Проєкт з ліквідації джерел засолення в Калуші реалізувати неможливо (ВІДЕО)
29.09.2019, 16:22
Досі роботи з ліквідації джерел засолення поверхневих вод і водоносного горизонту не розпочалися. Більше того — міська рада не може клопотати про виділення коштів з державного бюджету, оскільки об’єкти, які є джерелом засолення, — Домбровський кар’єр, відвали і хвостосховища, — громаді міста не належать.
Минулого року в Калуші відбулося виїзне засідання Івано-Франківської обласної ради, присвячене екологічним проблемам міста. Відтак обласний бюджет виділив Калушу 2,7 млн гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього калієво-магнієвого виробництва, інформує Фіртка з посиланням на Вікна.
Проєкт для Калуша виготовив Львівський інститут Гірхімпром за 1,8 млн гривень. Згідно з документом, який представили наприкінці минулого року, кошторис виконання першочергових робіт становить 240 млн гривень. Однак досі роботи з ліквідації джерел засолення поверхневих вод і водоносного горизонту не розпочалися. Більше того — міська рада не може клопотати про виділення коштів з державного бюджету, оскільки об’єкти, які є джерелом засолення, — Домбровський кар’єр, відвали і хвостосховища, — громаді міста не належать.
Постійна депутатська комісія з питань власності, житлово-комунального господарства та екології Калуської міської ради розглянула питання про підготовку звернень до обласної ради і Кабінету міністрів щодо проєкту з ліквідації джерел забруднення підземних вод. Але за браком інформації рішення не напрацювали. Відтак у вівторок, 25 вересня, комісія зібралася знову. Цього разу участь у її роботі взяла перший заступник міського голови Галина Романко, представники підрозділів міської влади, а також ТОВ «Оріана-Еко» і АТ «Оріана» — компаній, які мали прояснити, кому належать об’єкти і якими мають бути дії міської влади, щоб у Калуші, нарешті, розпочалася ліквідація джерел засолення.
Як пояснила Галина Романко, місто звертатися за фінансування природоохоронних заходів не може, і, оскільки кар’єр і хвостосховище №2 (як з’ясувалося, хвостосховище №1 не має документів. — Авт.) належать АТ «Оріана», то міська рада тричі зверталася до керівника підприємства, яке на 99,9% належить державі, щоб він, у свою чергу, подав запити на державне фінансування заходів з ліквідації джерел засолення. Спочатку він начебто погодився, але згодом відмовився бути виконавцем робіт і розпорядником бюджетних коштів.
Утім, як з’ясувалося під час обговорення, «Оріана» вже не може виконувати роботи на кар’єрі, відвалах і хвостоховищах, бо вони їй більше не належать.
Судовий нюанс
Так, у 2016 році Івано-Франківський господарський суд затвердив план санації «Оріани», в якому була передбачена переробка розсолів і створення з цією метою ТОВ «Оріана-Еко». Товариство, яке утворилося в лютому 2017 року, має двох засновників: донедавна 51% статутного капіталу належали АТ «Оріана» (кар’єр, майно тощо) вартістю 187,7 млн гривень, а 49% — ТОВ «Калуська соляна компанія», або 180 млн гривень.
На початку минулого, 2018 року, ТОВ «Оріана-Еко» почало підготовку до налагодження виробництва. Зокрема, в лютому «Оріана» наповнила статутний капітал товариства своїми активами, а ТОВ «Оріана-Еко» взяло в оренду 650 га землі. Тоді ж на офіційному сайті міської ради опублікували інформацію про інвестиційну пропозицію про будівництво установки з переробки розсолів Домбровського кар’єру. Проєкт передбачав будівництво установки з наступним одержанням кам’яної солі, калімагнезії та каустичної соди. Кам’яна сіль та сода каустична могли постачати на виробництво хлору та каустичної соди на ТзОВ «Карпатнафтохім». Калімагнезія — мінеральне добриво для агропромислового комплексу України. Інвестор на той час отримав необхідні для переробки розсолів ліцензії.
