Мешканці кількох віддалених сіл Рожнятівського району, що на Івано-Франківщині, потерпаючи від бездоріжжя, вийшовши на безстрокову акцію протесту та перекривши дорогу сполученням Рожнятів—Липовиця, добилися ремонту сільських шляхів.
Люди не пропускали лісовози та казали, що готові лежати на зруйнованих шляхах, допоки не вирішиться питання з ремонту дорожнього полотна. Досі ущент набиті пасажирами старенькі автобуси витрясли душу на розбитих гірських дорогах. Навколо — гори, річки, мальовничі місцевості, яким би позаздрили всі європейські країни, але дороги…
«Через них, клятих, до нас туристи не приїдуть», — гірко зітхає місцева жителька Марія Василишин та переставляє важкезні сумки... з однієї ноги на іншу. Саме так добираються до райцентру сотні мешканців віддалених сіл Рожнятівщини. Від бездоріжжя потерпають мешканці Нижнього та Верхнього Струтина, Спасу, Лоп’янки, Суходолу, Грабова, Лугів, Ілемні, Липовиці. Чи не в кожному з цих сіл ще минулого або й навіть позаминулого років відбулися сходи селян. Під час зборів погані дороги названо однією з головних бід. Основною причиною руйнації сільських шляхів стали лісовози. В день проїжджають по 40-50 перевантажених машин. Ліс рубають, дороги нищать. Та й самі великі машини так «підстрибують» на ямах, не даючи людям заснути. А тепер деревину ще й вивозять... машинами-фурами.
Бойки стомилися вислуховувати обіцянки-цяцянки. А ще бояться за своїх дітей та внуків, які змушені до школи часом йти через городи, бо по дорозі страшно. А про те, аби до сіл нормально добралася швидка допомога, годі й мріяти. Якщо важкий хворий, то може й лікарів не дочекатися. Така ж плачевна справа й з пожежними машинами. Їх просто може розтрясти на бездоріжжі. Окрім того, були випадки, коли погано закріплені стовбури злітали з машин. Підстрибуючи на препоганих дорогах, навіть у лісовозів, відлітали колеса. А одне з них важить понад 400 кілограм. Якби у ці моменти на шляху опинилася тварина, або, не доведли Господи, дитина чи й дорослий — смерть на місці!
Погані дороги стали й причиною відміни багатьох автобусних рейсів у віддалені села. А в тих, які ще курсують, за безпеку пасажирів ніхто не відповідає. У транспорті жодних квитків, а отже й жодного страхування. Проте ідеальних місць для аварійних ситуацій за 35 кілометрів від Рожнятова до найвіддаленішого села Липовиця — кілька. «Тут часто трапляються дорожньо-транспортні пригоди за участю різного транспорту: лісовозів, автомашин, автобусів, мопедів, велосипедів», — продовжує Марія Василишин та пропонує з лісовозів, які нищать бойківські шляхи, брати хоча би по 10 гривень своєрідного мита від одного метра кубічного деревини. Це в середньому 200 гривень з машини.
Так можна знайти гроші на ремонт доріг. Проте такого робити наразі не можна, бо незаконно. Отож,бойки довго просили відремонтувати їм дороги, писали листи чиновникам різних рівнів, і зрештою вийшли на бунт, перекривши дорогу Рожнятів—Липовиця для важковагових лісовозів ДП «Брошнівське лісове господарство». На місце одразу виїхали представники районної влади і директор лісгоспу. Почалися чергові обіцянки. Але...люди вже нікому не вірили і майжже тиждень тримали дорогу в облозі. Чергували цілодобово: по п’ять чоловіків від сіл — Луги, Липовиця, Ілемня та Сухододіл. У селі Луги, біля мосту, навіть розклали ватру та пильно стежили, аби жоден лісовоз не проїхав. Навантажені лісом великі машини поставили у «відстійник». Чиновники врешті зрозуміли, що люди стоятимуть допоки ремонт не почнеться. «Наразі між Липовицею, Суходолом та Лугами частково прокладають асфальт, роблять так званий ямковий ремонт, — розповідає війт Лугів Василь Білан. — Покриватимуть асфальтом і два мости, пишуть Вікна.
Виділили 90 тонн щебню для засипання великих вибоїн. У бік Ілемні силами працівників Брошнівського держлісгоспу укладають гравій. За взаємною згодою громад Ілемні, Суходолу, Липовиці та Лугів та керівництва рожнятівської райдержадміністрації протест закінчено, адже дороги ремонтують. Нас запевнили, що ремонт триватиме, хіба що перешкодить сильний снігопад».
