Освіта на карантині: з чим ми маємо справу та що буде далі

Пандемія коронавірусу спіткала нас зненацька та внесла свої корективи в життя. Це торкнулося всіх соціальних сфер, в тому числі і освіти.

Враховуючи стрімкість поширення вірусу та його масштаби, система освіти не була готова повністю перейти на навчання в режимі онлайн. Як результат - обурені батьки, незадоволені вчителі.

Навчальний рік 2020-2021: можливі сценарії розвитку подій

Через можливість продовження дистанційного навчання з першого вересня українці виходили на мітинги проти такого рішення. Зважаючи на події, що відбулися, МОЗ поки що вирішує, за яких умов діти можуть навчатися у звичайному режимі, а коли — у дистанційному. Також розглядають варіант змішаного навчання: частково онлайн та частково офлайн.

Карантин продовжили, однак він працюватиме по-новому. З 1 серпня буде розподіл країни на чотири зони - "червону", "помаранчеву", "жовту" і "зелену". Якщо школа знаходиться в "червоній зоні", вона закривається на певний період часу, поки не стабілізуються показники. Головний санлікар Віктор Ляшко запевняє, що тотального закриття шкіл на території країни не буде, якщо не будуть перевищені пороги з грипу та грипоподібним захворюванням.

Щодо інших зон, то навчання там відбуватиметься при дотриманні певних рекомендацій:

- до роботи не допускаються працівники закладу з температурою понад 37,2°C;

- учні та працівники шкіл, технікумів, університетів тощо мають розуміти заходи профілактики проти COVID-19, а також вміти розпізнавати симптоми захворювання;

- керівник закладу має розробити маршрути та графік допуску учнів до школи так, щоб уникнути скупчень людей;

- вчителі перед заняттями опитують учнів щодо самопочуття та обстежують на ознаки респіраторних захворювань;

- якщо в учня/учениці виявили симптоми захворювання за відсутності батьків, його/її рекомендують тимчасово ізолювати в спеціально відведеному приміщенні та проінформувати про це батьків;

- пересуватися та заходити в приміщення школи потрібно в масці, під час занять маску можна не використовувати;

- мінімізувати переміщення учнів закладом – наприклад, проводити всі заняття в одному кабінеті;

- скласти розклад так, щоби заняття в різних класах починалися та закінчувались у різний час;

- за можливості забезпечити проведення занять на свіжому повітрі;

- у туалетах повинні бути антисептик, рідке мило та паперові рушники (або електоросушарки для рук). Забороняється використання багаторазових рушників;

- провітрювати класи після кожного заняття протягом 10 хвилин;

- розмістити на території закладу контейнери для використаних засобів індивідуального захисту з написом "використані маски та рукавиці;

Також працівники навчального закладу мають пройти інструктаж щодо того, як запобігати поширенню коронавірусної інфекції, дотримуватись правил респіраторної гігієни тощо.

- Персонал мають забезпечити захисними масками із розрахунку: 1 маска на 3 робочі години.

- Після кожної зміни маски важливо вимити руки з милом або обробити антисептиком. 

Інформація змінюється кожного дня, однак школи готуються до нового навчального року.

У франківському ліцеї № 13 розглядають три сценарії.

Можливі варіанти коментує директорка навчального закладу Наталія Стефанишина.

Якщо Івано-Франківська область не буде в червоній зоні, то ліцей працюватиме в звичному режимі і навчання почнеться з 1 вересня. В іншому випадку буде синхронне навчання, тобто поєднання денної та дистанційної форми за рекомендаціями МОН та МОЗ. Уроки триватимуть 25 хвилин, щоб не обтяжувати вчителів.

"1-4 класи, яким потрібна основа, 5 класи, які тільки адаптуються, а також 9, 10 та 11 клас ми плануємо розміщати по класах у понеділок, середу і п’ятницю. Класи ділитимемо на групи, не більше як 15 дітей. За кожним класом будуть закріплені два кабінети. Діти матимуть свої визначені місця, які дезінфікуватимуться. Уроки будуть проводити в масках. На входах стоятимуть працівники, які проводитимуть температурний скринінг та дезінфекцію рук. У вівторок та четвер навчання буде для 6, 7, 8 класів. Такі уроки як фізкультура, трудове навчання чи мистецтво будемо проводити дистанційно, або даватимемо змогу вчителю зустрітися з учнями раз на місяць", - каже директорка ліцею.

Якщо ж наша область опиниться на момент початку нового навчального року в червоній зоні, то ліцеїсти будуть змушені виходити на онлайн платформи – Classroom та Zoom.

Для дітей з сімей, які не можуть дозволити покупку відповідних технічних засобів у кожному класі поставили комп’ютери. З температурою 37.2 дітей допускати до навчального закладу не будуть. Натомість вони вчитимуться дистанційно.

Дистанційне навчання: з чим ми маємо справу та як воно впливає на нас

Дистанційне навчання - одна із форм альтернативної освіти, що існує уже тривалий час і свідомо та добровільно обирається деякими батьками. У сьогоднішніх умовах, дистанційне навчання - це вимушений спосіб отримання освіти, тут відсутній добровільний і свідомий вибір. Саме тому, таке навчання викликає сильний опір. До того ж, через відсутність готовності і навичок, через відчуття ізоляції і вплив зовнішніх обставин (наприклад, постійне відчуття загрози здоров’ю), дистанційна освіта викликає втому, стрес, розгубленість, злість, неприйняття у батьків та дітей, розповіла Фіртці психологиня Валерія Худзіцька.

