Проєкт з ліквідації джерел засолення в Калуші реалізувати неможливо (ВІДЕО)
29.09.2019, 16:22
Досі роботи з ліквідації джерел засолення поверхневих вод і водоносного горизонту не розпочалися. Більше того — міська рада не може клопотати про виділення коштів з державного бюджету, оскільки об’єкти, які є джерелом засолення, — Домбровський кар’єр, відвали і хвостосховища, — громаді міста не належать.
Минулого року в Калуші відбулося виїзне засідання Івано-Франківської обласної ради, присвячене екологічним проблемам міста. Відтак обласний бюджет виділив Калушу 2,7 млн гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього калієво-магнієвого виробництва, інформує Фіртка з посиланням на Вікна.
Проєкт для Калуша виготовив Львівський інститут Гірхімпром за 1,8 млн гривень. Згідно з документом, який представили наприкінці минулого року, кошторис виконання першочергових робіт становить 240 млн гривень. Однак досі роботи з ліквідації джерел засолення поверхневих вод і водоносного горизонту не розпочалися. Більше того — міська рада не може клопотати про виділення коштів з державного бюджету, оскільки об’єкти, які є джерелом засолення, — Домбровський кар’єр, відвали і хвостосховища, — громаді міста не належать.
Постійна депутатська комісія з питань власності, житлово-комунального господарства та екології Калуської міської ради розглянула питання про підготовку звернень до обласної ради і Кабінету міністрів щодо проєкту з ліквідації джерел забруднення підземних вод. Але за браком інформації рішення не напрацювали. Відтак у вівторок, 25 вересня, комісія зібралася знову. Цього разу участь у її роботі взяла перший заступник міського голови Галина Романко, представники підрозділів міської влади, а також ТОВ «Оріана-Еко» і АТ «Оріана» — компаній, які мали прояснити, кому належать об’єкти і якими мають бути дії міської влади, щоб у Калуші, нарешті, розпочалася ліквідація джерел засолення.
Як пояснила Галина Романко, місто звертатися за фінансування природоохоронних заходів не може, і, оскільки кар’єр і хвостосховище №2 (як з’ясувалося, хвостосховище №1 не має документів. — Авт.) належать АТ «Оріана», то міська рада тричі зверталася до керівника підприємства, яке на 99,9% належить державі, щоб він, у свою чергу, подав запити на державне фінансування заходів з ліквідації джерел засолення. Спочатку він начебто погодився, але згодом відмовився бути виконавцем робіт і розпорядником бюджетних коштів.
Утім, як з’ясувалося під час обговорення, «Оріана» вже не може виконувати роботи на кар’єрі, відвалах і хвостоховищах, бо вони їй більше не належать.
Судовий нюанс
Так, у 2016 році Івано-Франківський господарський суд затвердив план санації «Оріани», в якому була передбачена переробка розсолів і створення з цією метою ТОВ «Оріана-Еко». Товариство, яке утворилося в лютому 2017 року, має двох засновників: донедавна 51% статутного капіталу належали АТ «Оріана» (кар’єр, майно тощо) вартістю 187,7 млн гривень, а 49% — ТОВ «Калуська соляна компанія», або 180 млн гривень.
На початку минулого, 2018 року, ТОВ «Оріана-Еко» почало підготовку до налагодження виробництва. Зокрема, в лютому «Оріана» наповнила статутний капітал товариства своїми активами, а ТОВ «Оріана-Еко» взяло в оренду 650 га землі. Тоді ж на офіційному сайті міської ради опублікували інформацію про інвестиційну пропозицію про будівництво установки з переробки розсолів Домбровського кар’єру. Проєкт передбачав будівництво установки з наступним одержанням кам’яної солі, калімагнезії та каустичної соди. Кам’яна сіль та сода каустична могли постачати на виробництво хлору та каустичної соди на ТзОВ «Карпатнафтохім». Калімагнезія — мінеральне добриво для агропромислового комплексу України. Інвестор на той час отримав необхідні для переробки розсолів ліцензії.
