Прадавні ліси України: чим вони унікальні та як їх врятувати від вирубок

Українські реліктові ліси, які збереглися з доісторичних часів з мінімальним впливом людини, можуть зникнути через формально дозволені вирубки.

Врятувати їх може вчасне створення і розширення національних парків, кажуть екологи, пише Фіртка з посиланням на BBC NEWS Україна.

Саме у таких лісах зустрічаються рідкісні тварини та рослини, яких в Україні все менше.


Унікальні ліси

Чорний лелека - один з птахів, які живуть у старих лісах

Природних прадавніх лісів в Україні взагалі залишилося не так і багато, тож від Міністерства із захисту довкілля та природних ресурсів залежить, чи вдасться захистити ці масиви від подальшого вирубування.

Екологи пропонують створити кілька нових національних парків та розширити старі:

"Приірпіння та Чернечий ліс" (Київська область);

"Дніпровсько-Тетерівський" (Київська область);

"Чорноліський» (Кіровоградська область);

"Холодний Яр" (Черкаська область);

"Ізюмська лука" (Харківська область);

"Дермансько-Острозький" (Рівненська область - розширити);

"Верховинський" (Івано-Франківська область - розширити);

"Джарилгацький" (Херсонська область - розширити; це не ліс, але локація розташована на землях лісового фонду).

Національний парк - це територія, де заборонені будь-які вирубки та є низка інших обмежень присутності людини, але водночас дозволені відпочинок чи збирання грибів.

Зараз в Україні 52 національних парки, утім, як кажуть захисники природи, цього явно недостатньо.

"Це унікальні ліси, які мінімально постраждали від людини і збереглися у відносно мало порушеному стані. Вони ж є домом для багатьох рідкісних видів", - пояснює BBC News Україна експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник.

Наприклад, серед таких видів - чорні лелеки, яких в Україні лише кілька сотень.

"Чорний лелека гніздується в лісах, які не порушені людиною. Якщо ж там постійно відбуваються вирубки, то ці птахи там не живуть", - каже еколог.

А Чорноліський масив на Кіровоградщині - це великий дубовий ліс у степовій зоні.

В українському степу таких лісів майже немає. Він може стати першим нацпарком у регіоні, більше таких локацій у Кіровоградській області немає.

"Дермано-Острозький ліс - це "Мале Полісся" у лісостеповій зоні на півдні Рівненщини. Там вже є нацпарк, але він складається з окремих шматків, що абсолютно неадекватно для охорони природи. Тож його треба розширювати", - пояснює Єгор Гриник.

Реліктовий Холодноярський ліс на Черкащині - місце, де зустрічаються два рідкісних види підсніжників (підсніжник складчастий та підсніжник білосніжний).

Старі ліси збереглися поки що навіть під Києвом.

Старі ліси можна все ще можна зустріти навіть біля Києва

Наприклад, біля Ірпеня, а також на південь від Боярки і у бік Дніпра, де є проєкт нацпарку "Приірпіння та Чернечий ліс".

"Ці дуже давні ліси прямо біля столиці, вони мають великий потенціал для туризму, щоб туди їхали люди з Києва. Хоча зараз в районі Боярки відбуваються інтенсивні рубки", - попереджає Єгор Гриник.

Це 17 тисяч гектарів біля Києва, де з радянських часів продовжуються вирубки.

"Колись це були віддалені від Києва землі і, щоб забезпечити якусь зайнятість, було прийнято рішення про таке використання лісових ресурсів. Часи змінились - наразі це передмістя мегаполісу і головна функція лісів рекреаційна, а не промислова", - пояснюють ініціатори створення нацпарку.

Загалом же старих природних лісів, які потребують охорони, в Україні більше, однак щодо згаданих семи масивів принаймні вже почався процес створення національних парків.


У чому проблема

Створити національний парк в Україні - довгий процес.

Потрібні дозволи від лісників, наукове обґрунтування, підтримка Міністерства захисту довкілля й, нарешті, - указ президента про створення нацпарку та виділення коштів на це.

Про допомогу зі створенням нацпарків екологи звернулися до міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського. Утім зараз в міністерстві можливі кадрові зміни, що, ймовірно, затягне весь процес

Щодо деяких лісових масивів вже є напрацювання й кілька природозахисних організацій звернулися до міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, щоб пришвидшити процедуру.

Міністерство може, наприклад, вплинути на процес отримання необхідних дозволів та погоджень.

Крім того, воно ж може не видавати дозволи на знищення реліктових лісів там, де є проєкти нацпарків.

Вирубки лісів, після яких територію засаджують новими деревами, в Україні як правило зводяться до створення стандартних посадок з сосен чи дубів, де вже немає того біорізноманіття, яке було у старих природних лісах

"Ліси належать лісгоспам, які перебувають на самозабезпеченні - що вони зрубають, те й зароблять. А нацпрак - це бюджетна установа, на яку держава виділяє кошти, й ця територія вже не залежать від рубок", - пояснює Єгор Гриник.

Для реліктових лісів небезпечні навіть дозволені "санітарні" вирубки, після яких самий ліс начебто й не зникає як такий, але повністю змінюється його структура і біорізноманіття.

"Без статусу нацпарку прадавнім лісам у їхньому нинішньому вигляді загрожує знищення. Тобто, ліс там залишиться, але все засадять рядочками сосен", - попереджає еколог.

Радник міністра захисту довкілля та еколог Петро Тєстов повідомив, що у міністерстві справді триває робота щодо розширення нацпарків.

"Сьогодні черкаські лісівники погодили створення національного природного парку "Холодний Яр" на площі більше чим 6500 га. З включенням найцінніших лісових масивів, всіх яких просили науковці. Робота над цим йшла з 90-х років, але результат вдалось отримати лише зараз - впершу чергу завдяки особистому втручанню міністра", - написав він у вівторок.

Водночас на весь процес з нацпарками можуть вплинути чергові кадрові зміни в уряді, зокрема можлива відставка міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, про яку заговорили цього тижня.


Читайте також:

Як "запускають" гірські річки в Карпатах, перекриті ще за Австро-Угорщини

Прикарпатське село-привид показали з висоти пташиного польоту (ВІДЕО)


16.12.2020 1796
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1596
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

913
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1377
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2604 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3698
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3175 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

719

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

386

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

329

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

964
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5117
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10499 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8961
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7516
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

785
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

986
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1269
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15747
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

116
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1310
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1719
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1615