Банальним пляжним відпочинком вже нікого не здвиуєш. Заїзжені курорти Туреччини, Єгипту і Таїланду остогидли навіть середньостатистичному українському селянину. Тому пропонуємо рейтинг країн для екстремально цікавих подорожей.
До списку увійшов також, колись банальний і не цікавий своїми пірамідами, Єгипет, в якому тепер можна побачити і навіть прийняти участь в цікавих подіях, головне не відсиджуватись в готелі.
Ємен — мало хто знає, що зараз відбувається в цій країні, бо живих журналістів там майже не залишилось. Одного з останніх знайшли повішеним в готелі. Офіційна влада в країні контролює лише кілька районів столиці, де знаходяться адміністративні будівлі. На іншій території мрія кожного анархіста — безвладдя та безлад місцевих бандугруповань.
Лівія — після повалення режима Каддафі, повстанці як і очікувалось, взялися воювати між собою. І в цій боротьбі розбіжностей і приводів для ненависті, виявилось більше, ніж ненависті до Каддафі. Щойно сформованні війська скоріше походять на бандугрупованя, граблять території, невдоволенні новою владою. На кордоні з Алжиром (єдиний коридор звідки можна потрапити зараз до Лівії) розгортається нова фаза одвічного конфлікт між берберами і арабами. 28 українців все ще залишаються сидіти у в'язниці нової лівійської влади, бажаючі можуть спробувати визволити їх, або приєднатися до цієї веселої компанії.
Сирія— справжня громадянська війна на грані міжнародного втручання. Офіційна влада Сирії ледве контролює столицю Дамаск і ще кілька регіонів. Повстанці підтриманні Заходом та ісламістськими угруповуваннямми Сходу завзято намагаються скинути діючого президента. Щодня сотні люде гинуть з обох сторін. Лише неконструктивна позиція Росіїї Та Китаю не дозволяє міжнародним силам втрутитись у конфлікт і ввести свої війська. Офіційно потрапити журналістам в країну неможливо, а просто іноземцям вкрай важко. Готуйтеся до негативного ставлення з боку прихильників Асада, а також з боку повстанців, короче .. з усіх боків!
Сомалі — омріяна романтична піратська Тортуга. Щоправда у нинішніх піратів замість “Летючих голандців” і красивих галеонів, нещасні моторні лодки, але від цього романтики не меншає. Останнім часом сомалійці зійшли з моря на землю — почали менше захоплювати кораблів, а більше воювати з сусідами. З Півночі атакують християнські ефіопи, з півдня і сходу Кенія. Не можна сказати чогось звабливого для гурманів про сомалійську кухню, так як їжі там майже немає. Та сомалійці тримаються, і з гостинністю приймуть усіх туристів. До останнього часу вони самі навіть підвозили туристів з кораблів на свої пляжі.
Єгипет — після революції поліцейський режим змінився на військову диктатуру. В результаті в тюрьмах опинилося більше в'язнів, ніж за останні кілька років. В Каїрі не вщухають протести, центр міста — площа Тахрір повністю під контролем мітингуючих. На популярних курортах Єгипту все частіше заможних туристів беруть в заручники. Для прихильників християнсько-мусульманського протистояння.
Греція - вже кілька років підряд країна тримає статус дуже цікавої для потенційного екстрімала-революціонера подивитись на справжній бунт наживо. Дивно чому ще туристичні фірми не влаштовують екскурсію по центральним площам Афін. Сьогоднішін протести являють собою класику світових протестів у цивілізованих країнах. Така подорож буде до вподоби культурно витонченим революціонерам, які не сприймають дикарських війн Конго чи Нігерії. Спалахи коктейлю Молотова дуже акомпонуватимуть древній архітектурі грецької столиці – це для любителів красивих фото.
Для любителів класичних варіантів, є безліч регіонів, в яких екстремальний відпочинок можливий уже стабільно кілька десятків років. Такі як: Ірак, Афганістан, Колумбія, Нігерія, Сьєра-Леоне. Проте є всі підстави вважати, що війни і конфлікти в цих регіонах не закінчаться ніколи, тому можна сильно не поспішати, і відкласти їх на потім.
І остання порада, куди варто заїхати – Іран. Поки що там все мирно і красиво, але це не надовго. Скоро там все буде знищено, і країну охопить тотальна війна. Вже ніколи не зможете побачити милий шиїтській душі ідеальний тоталітарний режим ісламу. Цікаво було б зробити репортаж про те, який Іран був до війни і після. Але так здається, що вже мало часу залишається.
Дмитро Лінько,