Понад тисячу молодих людей з України та Польщі наприкінці липня прийшли аби помолитися та прославляти Бога у невеличке селище Більшівці Галицького району.
Тут постійно відбуваються «Прощі миру й поєднання». Приходять сюди помолитися до Пресвятої Діви, яку вже на сучасний лад називають «дипломатичною».
Кажуть, що після перебування у більшівецькому костелі люди надовго забувають про чвари із сусідами, а про якісь погані думки щодо інших народів — жодного слова.
За словами краєзнавців монастиря тісно пов’язана з чудотворною іконою. У 1520 році селищем володів Марцін Казновський, полковник королівських військ, який пізніше став польським гетьманом. Можновладець хотів визволити землі від татарських набігів. Чорні, як води в Дністрі, думки крутилися в голові Казновського. Полковник добре знав, що ворогів значно більше, аніж він думав перед походом. Стоячи на поромі під час переправи своїх військ через Дністер, він раптом почув плюскіт води. Це плив його собака, тримаючи у зубах якесь скручене полотно. Поглянувши на знахідку, Казновський ледь не втратив дар мови, адже це був образ матері Божої з Дитятком Ісусом.
«Це щасливий знак», — подумав польський вельможа і показав образ своїм воїнам. Натхненні чудом, вони перемогли переважаючу силу татар.
Проте під час бою самого Казновського тяжко поранили. Лікарі пустили йому кров і сказали, що шансів вижити для полковника майже немає. Проте чоловік молився до знайденої Богородиці й вижив. Згодом пан помістив образ до замкової каплиці в Більшівцях. На жаль, місце, де стояв колись замок історики та археологи й донині знайти не можуть. Від величної споруди не залишилося щонайменшого сліду.
Той же Марцін Казновський згодом став будівничим монастиря кармелітів. Споруда розбудовувалася. Незабаром перед костелом височів оборонний мур з вежею на вхідною брамою та великі підземелля, де під час ворожих нападів ховалися й монахи, й місцеві жителі. Чудотворну ікону з Більшівець свого часу коронував папа Климент 13. З того часу в костелі було запроваджено відпуст на честь Матері Божої. Під час Першої світової війни, атакуючи німецько-австрійську армію за муроми костелу переховувалися російські війська. На час обстрілу образ заховали у підземеллі, а згодом монахи знову втекли з образом до Львова та заховали його у львівському монастирі кармелітів. Там він знаходився до липня 1930 року. Через вісім років образ із великими почестями знову повернули на Прикарпаття, пишуть Вікна.
У наступне воєнне лихоліття 1940-их образ в черговий раз помандрував до Львова. Згодом представники радянської влади закрили більшівецький костел. Довгі роки у монастирських келіях був склад зернових і міндобрив, а в приміщенні костелу – стайня. У 1945 році, коли знищили львівський костел кармелітів, чудотворний образ вивезли до Кракова, де через два десятиліття перенесли до одного з найстарших храмів Польщі—костелу святої Катерини у Гданську. Кілька років там виникла пожежа, проте чудотворний образ полум’я не зачепило. Експерти знизуючи плечима казали, що Богородиця таким чином знову показала чудо. Сьогодні на місці, де ще донедавна була дуже знищена святиня, майже за рік повстав монастирський комплекс.
У майбутньому при Більшівецькому костелі буде потужний духовний молодіжний осередок з бібліотекою, лекційними залами для вивчення іноземних мов, маленьким музеєм монастиря та костелу.
