"Парк льодовикового періоду Старуня". Україна чекає на свого Ілона Маска

У видавництві Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) вийшла монографія «Старуня: Парк Льодовикового періоду» під редакцією доктора технічних наук, професора, академіка НАНУ Євстахія Крижанівського, присвячена 50-річчю університету.

На цей час це єдина монографія українською мовою, присвячена всесвітньовідомому пам'ятнику природи – Старунському грязевому вулкану та місцезнаходженню захороненої фауни волохатих носорогів, мамонтів та інших тварин періоду четвертинного зледеніння.

Ошатне село Старуня – це Богом обласкана місцевість Богородчанського району Івано-Франківської області. Воно розташоване на семи мальовничих гірських пагорбах на відрізку національного автомобільного шляху Н09 Івано-Франківськ – Богородчани – Надвірна - Яремча - Буковель.

Тут, на невеликій природоохоронній площі у 60 гектарів, серед чудової карпатської природи зібрані разом родовища нафти, озокериту (земляного воску), солей та  всесвітньовідоме, палеонтологічне місцезнаходження викопної фауни волохатих носорогів, мамонтів, інших тварин, які проживали на цій території 10-46 тисяч років тому в четвертинному (льодовиковому) періоді Земної історії.

Наукова унікальність цих знахідок у тому, що в озокеритових пластах соляного озера туші (а не тільки скелети) віднайдених гігантських викопних тварин, які потрапили туди з достеменно невідомих нам причин, забальзамувалися (чи не єдиний, відомий науці випадок з Льодовикового періоду) та зберегли свою цілісність разом з м’якими тканинами. Це дозволило вченим, за аналізом віднайденого забальзамованого біологічного матеріалу, в деталях дослідити, вивчити та науково описати (мабуть, вперше у світі на такому багатому первинному фактологічному матеріалі) рослинний та тваринний світ, кліматичні умови невеликої території України тієї віддаленої від нас тисячоліттями доби.

Окрім того, в 70-х роках минулого століття внаслідок землетрусу у Румунії в горах Вранча тут, безпосередньо в районі колишніх озокеритових промислів та палеонтологічних знахідок, утворився єдиний в Карпатах діючий грязьовий вулкан, який своїми виверженнями активно реагує на землетруси, які відбуваються не тільки на відносно наближених територіях (Карпатах, Альпах, Кавказі тощо), але й на інших континентах, наприклад, Гімалаях в Азії, Андах в Південній Америці.

Особливістю грязьового вулкана є те, що він реагує на сейсмічні прояви заздалегідь, коли такі явища ще не стали очевидними, а навіть руйнівними на ділянках поверхні Землі (в районі епіцентру), де вони надалі проявляться з найбільшою силою.

Ці виняткові наукові обставини дали можливість відомому українському досліднику та популяризатору науки, доктору геолого-мінералогічних наук, професору кафедри екології Інженерно-екологічного інституту ІФНТУНГ Адаменку О. М. в 2004 році запропонувати організувати тут, у Старуні, міжнародний еколого-туристичний центр – Парк Льодовикового періоду з відповідними інфраструктурними науковими, відпочинковими та лікувальними об’єктами, атракціонами, повнорозмірними скульптурами викопної фауни, флори тощо. Подібні парки збудовані  в багатьох інших країнах, наприклад, в Чехії, Австрії й ін.

Створення у нас такого об'єкта мало б не тільки пізнавальне значення для відвідувачів і туристів, які вочевидь знайомились би з непересічними історичними, природними, науковими феноменами Старуні, але й зробило б його привабливим з точки зору вигідного вкладення інвестицій для широких бізнесових кіл, за аналогією інвестування українськими бізнесменами, промисловцями найбільшого гірськолижного курорту України - Буковелю, розташованому неподалік, далі по автомобільному шляху Н09. Але Буковель опирається на рекреаційний потенціал наших Карпат, а Парк Льодовикового періоду в Старуні опирався би на наукові, пізнавальні, озокеритосолелікувальні можливості цієї місцевості нашого краю. До речі, в першій половині ХХ століття, а особливо в міжвоєнний період, в Старуні поряд з озокеритовими промислами існувало і озокеритосолелікування.

Університет відповідно до своїх можливостей уже більше 15-ти років популяризує цю ідею. В його геологічному музеї, мінералогічна колекція якого визнана національним науковим надбанням, відкрита експозиція «Старуня: Парк Льодовикового періоду» з сучасними візуальними, мультимедійними засобами подачі інформації, яку демонструють всім екскурсіям, які відвідують музей. Наші вчені періодично подають інформацію про Старуню в пресі, телебаченні, інтернет-ресурсах тощо. Але поки втілення ідеї про започаткування та фундацію Парку Льодовикового періоду, як успішного бізнесового проекту, ще чекає свого зоряного часу, енергії та натхнення  підприємливих людей.

Слід відзначити, що науковий потенціал Старунського феномену ще далеко не вичерпаний і чекає на майбутніх дослідників. На сторінках монографії, серед іншого, висвітлені і ймовірні причини потрапляння викопних тварин Льодовикового періоду в соляне озеро та його озокеритові пласти. Їх відзначили ще перші дослідники в 1907 році, вивчаючи рештки туші волохатого носорога (стор. 18). Поряд було виявлено метровий дерев’яний стержень (ймовірно спис стародавньої людини), з одного боку обпалений вогнем, а з іншого - обрізаний гострим предметом. Крім того, біля плеча і стегна носорога знаходились сліди поранення гострим предметом.

