Повернувся у село та розпочав власну справу. На Прикарпатті фермер розвиває громаду (ФОТО/ВІДЕО)

Роман Пинило приблизно сім років тому вирішив повернутися у батьківське село Луковець-Журівський і розпочати там власну справу. На бабусиному городі висадив полуницю. 

Тож наразі на трьох гектарах чоловік вирощує шість сортів полуниці, передає Фіртка з посиланням на Суспільне Карпати.

"Почалося в мене з хобі. Я вивчав, як розсада поводиться у тій землі, чи можна посадити, чи не можна. Ну, спробував коло хати — вдалося. Ми підбирали розсади кількох видів, потім я вже попросив родичів, чи мені б надали те поле. Дали те поле. Потім — ще своє поле, потім — сусіднє. І так мало-помалу кожен рік все підсаджуємо кілька видів сортів, і так воно вдається", — розповідає Роман Пинило.

"Хочу, щоб люди тут жили!" На Прикарпатті фермер розвиває власну справу у рідному селі

Чоловік за освітою — водій-автослюсар, 15 років працював шофером, зокрема й за кордоном. Згодом повернувся додому і розпочав підприємницьку діяльність у Львові. Зараз — ще й зайнявся фермерством на Прикарпатті.

Під час збору урожаю на плантації працює приблизно 25-30 людей із села Луковець-Журівський та навколишніх. Наприклад, Юрій Куцин із села Бортники.

"Працюю вже тут другий місяць на зборі полуниці. Спочатку працював за кордоном. Там був на будовах, дахи робили. Так собі порахував, що тут набагато краще виходить: і вдома, і робота є близько, доїзд безкоштовний", — каже Юрій Куцин.

"Хочу, щоб люди тут жили!" На Прикарпатті фермер розвиває власну справу у рідному селі

Сім років працює тут і жителька села Луковець-Журівський Любов Левенець. Жінка каже, що має дітей і не хоче виїжджати за кордон. А тут може заробити: 

"Мені тут подобається. Добрий господар, приємний".

Не все Роману Пинилу одразу вдалося, аже чоловік агрономію вивчав самотужки. Бувало, що декілька соток полуниці згоріло на сонці, однак — не розчарувався. Методом проб і помилок чоловік продовжує розвивати справу та доводить, що можна вирощувати якісний продукт і розвивати своє село в Україні.

"Хочу, щоб люди тут жили!" На Прикарпатті фермер розвиває власну справу у рідному селі

"Хотів довести людям, що не тільки в місті можна жити. Можна нормально і в селі жити, якщо ти будеш мати бажання і хотіння до того. Тільки то спочатку нічого не буває, треба перше вкласти душу в те поле, в ту ягоду, тоді воно дає свої плоди", — пояснює Роман Пинило.

Охочі можуть приїхати на плантацію та самотужки зібрати полуницю, каже чоловік. Люди приїжджають сюди навіть на фотосесію. Хоча сезон полуниці уже завершився, та в деякі роки вдається мати свою полуницю і в грудні, каже Роман Пинило.

"Хочу, щоб люди тут жили!" На Прикарпатті фермер розвиває власну справу у рідному селі

Загалом робота на полі триває цілий рік. Восени та навесні продають розсаду. Сімейний бізнес підтримав і чоловік сестри — Василь Заломанін. Він — інженер авіаційної галузі. Працював у сфері нафтотрейдерства. Каже, що прийшов до того, що треба розвивати своє.

Господарники продовжують експериментувати — взялися вирощувати розсаду помідорів та перцю. Самотужки чоловіки звели теплицю і висадили вісім сортів помідорів: від "Чері" до "Чорного принца" чи "Волового серця".

"Хочу, щоб люди тут жили!" На Прикарпатті фермер розвиває власну справу у рідному селі

"Скажімо так, попав, попав пальцем в небо. Усі сорти відповідають заявленим. Взагалі то, найкорисніші продукти — з того регіону, де людина проживає, включаючи воду. От такої позиції дотримуємося. Напевно, будемо її розвивати — місцеву продукцію для своїх людей", — розповідає Василь Заломанін.

Чоловіки мріють, що знайдуться фермери, які підтримають їхню ініціативу. Попри те також візьмуться розвивати громаду.

"Хочу, щоб люди тут жили!" На Прикарпатті фермер розвиває власну справу у рідному селі

А Роман Пинило каже, що згодом має намір цілком переїхати в село і вдихати у нього нове життя, щоб люди хотіли тут жити!


Читайте також:


14.07.2021 1706
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1573
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

895
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1362
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2586 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3679
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3151 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

689

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

359

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

315

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

953
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5100
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10485 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8945
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7510
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

774
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

971
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1255
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15734
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1299
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1701
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1599
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1829