Рік тому, 26 березня, Михайло Вишиванюк повернувся на посаду голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації після п'ятирічної "помаранчевої" перерви. Як прожили рік з новим-старим головою прикарпатці?
Двічі в одну річку
Повернення Михайла Васильовича в губернаторське крісло, хоч і стало воно результатом тривалих політичних консультацій та домовленостей, несподіваним не назвеш.
Призначенню М. Вишиванюка сприяла низка факторів. По-перше, воно дало можливість президентській владі уникнути конфлікту з громадою й місцевою політичною елітою, як це могло б бути у випадку з ставлеником Партії регіонів чи взагалі «варягом» з іншої області. По-друге, досвід. Михайло Васильович вже очолював область з 1997 до 2005 року. Відповідно, знання Прикарпаття, його проблем і специфіки дозволяло розраховувати на швидке та відносно легке входження в роботу. Третій і не менш важливий чинник - авторитет. Не можна не визнати, що Вишиванюка поважають навіть у таборі опонентів. А особистий рейтинг Михайла Васильовича тримався високим навіть у роки поза владою і, як правило, перевищував показники чинних губернаторів. Усе це дозволило губернатору швидко знайти спільну мову як із бізнес-колами, так і з різними політичними силами.
«Весь склад обкому партії...»
Ці слова, хоча й були сказані М. Вишиванюком із легкою іронією на адресу членів Ради з питань соціально-економічного розвитку регіону під час її першого засідання, можна екстраполювати й на кадровий склад ОДА.
Команда М. Вишиванюка - в основному бійці «старої гвардії», відомі голові ОДА ще з часів попередньої каденції. Єдиний новачок - Руслан Гусак, для якого зміна політичної кон'юнктури обернулася можливістю швидкого кар'єрного зростання. В цілому ж, середній вік обласної владної команди включно з губернатором - 55,1 років.
А тому, попри всі переваги управлінського досвіду й політичної ваги, до членів цієї команди протягом років накопичилося й чимало претензій. І тому логічно спитати: а чи можуть люди, сформовані в інших умовах, втілити обіцяні нинішньою владою радикальні реформи? Втім, це питання не менше стосується всієї "вертикалі", яку так активно розбудовує президент.
Слід віддати належне губернатору: його кадрова політика не будувалася за критерієм належності претендента на посаду до керівної партії. М. Вишиванюк добре усвідомлює, що політична ситуація в області унеможливлює одноосібне домінування регіоналів. Тому губернатор вдався до кооптації представників різних, а нерідко й начебто несумісних політичних сил. Це особливо помітно на середніх і нижніх щаблях управлінської вертикалі, де фаховість окремого працівника бралася до уваги більше, ніж колір партійного шалика.
Це сприяло відносно спокійному правлінню Вишиванюка й перетворенню його кабінету на 3-му поверсі в ОДА на своєрідний інтеграційний центр і переговорний майданчик. Саме тому за рік, що минає, окрім критики з питань відверто політичних, які більше стосуються центральної влади, М. Вишиванюку вдалося уникнути будь-яких серйозних закидів на свою адресу.
Стиль ґазди
Одним із перших розпоряджень М. Вишиванюк демонтує турнікети на вході до адмінприміщення. Така дія мала засвідчити відкритість нової влади, налаштованість на діалог з громадськістю. Разом з тим для відвідувачів вводиться дрес-код: у короткій спідниці чи в шортах і сандалях на босу ногу в адміністрацію вже не зайдеш. Сувора дисципліна, напівавторитарний режим управління і повний контроль швидко стали нормою для чиновників. Хто не пристосувався - заяву на стіл. Недаремно своєрідним символом першого року Вишиванюка стала мітла, якою губернатор наводить лад в області.
«Мете» ж Вишиванюк із розмахом - практично жодна колегія ОДА не обходиться без звільнення особливо «успішних» чиновників. Траплялося навіть, що «вирок» лунав, не очікуючи завершення доповіді звітувача.
Міцний господарник
«Писанкове Прикарпаття» - улюблена метафора М. Вишиванюка, коли йдеться про розвиток області. Втім, до омріяної "писанковості" ще дуже далеко: головне завдання на сьогодні - бодай відновити місцеву економіку після кризи.
