На Івано-Франківщину через повномасштабне російське вторгнення лише офіційно переїхали близько 70 підприємств.
Крім того, є ще чимало тих, хто планує переїхати, і поки комунікують напряму із регіонами та територіальними громадами.
За словами Олександри Федорук, керівниці Івано-Франківської жіночої ділової палати та депутатки Івано-Франківської обласної ради, на сьогодні існують два шляхи релокації бізнесу: власним коштом або скориставшись урядовою програмою.
«Що стосується першого варіанту – до релокації слід готуватися заздалегідь. Треба оформити внутрішній наказ про переміщення, провести інвентаризацію, підготувати акти приймання майна або виробничих потужностей, підготувати накази про переведення працівників в іншу місцевість, розглянути необхідні зміни юридичної адреси.
Щодо всього цього ми можемо надавати консультації та при потребі зв’язувати підприємця з податковою адміністрацією або митною чи з місцевою владою.
Я знаю, що в окремих областях передбачені програми з надання фінансової допомоги для релокованих підприємств. У нас такого поки ще немає, але, сподіваюся, в майбутньому будуть. Будем сприяти релокації», - ділиться депутатка.
Адже, за її словами, варто розуміти, що в переміщенні бізнесу з регіону в регіон зацікавлена не лише постраждала сторона, але й ті, хто приймає, бо це партнерські договори. Не секрет, що приїжджають хороші фахівці, спеціалісти рідкісних галузей, яких, можливо, у нас в регіоні й не було. Тому це перевага не лише для місцевих бюджетів, але й додаткові ресурси для локального бізнесу.
«Наш проєкт показав, що насправді Прикарпаття готове до прийняття релокованого бізнесу і готове надати дружню підтримку. Про це свідчать ті зустрічі і розмови з головами територіальних громад, які відкриті до діалогу. Вони вже багато допомагали бізнесам із пошуком приміщення, поселенням працівників та іншими нюансами.
Ми також стали майданчиком й для знайомства тих людей, які релокували бізнес на Прикарпаття з одного регіону. Тепер вони одне з одним ближче познайомились. Це плюс, бо вони обоє в однаковій ситуації опинилися і можуть підтримувати одне одного, як ніхто інший.
Представники релокованого бізнесу стверджують, що дуже складно переїжджати на нове місце, де ти нікого не знаєш. А такі зустрічі, які ми організовуємо, надихають. Люди розуміють, що в них є підтримка. Так їм легше прийняти рішення про релокацію.
З проблемних моментів – приміщення, які задовільняли б той чи інший бізнес, бо в кожного свої вимоги. Також підведені комунікації, адже інколи необхідна певної потужності подача електрики та інше. Ще кадрові ресурси, тобто де й скільки є людей, які можуть працювати. Над усім цим ще слід працювати.
По-друге, навіть, якщо бізнес переїхав, то він стикається з великою нестачею кадрів на місці», - розповідає Федорук.
До слова, найчастіше на Прикарпаття релокують бізнес із Харкова, Миколаєва, Київської та Херсонської областей.
Крім того, Івано-Франківська торгово-промислова палата за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) розпочала проєкт, цілями якого є вивчення проблем, з якими стикаються підприємства в процесі релокації, та створення майданчика для діалогу, координації і взаємодії між бізнес-спільнотою та представниками державної влади, місцевого самоврядування та експертного середовища.
Першим кроком в проєкті є вивчення проблематики релокованих підприємств. Для цього організатори проєкту запрошують підприємців взяти участь в онлайн-опитуванні за посиланням. Після першого етапу, вивчення та узагальнення проблематики релокованого бізнесу проєктом передбачено власне організацію майданчика для зустрічей та взаємодії між підприємцями, експертним середовищем та владою.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Перебування офіційної делегації Івано-Франківської ТПП в Німеччині. Підсумки