Крім того, свої активи, зокрема Домбровський кар’єр і хвостосховища, «Оріана» передала в статутний капітал товариства «Оріана-Еко» в лютому 2018 року. А вже в березні того ж року на все нерухоме майно «Оріани» наклали арешт. Більше року передача майна «Оріани» в статутний фонд ТОВ «Оріана-Еко» оскаржується в судах та навіть стала підставою для порушення кримінальної справи.
«Калуська соляна компанія», в свою чергу, звернулася до суду визнати недійсним пункт загальних зборів акціонерів «Оріана-Еко», яким статутний капітал товариства було збільшено більш ніж на 31 млн гривень — сума ПДВ на активи «Оріани». Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, однак апеляційний суд у серпні прийняв інше рішення. Відтак на даний момент розмір частки «Оріани» в ТОВ «Оріана-Еко» зменшився до 46% статутного капіталу, а частка соляної компанії зросла до 54%. Таким чином, зараз приватна компанія має контроль над «Оріана-Еко». І оскільки об’єкти, які становлять екологічну загрозу, належать фактично господарському товариству, то залучити державні кошти на виконання заходів за проєктом Гірхімпрому — неможливо.
Засолення рухається в бік водозабору
Директор ТОВ «Оріана-Еко» Василь Петрів повідомив: щороку в Домбровський кар’єр прибуває в середньому 1,55 млн кубічних метрів води і його рівень зростає на 2,4 метра. Зараз рівень кар’єру вже перевищує водоносні горизонти. Відтак на глибині 20-25 метрів розчин солі з концентрацією 60 грамів на літр виноситься у водоносний горизонт. Засолення рухається в бік Лімниці і міського водозабору. І, оскільки моніторинг не ведеться, ареал засолення невідомий, як і те, коли він дійде до водозабору. Солі з відвалів і хвостосховищ вимиваються опадами і забруднюють поверхневі води. Ареал засолення від відвалів, за словами Василя Петріва, — 900 гектарів. Проєкт, який для Калуша виготовив Гірхміпром, фактично передбачає ізоляцію відвалів та хвостосховищ, будівництво відвідних каналів того. Це потрібні, але, по суті, тимчасові заходи, які в принципі проблему не усувають.
Єдиний вихід, зазначив Василь Петрів, — переробка розсолів. За його словами, ТОВ «Оріана-Еко» вже виготовило дослідну установку з переробки розсолів і готова починати роботу. Але для цього треба вирішити питання з майном. Так, установку товариство має намір встановити в гаражі, який у статутний капітал внесла «Оріана», проте його досі не звільнили. А, крім того, інвестиції в майно «Оріани» є дуже ризикованими, оскільки воно перебуває під арештом.
Представник АТ «Оріана» Назар Михайлюк запевнив комісію: упродовж місяця гараж звільнять. Проте, це не може бути основною причиною, що гальмує переробку розсолів. На «Оріані» сумніваються, що до цього дійде справа і також кажуть: є судова заборона на відчуження майна, а працювати і переробляти розсоли ТОВ «Оріана-Еко» нічого не заважає.
Між тим, як з’ясувалося, кар’єр і хвостосховища — не лише проблема міста, але й джерело величезних доходів міського бюджету. Так, ТОВ «Оріана-Еко» має борг з оренди землі під цими об’єктами, які займають величезну площу — понад 600 га, що вже сягнув 40 млн гривень. І навіть, зважаючи на те, що кар’єр і хвостосховища становлять екологічну загрозу і потребують величезних інвестицій, міська рада не має права надати інвестору пільги по оренді землі. Відтак склалася парадоксальна ситуація: всі зацікавлені у вирішенні екологічних проблем, однак законодавче поле не дозоляє бодай якимось чином сприяти інвестору, який, фактично, буде їх вирішувати замість держави.
Уже у жовтні на рівні області заплановано провести круглий стіл щодо вирішення екологічних проблем Калуша. Очевидно, що рішення треба буде шукати на рівні державної влади.
Нагадаємо, що 240 млн гривень — це лише першочергові заходи. Загалом на ліквідацію джерел засолення потрібно близько 1,5 млрд гривень.
Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.
Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.
У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.
Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.
Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.
Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.
Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.
Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але цю важливу сакральну подію батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.
У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.
В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.
Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.
В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.
Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.