Варто зауважити, що Михайло Васильович протягом довгих років професійної діяльності здобув імідж сильного господарника, чому сприяв тривалий досвід роботи в сільськогосподарській сфері. Відповідно, якщо для колишнього губернатора Миколи Палійчука пріоритетним був саме розвиток туризму, то новий очільник ОДА сьогодні перевагу надає все-таки сільському господарству. При цьому саме Михайла Вишиванюка можна вважати ініціатором "зеленого туризму" в області десятиліття тому. Та й "Буковель" не в останню чергу завдячує йому своєю появою.
Щодо сільського господарства, в області вже збільшено кількість посівних площ і відновлено буряківництво (залучено потужного інвестора). Незабаром, за словами губернатора, на Прикарпаття завезуть 20 тисяч голів великої рогатої худоби з Австралії.
Одним із пріоритетів для адміністрації є залучення іноземних інвестицій. Недавно голова ОДА повідомив про домовленості щодо вливання в економіку області коштів на близько 1,5 млрд. у.о. Серйозні надії, попри скепсис опозиції, Вишиванюк пов'язує з анонсованою зимовою Олімпіадою в Карпатах у 2022 році. Однак, поки що вписати область у кошторис "Національних проектів" у розділ "Олімпійська надія 2022" не вдалося.
Схоже, в області не залишилося сфери, в якій губернатор не обіцяє змін. 2011 рік оголошено роком технічного переоснащення медицини. Анонсовано проекти з розвитку сільських населених пунктів, зокрема з ремонту доріг і будівництва мостів. Обіцяється створення нових робочих місць. Все це, як каже губернатор, задля перетворення Прикарпаття на "писанку" й виконання президентської програми Віктора Януковича "Україна для людей". Але що з обіцяного буде насправді виконано?
Народний депутат України, голова обласної організації Партії регіонів Василь Чуднов, якого вважали чи не головним конкурентом М. Вишиванюка за губернаторське крісло, так оцінив результати першого року влади: «Дуже часто барометром будь-якої оцінки є міський майдан. Чим більше відбувається таких майданів, тим більше це показує, що влада не на місці. У 2010 р., якщо не помиляюся, в області не відбулося жодного майдану, де люди б висловлювали невдоволення місцевою владою. Саме це і є свідченням того, що влада на своєму місці, що вона вчасно і правильно реагує на ті чи інші процеси, які відбуваються в країні й області. Відносно соціально-економічних показників, то, що б не говорили наші опоненти, Вишиванюк вже залишив свій слід у новітній історії Прикарпаття, будучи губернатором у першій каденції. Ніхто нікуди не забере об'єктів, збудованих під його керівництвом, зокрема і тих 300, які йому вдалося здати в експлуатацію протягом 2010 року. І коли хтось там переконує, що це заслуга попередньої влади, яка закладала дані об'єкти, а не М. Вишиванюка, стає зрозумілим, ці люди, мабуть, ще нічого в своєму житті самостійно не збудували. Михайло Васильович, на превеликий жаль, прийняв довгобуди, які вже давно мали б бути зданими в експлуатацію і, повірте, якщо б не ця команда, вони б будувалися ще не один рік. Однак саме його вміння зорганізувати роботу в кризових ситуаціях і дозволило зреалізувати їх вже тепер».
Лідер фракції БЮТ в обласній раді Юрій Романюк, який зайняв нішу головного опозиціонера в області, іншої думки. Втім, і він не заперечує певних здобутків. «Всі ці помпезні реляції ОДА стосовно здобутків, покращення, можливо, й спостерігаються місцями, однак насправді слід розуміти, що в 2010 р. ОДА проїдала успадковані від 2009 на 2010 рік кошти, які були заморожені на казначейських рахунках ще від попередньої помаранчевої влади у зв'язку з відсутністю Держбюджету. Вони проїли ці кошти. Безумовно, на цьому фоні вони мали хоча б якесь лице й могли щось показати. Сьогодні ж наступив 2011 рік і в області немає жодної підтвердженої урядом копійки. Що стосується самого губернатора, то, безумовно, в якихось господарських питаннях, у вирішенні добудов і так далі йому вдалося досягти певних позитивів. Хоча є й дуже багато чого провального. Чи буде наш край писанковим у 2011 році? Судячи з реалій сьогодення, картина вимальовується не надто оптимістична. Вона вимірюється тими коштами, які реально надійдуть в область на казначейські рахунки і будуть готові до розподілу. Лише тоді й можна буде вести мову про результати, яких варто очікувати».