За її словами, у дітей, особливо школярів молодшої і середньої ланки, вольові процеси і мотивація ще не достатньо сформовані для повноцінного і ефективного засвоєння знань у дистанційному форматі. У школі недостатній розвиток мотиваційної сфери дитини компенсується режимом, спільністю занять, емоційною забарвленістю процесу, зміною просторового оточення на шкільне, що передбачає лише навчальну діяльність, тощо.

У дошкільників і молодших школярів проблеми з адаптацією виникають навіть після нетривалого перебування вдома.

До діток були пред’явленні значні вимоги - необхідність розуміння, що відбувається з їх звичним, безпечним світом, з їх звичними мамою і татом (чому вони розгнівані, чому такі напружені), куди поділись друзі, втрата і горювання за улюбленими заняттями.

Передбачуваність, режим, сталість, ритуали і звичність - це те, що найбільш допомагає створити відчуття безпеки і надійності, а школярі це втратили. І отримали вимогу пристосуватись до нових обставин, на це організм витратив нереальну кількість сил і енергії.

Психологиня сподівається, що літній відпочинок зможе компенсувати ці витрати і для нової адаптації будуть нові сили. В іншому випадку можна спостерігати поведінкові проблеми, зниження успішності та ефективності засвоєння знань, хронічну втому й виснаження, хворобливість, емоційну нестабільність.

Батьки vs дистанційне навчання

Батькам довелось компенсувати і витримувати дитячий стрес, адаптацію до нових умов, переживання ізоляції.

Ірина, мама двох школярів:

"Як мама учениці 3 класу та ліцеїста, який перейшов у 9 клас я з острахом очікую початку навчального року. Всі звичайно розуміють, що епідемічна ситуація в області дуже складна, проте перспектива дистанційного навчання - це не варіант розв'язання проблеми! Впевнена, що ніхто не буде пильнувати ні носіння масок, ні регулярності дезінфекції рук та поверхонь у навчальних приміщеннях! Не зрозуміло, яким чином батьки мають організувати та поєднати свою професійну діяльність з контролем за навчальним процесом? У нас відповідальні діти, а ще вони дуже компанійські, комунікабельні і вже встигли розчаруватися у дистанційному навчанні, яке ми мали в кінці року! На жаль, виникає дуже багато запитань, на які ніхто не в змозі дати конкретних відповідей".

Сергій, батько двох дітей:

"Я не бачу інших варіантів отримання освіти, як навчання в школі. Дистанційне вже було, і що воно нам дало? Витратили купу нервів та часу, аби дитина хоч якось могла зрозуміти певну тему. А що говорити про першокласників? Я категорично проти. Треба буде, і на мітинг вийду. Впевнений, що таких як я буде багато — не дарма нещодавно батьки та вчителі масово протестували проти дистанційного навчання. МОЗ не забарилися з відповіддю: діти підуть до школи. Та чи надовго? А правила, які хочуть впровадити, смішні: яка дитина весь час в школі сидітиме в масці?"

Катерина, мати трьох дітей:

"На карантині сиділи вдома цілою сім'єю. Діти постійно користувалися гаджетами і запевняли мене, що вчаться, бо так треба, однак вчителі особисто писали мені, що діти відстають від програми та не виконують завдання вчасно. На мою думку, дистанційне навчання явно не для наших школярів. До кожної дитини треба мати підхід, пояснити їй, якщо щось не розуміє...
Онлайн-уроки - це, звичайно, краще, ніж нічого, але якщо говорити про сільську реальність, то тут про таке навіть не чули. В когось взагалі немає комп'ютера з інтернетом, а домашні завдання перевіряються по фото з зошита. Вперше таке бачу, і сподіваюся що востаннє. Яка сільська школа має свій сайт, аби там проводити тестування чи контрольні? Діти отримали "зелене світло" на списування, а вчителі мовчки перевіряють роботи, знаючи, що вони явно не написані самостійно. Дистанційне навчання? Ні, ні, ні і ще раз ні!"

Віталія, мама трьох дітей:

"Вважаю, що дистанційне навчання для першачків- це неприпустимо. Діти, які навіть уявлення не мають ,що таке школа, клас, перша вчителька, не можуть вчитись онлайн. Маючи трьох діток, один з яких йде в перший клас, ми з чоловіком просто фізично не зможемо вчити вдома всіх, так як обоє працюємо. І я просто не уявляю, як вчитель може навчити дитину писати дистанційно".

Що нас чекає

Яким буде навчальний рік 2020-2021 достеменно поки невідомо, адже дані змінюються кожного дня і передбачити, що буде у вересні важко. Однак варто готуватись до всіх трьох сценаріїв: навчання онлайн, змішана форма та навчання у школах.

Експерти у сфері освіти в один голос твердять, що продовження дистанційного навчання у тому вигляді, в якому воно було, вплине на якість освіти в Україні. І не у кращу сторону.