Старт "Нової української школи" під загрозою – у Міністерстві освіти і науки досі не визначилися з проектами майже третини із 32 підручників комплекту навчальної літератури для учнів 1 класу.
На початку травня 2018 року конкурсна комісія оголосила результати першого етапу відбору проектів підручників. До комісії не подано жодного проекту щодо 5 навчальних предметів, і ще п’ять проектів отримали негативні відгуки експертів й наразі не потрапляють до наступного етапу конкурсу. Навіть якщо МОН терміново оголосить й успішно проведе повторний конкурс підручників, видати їх до 1 вересня друкарні не встигнуть. Відтак, із чим школярам і вчителям "НУШ" починати 2018/2019 навчальний рік – невідомо. 24 Канал розбирався, чому слідом за десятикласниками, які не отримають нових підручників на 1 вересня, у черзі за навчальну літературу чиновники МОН вишикували й першокласників.
Загалом для учнів 1 класу у міністерстві планують надрукувати 4 135 759 примірників підручників і посібників. Відбір проектів навчальної літератури МОН оголосило 2 квітня 2018 року. На початку травня в Інституті модернізації змісту освіти, який проводить конкурс, оголосили результати першого етапу, які навряд чи потішать батьків майбутніх школяриків та їхніх вчителів. Адже вивчати вірменську, молдовську, румунську, словацьку та угорську мови з 1 класу у школах з українською мовою навчання наразі немає за чим – жоден із авторів не зголосився подати проект підручника із цих предметів.
Іще одне "досягнення" конкурсу: 14 предметів у першому класі "НУШ" вивчатимуть із підручників, відібраних на безальтернативній основі. І то за умови, що 5 проектів підручників, відкинутих експертами, подолають поріг апеляції. Якщо ж до другого етапу конкурсу їх не допустять, то першокласники шкіл із кримськотатарською мовою навчання залишаться без букваря, в україномовних школах не буде підручників із кримськотатарської, ромської та польської мов, а в польськомовних – навчальної літератури з української мови.
Причина – низька якість експертизи проектів підручників.
За Положенням про проведення конкурсу, кожен проект проходить чотири експертизи, експертні групи для яких формує Інститут модернізації змісту освіти. Науково-методичну експертизу здійснюють експерти з числа учителів, методистів та науково-педагогічні працівники, психолого-педагогічну – експерти-психологи, дизайнерську - дизайнери навчальної літератури, а експерти з антидискримінаційної експертизи – антидискримінаційну експертизу. Експерти перших двох експертиз мають виставити оцінку проекту й обгрунтувати її, оцінки решти експертів мають рекомендаційний характер. Та експертиза часто-густо здійснюється формально, висновки методично безграмотні й упереджені.
"На жаль, іноді складається ситуація, коли підручник з біології кілька років отримує все більше вчительських голосів, а потім психолог із дитячого харчування може заблокувати право вчителів його вибирати. Або конкурсна комісія при Інституті модернізації змісту освіти може перевищити свої повноваження: зняти кілька балів у одного підручника і додати іншому кілька зайвих балів. Тому книга талановитого автора, що три роки поспіль набирала все більше прихильників, а минулого року стала вибором для 142 000 учнів, може бути не надрукована, бо вчителі не матимуть шансу проголосувати за неї. Чи нормально, що одна чи дві людини можуть не допустити повністю готовий апробований підручник до вибору вчителів?" – зазначив під час конкурсу підручників для 10-х класів директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов.
Ситуація повторилася і під час конкурсу підручників для 1-х класів. Ми проаналізували експертні висновки на проекти підручників, поданих на конкурсний відбір проектів підручників для 1 класів. Виявилося, що не маючи експериментальних свідчень, експерти вибраковують навіть підручники, які пройшли успішну апробацію під час пілотування Державного стандарту початкової загальної освіти у 100 українських школах 2017/2018 навчального року.
Усі проекти підручників для 1 класу створювалися на основі двох Типових освітніх програм, розроблених авторськими колективами під керівництвом Романа Шияна та Олександри Савченко. Але експерти навряд чи детально ознайомилися із цими програмами, які окреслюють рекомендовані підходи до планування й організації у школі єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Інакше у їхніх рецензіях не було би такої кількості суб’єктивних й хибних висновків. Наприклад, 13 проектам букварів і підручників із шифрами П 0102, П 0106, П 0110, П 0115 - П 0117, П 3001, П 3004, П 3008, П 3009, П 3011 - П 3013 закидають відсутність такої частини до підручника як вступ. При цьому листом МОН від 04.04.2018 № 1/9-207 чітко роз’яснено, що вступ у підручнику 1 класу не є обов’язковим, рішення про його доцільність приймається авторським колективом. Але у висновках щодо одних проектів бали на такий «огріх» не знімають, а іншим - занижують оцінки буквально до одиниці.