Крім того, свої активи, зокрема Домбровський кар’єр і хвостосховища, «Оріана» передала в статутний капітал товариства «Оріана-Еко» в лютому 2018 року. А вже в березні того ж року на все нерухоме майно «Оріани» наклали арешт. Більше року передача майна «Оріани» в статутний фонд ТОВ «Оріана-Еко» оскаржується в судах та навіть стала підставою для порушення кримінальної справи.
«Калуська соляна компанія», в свою чергу, звернулася до суду визнати недійсним пункт загальних зборів акціонерів «Оріана-Еко», яким статутний капітал товариства було збільшено більш ніж на 31 млн гривень — сума ПДВ на активи «Оріани». Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, однак апеляційний суд у серпні прийняв інше рішення. Відтак на даний момент розмір частки «Оріани» в ТОВ «Оріана-Еко» зменшився до 46% статутного капіталу, а частка соляної компанії зросла до 54%. Таким чином, зараз приватна компанія має контроль над «Оріана-Еко». І оскільки об’єкти, які становлять екологічну загрозу, належать фактично господарському товариству, то залучити державні кошти на виконання заходів за проєктом Гірхімпрому — неможливо.
Засолення рухається в бік водозабору
Директор ТОВ «Оріана-Еко» Василь Петрів повідомив: щороку в Домбровський кар’єр прибуває в середньому 1,55 млн кубічних метрів води і його рівень зростає на 2,4 метра. Зараз рівень кар’єру вже перевищує водоносні горизонти. Відтак на глибині 20-25 метрів розчин солі з концентрацією 60 грамів на літр виноситься у водоносний горизонт. Засолення рухається в бік Лімниці і міського водозабору. І, оскільки моніторинг не ведеться, ареал засолення невідомий, як і те, коли він дійде до водозабору. Солі з відвалів і хвостосховищ вимиваються опадами і забруднюють поверхневі води. Ареал засолення від відвалів, за словами Василя Петріва, — 900 гектарів. Проєкт, який для Калуша виготовив Гірхміпром, фактично передбачає ізоляцію відвалів та хвостосховищ, будівництво відвідних каналів того. Це потрібні, але, по суті, тимчасові заходи, які в принципі проблему не усувають.
Єдиний вихід, зазначив Василь Петрів, — переробка розсолів. За його словами, ТОВ «Оріана-Еко» вже виготовило дослідну установку з переробки розсолів і готова починати роботу. Але для цього треба вирішити питання з майном. Так, установку товариство має намір встановити в гаражі, який у статутний капітал внесла «Оріана», проте його досі не звільнили. А, крім того, інвестиції в майно «Оріани» є дуже ризикованими, оскільки воно перебуває під арештом.
Представник АТ «Оріана» Назар Михайлюк запевнив комісію: упродовж місяця гараж звільнять. Проте, це не може бути основною причиною, що гальмує переробку розсолів. На «Оріані» сумніваються, що до цього дійде справа і також кажуть: є судова заборона на відчуження майна, а працювати і переробляти розсоли ТОВ «Оріана-Еко» нічого не заважає.
Між тим, як з’ясувалося, кар’єр і хвостосховища — не лише проблема міста, але й джерело величезних доходів міського бюджету. Так, ТОВ «Оріана-Еко» має борг з оренди землі під цими об’єктами, які займають величезну площу — понад 600 га, що вже сягнув 40 млн гривень. І навіть, зважаючи на те, що кар’єр і хвостосховища становлять екологічну загрозу і потребують величезних інвестицій, міська рада не має права надати інвестору пільги по оренді землі. Відтак склалася парадоксальна ситуація: всі зацікавлені у вирішенні екологічних проблем, однак законодавче поле не дозоляє бодай якимось чином сприяти інвестору, який, фактично, буде їх вирішувати замість держави.
Уже у жовтні на рівні області заплановано провести круглий стіл щодо вирішення екологічних проблем Калуша. Очевидно, що рішення треба буде шукати на рівні державної влади.
Нагадаємо, що 240 млн гривень — це лише першочергові заходи. Загалом на ліквідацію джерел засолення потрібно близько 1,5 млрд гривень.
Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.
Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.
Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?
Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.
Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН.
Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.
На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.
Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.
Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.
Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.
Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?
Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.
Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.
Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.
Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.
Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним.
Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?
Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.
Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».
