансовый», в котором прибыль сама по себе образовываться не может. Весь фокус последних 30 лет состоял во взаимодействии этих секторов, который состоял в том, что финансовый занимался кредитной (не денежной!) эмиссией, что позволяло постоянно наращивать кредитование государства и домохозяйств, которые наращивали свой (конечный) спрос. Именно капитализация этого спроса под все более длинное будущее и позволяло создавать формальное обеспечение под эту кредитную эмиссию. С одновременным ростом общего долга, разумеется.

 

При этом сам долг не возвращался, а постоянно перекредитовывался в условиях падающей стоимости кредита. Как только кредитор последней инстанции, Федеральная резервная система США, снизил свою учетную ставку до нуля, начались проблемы, в частности, резко сократилось кредитование домохозяйств. И – начался кризис и в финансовом секторе, поскольку возвращать кредиты из своих доходов стало невозможно, банкам пришлось переоценивать активы – и начались банкротства.

 

Тут вмешалось государство, которое начало активную денежную эмиссию, которая и заменила кредитные деньги, созданные до того банками. Кредитный мультипликатор денежной массы упал в США с 17 до 5 (в три с лишним раза!), на время ситуация устаканилась, но лишь на время. А вот что будет дальше?

 

И здесь образовалось два принципиальных подхода.

 

Первый – американский. Он состоит в том, что государство активно стимулирует частный спрос, в расчете на то, что он таки запустит экономический рост. Я с этим не согласен, поскольку равновесное состояние в части «спроса/доходов» населения и близко не достигнута, но тут со мной можно спорить. Подход, во всяком случае, логичный, хотя дефицит бюджета в США при этом резко растет, что создает свои проблемы. Но в любом случае, спрос и ВВП резко не падают, хотя, конечно, особенно, если правильно считать инфляцию, постепенно проседают. Но вот в Европе пошли по другому пути.

 

Скорее всего, это связано с тем, что в Евросоюзе кризис начался из-за бюджетных проблем государств, в отличие от США, где главный удар был нанесен по домохозяйствам, но дело не в этом. ЕС решил пойти по пути оздоровления государственных финансов, но этим практически закрыл для себя возможность стимулирования частного спроса из бюджетных источников. А другие все сегодня уже закрыты. А это значит, что частный конечный спрос, как и государственный, в Евросоюзе будет падать.

 

Это хорошо видно по Греции - меры по экономии бюджета ударили, в первую очередь, по потреблению граждан, что, естественно, сократило спрос и сократило ВВП страны. В результате, кстати, доля долга по отношению к ВВП выросла – притом, что номинал этого долга увеличился незначительно. Это же ждет и Италию, и весь ЕС, поскольку Италия – это уже существенная часть общеевропейского спроса.

 

Итак, что мы получаем. Тот путь, который выбрал для себя Евросоюз и который основан на оздоровлении государственных финансов, в самой краткосрочной перспективе ведет к падению общеевропейской экономики и, соответственно, ухудшению бюджетных параметров практически всех стран региона. Те два фактора, о которых я писал в самом начале статьи, оказались тесно связаны друг с другом, и усиление одного (бюджетной дисциплины) практически автоматически ведет к ослаблению другого (падению ВВП стран еврозоны).

 

Почему это понимают американские политики и чиновники и не понимают европейские, я не знаю. Это уже находится за гранью рациональности. Хотя, с точки зрения теории кризиса, и тот, и другой путь ведут к одному – общему спаду, в направлении достижения точки равновесия между спросом домохозяйств и их доходами. Сегодня первый много выше последних – что и является главным движителем кризиса. Просто США максимально стремятся к «мягкой» (пусть и длительной) посадке, а Евросоюз (уж не знаю, сознательно ли, бессознательно ли) выбрал себе посадку быструю и жесткую.

 

Отметим впрочем, для справедливости, что на самом деле все не совсем так однозначно в части выбора сценария. Евроцентробанк в последнее время активно печатает деньги – что несколько смягчает общеевропейскую политику. Правда, скорее всего, делается это не с целью компенсировать домохозяйствам падение спроса, а для того, чтобы государства не объявляли дефолтов. Но, еще раз повторю, с точки зрения общего направления кризиса, все это большой роли не играет.

 

 

Джерело: worldcrisis.ru


14.11.2011 Михайло Хазін 1522 1
Коментарі (1)

Кук 2011.11.15, 15:54
Цікаво, що у своїх виступах і дописах Хазін майже ніколи не говорить про стан і перспективи Росії, в основному переймаючись проблемами Заходу. А чому? Бо те, що для заходу - "затягнути пояси", для сировинної Росії - "зуби на полку". А на таких прогнозах "в рускам мірє" популярності не заробиш.
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10057 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7354
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6720
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3845
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2940
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5855

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

198

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

815

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9925 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1494
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27660
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4199
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3745
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20949
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9256 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

835
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2228
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

242
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

596
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1110
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1312
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2488