Першого вересня у нас починалося з Ролика

Зараз у то важко повірити, але до школи нам хотілося приблизно так само, як не хотілося прощатися з літом.

Ну з літом все зрозуміло. Губи ще не забули смак суниць. І тих, що з росою, які рвав, коли пасли під лісом корови бабусь, і тих суниць, які бабця розколочувала з цукром та сметаною і намащувала на байду, або врізала немислимо здоровенний штат хрумкого домашнього хліба з гігантськими дірками у м’якуші.

Ще не вивітрився запах грибів у сметані, чи смак слив’янки або япчинки з молодими барабольками.

Ще пахли розкладені на обрусі сушениці, якими на пару з бабцею опікувалися бджоли, оси, джмелі та інша крихітна літаюча живність, від якої бабця ті сушениці ревниво оберігала. Тут були і кільця яблук, і половинки великих грушок та слив, і грушки-дички.

Ще не забувся смак поцукрованого хліба з парним молоком.

Ну і, не будемо цього приховувати, але задниці, литки та стегна ще пам’ятали прути, батоги або кропиву за те, що без дозволу втікали на ріку або стави. У голові крутилися перші незрозумілі фрази від ровесниць, з якими вдавалося поцілуватися.

І крізь усе це нагромадження здебільшого дуже позитивних емоцій все одно тягнуло до школи. Аби бути до кінця чесним, то маю повісти, що вчитися зовсім не тягнуло. Від слова взагалі. Але дуже хотілося побачити однокласників і хлопців з двору. Всі з’їжджалися з мішками вражень і, зібравшись у різних схронах, які тоді модно називалися штабиками, кожен розв’язував свій мішок.

Школа, якщо говорити теперішніми термінами, була лише майданчиком для зустрічей. Іншого або кращого майданчика не було. Тому першого вересня туди сходилися всі. І ті, хто не пропускав жодного уроку, і ті, кого вилапувала по вокзалах міліція, привозила до школи і силою примушувала сісти за парту.

Першого вересня першокласників і учнів молодших класів можна було розпізнати за букетами та нарядно одягнутими коло них батьками. На шкільній лінійці вони завжди стояли напроти президії, бо їх вигляд відповідав типовій совковій уяві про школу. Поки-що чемні хлопчики у старанно випрасуваних костюмах і такі ж поки-що чемні дівчатка зі здоровенними бантами на головах. (Я половину свого дитинства задавався питанням, чи важко дівчатам ходити з цими здоровенними бантами, поки не попросив сусідку зав’язати бант у мене на голові. Вона похихикала, але зав’язала. Про мене, то ходити з бантом незручно.)

Нам, учням п’ятих, шостих, сьомих класів батьки теж давали букети. Силою примушували брати їх з собою. Але у багатьох учнів на ту пору були вже свої рахунки з певними вчителями. Тому до школи мало хто букети доносив. Особливим шиком вважалося зірвати з букета обгортку, зламати квітконоси, а, що лишилося засунути собі до кишені штанів і смішити однокласниць, піднявши лацкан блюзи, щоби похвалитися, де твій букет.

Тим часом передовики навчання у супроводі передовиць навчання виносили прапор школи. Біля мікрофону промовляли вчителі, директор, першокласник або першокласниця, партійні, комсомольські та піонерські боси і неодмінно якась чемна старшокласниця. Теж з передовиць навчання, якій не вистачило місця супроводжувати прапор.

А, ще на такі заходи неодмінно кликали бодай одного ветерана. Здебільшого, приходили російськомовні старші люди з великою кількістю різних орденів та медалей. Вони розповідали про війну і нагадували, як нам добре живеться у Країні Рад та кому мусимо за всі блага, які нас оточують, дякувати.

У нашій школі №13 був свій ветеран Андрій Прохорович Ролик, вчитель математики. Учасник параду перемоги у Москві. Чомусь так випадало, що першого вересня, після лінійки, він приходив у наш клас, як гість, і ще 45 хвилин розповідав про війну. Ролик був високим, повним і дуже яскраво посміхався своїм великим обличчям. Він виглядав прототипом щасливої радянської людини, яка прожила ідеологічно правильне життя, а зараз насолоджується заслуженою славою. Якщо у класі був програвач, то його виступи починалися з прослуховування «Я люблю тєбя жізнь» або «Журавлі» у виконанні Марка Бернеса. Але ми ще були замолоді, щоби усвідомити зміст тих пісень, тому, опустивши голови, просто чекали, коли вона закінчиться і Андрій Прохорович скаже: - Можете сісти.

Слухали ми його розповідь погано, бо мізки ще були завітрені анархією літа. Тому найсміливіші піднімали руки і вибігали за школу. Там збиралися, м’яко кажучи, альтернативна еліта і старшокласники, які супроти нас виглядали здоровенними вуйками. Вони могли пити вино або битися, але між собою. Нас не чіпали. Навпаки, давали поради. Зрештою, нас не дуже цікавили старшокласники. Треба було терміново похвалися, що ти вже навчився цілуватися, наприклад, «взасос» (тоді воно саме так називалося), що вмієш пускати кулка з диму, коли куриш, знаєш, як скласти гармошку на «біломорі» або продемонструвати власноруч зроблений самопал. Ну і стежити, щоби не пропалити від іскри з цигарки піонерський галстук.


01.09.2021 Ущенко Олег 11066
10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1756
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1424
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1907 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1802
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1951
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5864

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

188

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

246

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

555

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

2239
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

411
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1168
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1171
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

948
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

279
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

382
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4626
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

571
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

238
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

215
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

308
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

377