За підсумками 2010 р., область у рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів опинилася на 5-му місці. І це непоганий результат. Однак у 2009 р. Івано-Франківщина в аналогічному рейтингу лідирувала.
Без сумніву, не можна не зважати на залежність ОДА від Кабінету міністрів, який здійснює розподіл бюджетних коштів, і обласної ради, яка розподіляє обласний бюджет на місці. А тому надзвичайно важливими є стосунки як з одними, так і з іншими.
Поміж двох вогнів
М. Вишиванюк засвідчує абсолютну відданість В. Януковичу, постійно захищає його ім'я від нападів політичних опонентів, величає «українським Черчіллем». Не слід забувати й про результат «Партії регіонів» на останніх виборах, внаслідок яких представники партії увійшли чи не в кожну місцеву раду. Дуже сумнівно, що без Вишиванюка під першим номером у виборчому списку такий результат був би можливим. Отже, в політичному сенсі центральна влада навряд чи має підстави для претензій до губернатора.
Чи не єдиний вагомий промах Вишиванюка - провал з обранням голови обласної ради. Однак це не так невдача особисто губернатора, як наслідок іміджу Партії регіонів і реакція національно-патріотичних сил на чергову «загрозу». У результаті Вишиванюк опинився в умовах протистояння зі «Свободою», «Батьківщиною», «Нашою Україною», які зуміли створити в облраді більшість і обрати головою ради "свободівця" Олександра Сича.
Відносини з О. Сичем губернатор намагається вибудувати на паритетних засадах. Власне, в питаннях господарського характеру і голова ОДА, і голова обласної ради демонструють взаєморозуміння. Водночас, у питаннях політичних обласна рада вже не така лояльна до позиції державної влади, як попередня. Сьогодні рада значно згуртованіша і категоричніша. Попри застороги М. Вишиванюка «не сваритися» з Києвом, бо собі дорожче буде, депутати ухвалили вже не одне звернення з нищівною оцінкою деяких дій влади.
Як зазначає Олександр Сич: «Михайло Вишиванюк сьогодні є компромісною фігурою як голова ОДА для Івано-Франківської області. Будучи хорошим управлінцем і одночасно мешканцем області, він розуміє політичний підтекст того, що робиться в області, відчуває світоглядні вподобання мешканців краю. Водночас, він змушений діяти в тій системі державної влади, яка створена після перемоги на президентських виборах В. Януковича, включаючи й світоглядні вподобання цієї влади. Наразі Михайло Васильович доволі гнучко виконує своє призначення... Таким чином, і сила, і слабкість М. Вишиванка полягає в його компромісності. Якщо він перейде межу компромісу й на вимогу Президента чи центральних органів влади дозволить собі якісь жорсткі позиції чи кроки, які суперечитимуть уподобанням мешканців Прикарпаття, він може отримати обструкцію на обласному рівні. І навпаки».
Більшості в облраді у Михайла Васильовича на сьогодні немає, хоча це не заважає йому впливати на значну частину депкорусу, а отже, і на рішення.
Отже, 2010 рік для Михайла Вишиванюка невдалим назвати не можна. Голова ОДА оптимізував владну вертикаль і започаткував низку перетворень в соціально-економічній сфері. Не випадково, що губернатор потрапив у п'ятірку найвпливовіших регіональних лідерів країни. ОДА намагається переконати громаду у конкретності своїх справ, ефективності та масштабності роботи в побудові «писанкового Прикарпаття». Однак бюджетних коштів не вистачає й прогнози повномасштабного фінансування не надто оптимістичні.
Водночас необхідно усвідомлювати й те, що Вишиванюк зразка 2010 року є далеко не тим Вишиванюком, якого ми бачили в період президентства Кучми, особистим другом якого був губернатор. Сьогодні інші реалії й, відповідно, інші можливості. Сьогодні значно важче досягати компромісу й балансувати на політичній розтяжці між Банковою і опозиційною більшістю в облраді. Але перший рік показує, що губернатору це вдається.
Ігор ДЕБЕНКО, політолог, ГК
