Першого вересня у нас починалося з Ролика

Зараз у то важко повірити, але до школи нам хотілося приблизно так само, як не хотілося прощатися з літом.

Ну з літом все зрозуміло. Губи ще не забули смак суниць. І тих, що з росою, які рвав, коли пасли під лісом корови бабусь, і тих суниць, які бабця розколочувала з цукром та сметаною і намащувала на байду, або врізала немислимо здоровенний штат хрумкого домашнього хліба з гігантськими дірками у м’якуші.

Ще не вивітрився запах грибів у сметані, чи смак слив’янки або япчинки з молодими барабольками.

Ще пахли розкладені на обрусі сушениці, якими на пару з бабцею опікувалися бджоли, оси, джмелі та інша крихітна літаюча живність, від якої бабця ті сушениці ревниво оберігала. Тут були і кільця яблук, і половинки великих грушок та слив, і грушки-дички.

Ще не забувся смак поцукрованого хліба з парним молоком.

Ну і, не будемо цього приховувати, але задниці, литки та стегна ще пам’ятали прути, батоги або кропиву за те, що без дозволу втікали на ріку або стави. У голові крутилися перші незрозумілі фрази від ровесниць, з якими вдавалося поцілуватися.

І крізь усе це нагромадження здебільшого дуже позитивних емоцій все одно тягнуло до школи. Аби бути до кінця чесним, то маю повісти, що вчитися зовсім не тягнуло. Від слова взагалі. Але дуже хотілося побачити однокласників і хлопців з двору. Всі з’їжджалися з мішками вражень і, зібравшись у різних схронах, які тоді модно називалися штабиками, кожен розв’язував свій мішок.

Школа, якщо говорити теперішніми термінами, була лише майданчиком для зустрічей. Іншого або кращого майданчика не було. Тому першого вересня туди сходилися всі. І ті, хто не пропускав жодного уроку, і ті, кого вилапувала по вокзалах міліція, привозила до школи і силою примушувала сісти за парту.

Першого вересня першокласників і учнів молодших класів можна було розпізнати за букетами та нарядно одягнутими коло них батьками. На шкільній лінійці вони завжди стояли напроти президії, бо їх вигляд відповідав типовій совковій уяві про школу. Поки-що чемні хлопчики у старанно випрасуваних костюмах і такі ж поки-що чемні дівчатка зі здоровенними бантами на головах. (Я половину свого дитинства задавався питанням, чи важко дівчатам ходити з цими здоровенними бантами, поки не попросив сусідку зав’язати бант у мене на голові. Вона похихикала, але зав’язала. Про мене, то ходити з бантом незручно.)

Нам, учням п’ятих, шостих, сьомих класів батьки теж давали букети. Силою примушували брати їх з собою. Але у багатьох учнів на ту пору були вже свої рахунки з певними вчителями. Тому до школи мало хто букети доносив. Особливим шиком вважалося зірвати з букета обгортку, зламати квітконоси, а, що лишилося засунути собі до кишені штанів і смішити однокласниць, піднявши лацкан блюзи, щоби похвалитися, де твій букет.

Тим часом передовики навчання у супроводі передовиць навчання виносили прапор школи. Біля мікрофону промовляли вчителі, директор, першокласник або першокласниця, партійні, комсомольські та піонерські боси і неодмінно якась чемна старшокласниця. Теж з передовиць навчання, якій не вистачило місця супроводжувати прапор.

А, ще на такі заходи неодмінно кликали бодай одного ветерана. Здебільшого, приходили російськомовні старші люди з великою кількістю різних орденів та медалей. Вони розповідали про війну і нагадували, як нам добре живеться у Країні Рад та кому мусимо за всі блага, які нас оточують, дякувати.

У нашій школі №13 був свій ветеран Андрій Прохорович Ролик, вчитель математики. Учасник параду перемоги у Москві. Чомусь так випадало, що першого вересня, після лінійки, він приходив у наш клас, як гість, і ще 45 хвилин розповідав про війну. Ролик був високим, повним і дуже яскраво посміхався своїм великим обличчям. Він виглядав прототипом щасливої радянської людини, яка прожила ідеологічно правильне життя, а зараз насолоджується заслуженою славою. Якщо у класі був програвач, то його виступи починалися з прослуховування «Я люблю тєбя жізнь» або «Журавлі» у виконанні Марка Бернеса. Але ми ще були замолоді, щоби усвідомити зміст тих пісень, тому, опустивши голови, просто чекали, коли вона закінчиться і Андрій Прохорович скаже: - Можете сісти.

Слухали ми його розповідь погано, бо мізки ще були завітрені анархією літа. Тому найсміливіші піднімали руки і вибігали за школу. Там збиралися, м’яко кажучи, альтернативна еліта і старшокласники, які супроти нас виглядали здоровенними вуйками. Вони могли пити вино або битися, але між собою. Нас не чіпали. Навпаки, давали поради. Зрештою, нас не дуже цікавили старшокласники. Треба було терміново похвалися, що ти вже навчився цілуватися, наприклад, «взасос» (тоді воно саме так називалося), що вмієш пускати кулка з диму, коли куриш, знаєш, як скласти гармошку на «біломорі» або продемонструвати власноруч зроблений самопал. Ну і стежити, щоби не пропалити від іскри з цигарки піонерський галстук.


01.09.2021 Ущенко Олег 12943
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1148
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2843
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

997
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1064
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1067 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3153 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

927

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

798

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

373

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1102
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

170
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2363
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1162
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

465
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15084
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7396
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

828
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

392
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

302
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

388
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

674
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1123