Прикарпатські письменники виступили за повернення політики діалогу між Україною та Польщею

Громадські й культурні діячі з Польщі та України заявили свій протест проти ескалації конфронтаційної політики між двома державами. Серед підписантів – і прикарпатці.

Відповідне звернення під назвою "Разом будувати Європу ХХІ століття" опублікував сайт "Збруч", пише ІП.

Підписанти переконані, що "ця політика нищить зусилля й доробок кількох поколінь поляків та українців, які привели до діалогу, співпраці та дружби між нами".

На їх думку, попри трагічне сплетіння історії українців та поляків у минулих століттях і криваві конфлікти ХХ століття, розділити назавжди українців і поляків не вдалося. Після 1989 і 1991 років "неможливе стало можливим",

"..гасло "Нема вільної Польщі без вільної України і вільної України без вільної Польщі" набуває нового значення: воно означає нашу відповідальність за майбутнє наших країн і всієї Європи – зокрема, за подолання трагічного історичного спадку", – йдеться у зверненні.

Українцям і полякам, твердять підписанти, вдалося утвердити нове партнерство, тому що наші країни розпочали діалог, що будується на основі стандартів, прийнятих у Західній Європі після 1945 року. "Тобто ми шукали те, що зближує і єднає народи, а не те, що ділить їх; шукали виходу з історичної пастки шляхом далекої від політизації праці істориків та освіти", – говориться у зверненні.  

"У стосунках між Польщею та Україною ми хочемо повернення політики, що спирається на справжній діалог, а не на диктат однієї зі сторін. Хочемо політики, яка звернена до сьогодення і до майбутнього! Будьмо свідомі тієї відповідальності, що лежить на наших плечах, і того шансу, який стоїть перед нами!", – звертаються автори документа до українців, поляків, а передусім, до політиків,  оскільки, на їхню думку, саме вони несуть остаточну відповідальність за відносини між нашими країнами.

Автори переконані, що конфронтації між українцями і поляками часто інспіровані Росією і обов'язково призводять до спільної поразки наших країн. Відповідно, протидіяти національному егоїзму і російському імперіалізмові легше разом.

Підписи з України:

Юрій Андрухович, перекладач Бруно Шульца

Євген Бистрицький, професор, Інститут філософії НАН Украіни  

Тарас Возняк, політолог, редактор незалежного культурологічного часопису "Ї"

Микола Горбаль, дисидент, громадський активіст 

Євген Глібовицький, засновник, експертна компанія pro.mova

Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету

Вл. Борис Ґудзяк, правлячий єпископ єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, президент Українського католицького університету

Орест Друль, редактор, інтернет-видання Zbruč

Євген Захаров, правозахисник, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Олександр Зінченко, історик, публіцист

Йосип Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад Украіни, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Вахтанг Кіпіані, журналіст, головний редактор проекту "Історична правда"

Георгій Коваленко, протоієрей, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості

Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014), громадський діяч

Ростислав Лужецький, художник, видавець

Андрій Любка, літератор

Юрій Макаров, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, член Ініціативної групи "Перше грудня"

Віталій Нахманович, історик, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування памʼяті жертв Бабиного Яру

Віталій Портников, журналіст, співголова Українсько-Польського форуму партнерства

Тарас Прохасько, письменник

Олег Репецький, генеральний директор підприємства "Комора"

Микола Рябчук, письменник і публіцист, президент Українського ПЕН-клубу

Назар Стригун, актор, директор проекту "Сестри Тельнюк"

Галя Тельнюк,  співачка, поетеса

Леся Тельнюк, композитор, співачка

Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера", Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Наталя Яковенко, історик, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Оксана Забужко, письменниця

Підписи з Польщі:

Edwin Bendyk (Едвін Бендик), публіцист

Iza Chruślińska (Іза Хруслінська), публіцистка, громадська діячка

prof. Przemysław Czapliński (Пшемислав Чаплінський), професор сучасної літератури, Університет імені Адама Міцкевича в Познані

Tomasz Dostatni (Томаш Достатні), домініканин, публіцист

prof. Barbara Engelking (Барбара Енґелькінґ), соціолог, Польська Академія Наук

prof. Andrzej Friszke (Анджей Фрішке), історик, Польська Академія Наук

prof. Irena Grudzińska-Gross (Ірена Ґрудзінська-Ґросс), історик літератури, Прінстонський університет

Agnieszka Holland (Аґнєшка Голланд), режисерка

Konstanty Gebert (Константи Ґеберт), публіцист

Krystyna Janda (Кристина Янда), акторка

Danuta Kuroń (Данута Куронь), голова Освітньої фундації Яцека Куроня

Jarosław Kurski (Ярослав Курський), заст. головного редактора "Gazety Wyborczej"

prof. Andrzej Leder (Анджей Ледер), філософ культури, Польська Академія Наук;

prof. Andrzej Mencwel (Анджей Менцвель), культуролог, Варшавський університет

Adam Michnik (Адам Міхнік), головний редактор "Gazety Wyborczej"

Andrzej Seweryn (Анджей Северин), директор Польського Театру у Варшаві

Sławomir Sierakowski (Славомір Сєраковський), соціолог, головний редактор "Krytyki Politycznej"

Paweł Smoleński (Павел Смоленський), репортер

Grażyna Staniszewska (Ґражина Станішевська), суспільна діячка, кол. євродепутатка

Krzysztof Stanowski (Кшиштоф Становський), суспільний діяч

Andrzej Stasiuk (Анджей Стасюк), письменник

Monika Sznajderman (Моніка Шнайдерман), антрополог культури, видавчиня

Olga Tokarczuk (Ольга Токарчук), письменниця

prof. Joanna Tokarska-Bakir (Йоанна Токарська-Бакір), антрополог культури, Польська Академія Наук;

Piotr Tyma (Петро Тима), історик, голова Обʼєднання українців у Польщі

prof. Anna Wolff-Powęska (Анна Вольфф-Повенська), історик ідеї, Університет імені Адама Міцкевича в Познані

Krystyna Zachwatowicz-Wajda (Кристина Захватовіч-Вайда), сценографістка

Adam Zagajewski (Адам Заґаєвський), поет


11.03.2018 969
Коментарі ()

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2318
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2004 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4758
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2657
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2862
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5930

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

638

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1480

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1391
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4879
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16024
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

8034 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

513
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

679
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

663
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4331
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2591 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

646
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

922
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1178
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2125