Трапляються випадки, коли один експерт-методист проекту підручника знімає бали за невідповідність обкладинки Державним санітарним нормам і правилам, а інші три, навпаки, вважають оформлення окремих структурних компонентів підручників відповідним. Хоча це завдання мали б виконати фахівці дизайнерської експертизи.
Або ж один експерт високо оцінює інтеграцію освітніх галузей, закладену в підручнику, відзначає його компетентісний характер, що дозволяє формувати відповідну систему знань учня про природне й соціальне середовище, сприяє виробленню практичних умінь і навичок. Інший же експерт, нічого не конкретизуючи і послуговуючись власними враженнями, робить діаметрально протилежний висновок – і ставить низький бал.
Один експерт навіть закидав авторам «часткову відповідність проекту підручника їх підготовці до шкільного навчання в умовах дошкільного закладу». Хоча конкурс, нагадаємо, передбачає відбір проектів підручника для учнів 1 класів закладів загальної середньої освіти, а не для дошкільнят.
Рецензуючи три проекти "Букварів" з української мови (П 0105, П 0110, П 0116), експерти знизили бали за використання схематичного зображення звуків та слів у реченні. При цьому новий Державний стандарт початкової освіти та нові типові освітні програми не заперечують використання схематичного позначення.
Часом доходить до кумедного. Експерти проектів П 0106, П 1013, П 0114, наприклад, вважають імена Іда, Адам, Емма, Лола, Ніколас, Мена, Шаміль і навіть назву тварини лама небажаною іншомовною лексикою, бо вона не створює україномовне наповнення підручника. А в рецензії на проект П1011 експерт пропонує не вводити у "Буквар" букву "И", бо з неї не розпочинаються слова і в орфографічному словнику немає жодного слова, яке б позначалося з великої букви "И". Це ж нонсенс! А як же вигук "Ич" на початку речення? "Ич який!", наприклад?
Іще одна "знахідка" експерта – "закон фізики про щільність" у рецензії П 3108. Такого закону немає. Є поняття густини, яке у курсі початкової школи узагалі-то не розглядають. Але експерт упевнений, що закон про щільність існує! Чи можна вважати його експертизу компетентною?
Деякі експерти навіть знали, чий проект рецензують! Інакше як розтлумачити висновок експерта щодо підручника П 0111: «У проекті підручника команди О.Я. Савченко фахові <…> помилки відсутні». І справді, автор згаданого проекту підручника працює в Національній Академії педагогічних наук України.
Деяким проектам знизили оцінки за невисокий рівень українознавчого наповнення змісту підручника. Хоч у рукописах використано тексти творів українських письменників, є відсилання до діячів культури України, відомих українських спортсменів, артистів. Усна народна творчість представлена загадками, приказками, прислів’ями, проілюстровано рослинний і тваринний світ України.
Низькими балами експерти карали авторів за брак тем із громадянської освіти. Хоч співвідношення змісту й годин на вивчення кожної теми закладено різне. Типова програма на тиждень передбачає 2 години на вивчення природознавства, 1 годину - на технології, а на громадянську, історичну і суспільствознавчу галузі – по 0,5 год. І те, що автори розкрили деякі теми у другій частині підручника, експерти не врахували.
Так само закидали авторам не повністю написаний буквар. Наприклад, аналізуючи структуру і змістову відповідність програмі букваря під шифром П1002, експерт зазначив, що відсутній повний матеріал до вивчення окремих літер і ціла післябукварна частина. І за це порушення знав бали.
Виявляється, експерти другої частини підручника навіть не бачили, бо, за Положенням про конкурс, учасники відбору подають проект першої частини підручника. Відповідно, експертизу пройшли лише початкові частини проектів підручників. А на підставі висновків експертів міністерський гриф "Рекомендовано…" отримала ціла книжка. Відтак те, що і як написане у другій частині підручника, в ІМЗО аналізуватимуть без залучення експертів, які відбирали першу частину.
Як бачимо, чиновників ІМЗО і МОН мало цікавлять змістове наповнення та якість підручників, із якими першокласники підуть до "Нової української школи". Звісно, якщо ці підручники ще й встигнуть надрукувати.