Видається, що тварина могла бути травмована стародавніми людьми того часу – кроманьйонцями, та загнана в пастку болотяного озера при полюванні на неї, де її засмоктало  і зробило недосяжною для тогочасних мисливців, але досяжною, як виявилось згодом, через тисячоліття для сучасних дослідників. Зазначимо, що українські вчені вже пізніше, в 70-х роках минулого століття (стор. 19-22), в околицях Старуні знайшли, дослідили та описали сліди багатьох поселень первісних людей (житла, знаряддя праці), які проживали на цій території 10-50 тисяч років назад.

Тому можна припустити з великою  ймовірностю, що й стародавня людина могла якимось чином потрапити в бальзамуючі озокеритові пласти соляного озера, а її тіло збереглося для нащадків природним шляхом в цьому середовищі. Це могли бути стародавні мисливці, які переслідуючи мамонта, кількатонну здобич, заганяючи її в пастку, самі  ж в цю пастку в драматичних колізіях тих непростих ловів і потрапили. Це також могли бути жертви ритуальних жертвоприношень, які можливо існували в тогочасному суспільстві та про які ми можемо тільки здогадуватися. Це могли бути злочинці, яких первісне суспільство карало за тогочасними мірками, кидаючи на погибель в озокеритову трясовину.

Для науки і, зокрема, української науки важливо віднайти в Старуні рештки, а якщо пощастить,  забальзамовані тіла цих прадавніх людей – кроманьйонців, наших пращурів.

Ці викопні знахідки минулого, спрямовані на вивчення першоджерел походження людини, без сумніву, могли б стати  в один ряд з відкриттями та науковими сенсаціями світового масштабу! Вони прославили б у віках причетних відкривачів, дослідників, меценатів, місцевість, країну, в землях якої зберігалися такі “поклади”. Але для цього потрібен, як мінімум, український Генріх Шліман, (німецький підприємець, банкір, археолог, геній якого відкрив для людства в ХІХ столітті Трою, перевівши її з розряду легенд, записаних Гомером, в доконаний історичний факт) чи Ілон Маск, (наш сучасник, південно-африканський підприємець, винахідник, організатор виробництва ракетно-космічної техніки, інших інноваційних передових інженерних, наукових розробок, геній якого, за обґрунтованими даними, доставить людство на Марс в недалекому майбутньому).

Тільки такі непересічні постаті, вивчивши об’ємний фактологічний матеріал, науковий доробок вчених минулих поколінь, здатні осягнути актуальність, велич поставленого завдання (в тому числі і для такої молодої держави, як Україна), повести за собою, організувати та профінансувати таку експедицію з пошуку наших предків – кроманьйонців. Нам видається, що коштів на це пішло б на порядки менше, ніж на створення Буковеля.

Монографія може служити компасом для такого дослідника чи мецената. На її сторінках можна знайти координати найбільш вірогідного місця таких пошуків, де, за об’єктивними інструментальними даними, сконцентрований можливий органічний та біологічний матеріал первісної фауни. Ці важливі дані отримані з використанням сучасних технічних засобів у  період першої та другої українсько-польських експедицій в Старуню в 2004 році, до організації яких, поряд з ініціатором, польською стороною, безпосередньо причетний ІФНТУНГ.

І, на завершення, абстрагуючись від високої науки та пафосу, необхідно відзначити, що на світовому музейному ринку вартість забальзамованих тіл великих викопних тварин четвертинного (льодовикового) періоду (в залежності від їх фізичного стану, величини тощо), які є винятковою світовою рідкістю, може сягати десятків мільйонів доларів. Адже вони вважаються світовими раритетами. Ми вже не говоримо про ринкову вартість забальзамованих тіл кроманьйонців.

Вони безцінні! Тобто, з фінансової й економічної точки зору, за сприятливих обставин вкладення в експедицію з метою пошуку кроманьйонця й супутніх представників фауни Льодовикового періоду окупились би з першими знахідками викопних тварин.    

Крім того, з огляду на сучасний потужний технічний та науковий потенціал, зняти  грунт на глибину до 15-20 метрів в квадраті 50х50 м (чи навіть 100х100 м), та дослідити його вміст,  не є нездоланною перешкодою на шляху вивчення коренів нашого походження, досягнення істини.

Напевне визначні досягнення учених попередніх поколінь у вивченні Старунських викопних тварин, окрім сприятливого збігу обставин, завдячують, по-перше, високій свідомості, активній громадянській позиції тогочасних підприємців, які змогли адекватно оцінити справжню наукову вартість викопних знахідок на території їхніх промислів та передати ці знахідки в руки вчених, і, по-друге, рівню розвитку видобувної техніки того часу, який дозволив добути з надр Землі в Мамонтовій копальні такі безцінні експонати.

Сучасний, неспівмірно вищий розвиток технічних засобів, в тому числі й техніки зондування, дослідження земних надр, дозволяє сьогодні зробити в цьому напрямку значно більше та  швидше, зі значно меншими затратами, а активна громадянська, патріотична  позиція українських меценатів, небайдужих підприємців допомогла б гідно прославити українську і, без найменшого перебільшення, світову наукову спільноту.

Фотогалерея


23.07.2018 4614
Коментарі ()

17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2428
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

19541
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1749
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1223 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2270
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3876

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

141

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2012

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

699

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1313
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

382
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

909
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24405
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

640
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

613
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

750
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1644
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8055
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

493
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

783
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2058 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

740