Кілька днів тому Івано-Франківська міська рада без обговорення та ознайомлення з кандидатурами проголосувала за новий склад виконавчого комітету, запропонований новообраним міським головою Русланом Марцінківим.
Зважаючи на регламент, в якому сказано, що кожен кандидат у члени виконкому зобов’язаний виступити на пленарному засіданні ради з автобіографічною інформацією та відповісти на запитання депутатів, можна говорити про порушення процедури.
Але, як би там не було, виконком є, і «Галицький кореспондент» вирішив докладніше ознайомити читачів із його складом. Хто ці 16 достойників, які будуть вирішувати питання тарифів на проїзд у міському транспорті, цін на харчування дітей у навчальних закладах, питання про позбавлення батьківських прав, земельні питання та багато іншого? Отже, знайомтеся!
Руслан МАРЦІНКІВ – міський голова Івано-Франківська. У його послужному списку – лише два роки трудового стажу економістом, все решта – політичні (чи близькі до того) посади штибу секретар міської ради, депутат Верховної Ради сьомого скликання чи директор Дитячо-юнацького пластового центру.
Трудоголік. Щоб стати міським головою, багато працював і багато обіцяв. Яскравий представник політичної партії «Свобода». Тобто не той, що пішов у партію, бо це модно, а той, який знається на націоналізмі.
Відомий гучними гаслами і вдаваною безкорисністю. Готовий ламати паркани тих забудовників, які зі «Свободою» не мають спільних справ. А от ті забудовники, які «домовилися», в його поле зору донині чомусь не потрапляли.
Микола ВІТЕНКО – перший заступник міського голови, куруватиме комуналку. У 2010 році потрапив у «Свободу» завдяки підприємцю, голові асоціації перевізників Романові Харуку. Проте дуже скоро перескочив через його голову і потрапив у коло впливовіших міських «свободівців». Працював заступником директора КП «ЄРЦ», далі став секретарем міськради.
Холоднокровний, прямолінійний та категоричний. Він не зможе балансувати між депутатами, громадськістю, журналістами та мером, як це вдавалося його попереднику Зіновію Фітелю. Насамперед, тому, що навіть не намагатиметься.
Вітенко любить точність і педантичність, можливо, через любов до шашок.
Олексій КАЙДА – заступник міського голови з питань архітектури та містобудування. Член «Свободи» з 1993 року. «Парашутист» для Івано-Франківська. Народився в Бердянську, вчився у Львові, був помічником народного депутата Олега Тягнибока. Працював на різних посадах, одна з найцікавіших – директор ГО «Фонд допомоги одиноким людям». Був головою Тернопільської облради та нардепом VІІ скликання.
На початку 2015 року отримав повістку і пішов до Збройних сил України. Наразі залишається загадкою, яким чином ще не демобілізований Кайда став заступником міського голови… Чи, може, президент для такої поважної місії терміново його демобілізує?
Олександр ЛЕВИЦЬКИЙ – заступник міського голови, який куруватиме гуманітарні питання. Представник ВО «Батьківщина». До цього – перший заступник голови Івано-Франківської облради. Належить до найближчого оточення голови обласної організації «Батьківщина» Дмитра Шлемка.
Ще до Революції гідності славився різким ставленням до людей. А після того, як під час революційних подій потрапив у сюжет «3 студії», отримав прізвисько Чоловік Божий. Нагадаємо, на одній з нарад у Франківську Левицький різко кинув у бік художника Андрія Єфіменка приблизно таке: «Чоловіче Божий, за мене проголосувала купа людей, а ти помовчи, будь ласка!» Після цього випадку громада вимагала зняти його з посади, але голосів не вистачило.
На останніх виборах Левицький знову пройшов в обласну раду, балотуючись від рідного Коломийського округу. Отримав найвищий результат з усіх депутатів облради – понад 65%. І не дивно, адже на його округ були витрачені «кругленькі» суми з обласного бюджету.
За іронією долі, Левицький куруватиме гуманітарну сферу і тепер буде головний у місті «по художниках».
Богдан БІЛИК – людина, яка сидить у «білому будинку» вже не одну каденцію. Потрапив сюди ще за Шкутяка. Виконавчий, добре знається на грантових організаціях та орієнтується на ринку місцевого підприємництва.
Останні дві каденції служив Віктору Анушкевичусу вірою і правдою, обіймаючи посаду начальника управління економічного та інтеграційного розвитку. І тільки торік став заступником міського голови.
За словами Марцінківа, Білик є професіоналом у своїй галузі. Саме тому новий мер запропонував йому залишитися на старій посаді.
Оксана САВЧУК – секретар міської ради. Донедавна була одним із засновників таких фірм, як «Комунальні інвестиції» (великий підрядник КП «ЄРЦ») та «Гендлярка» (фірма, яка дивним чином без тендерів отримала дозвіл на встановлення у місті зупинок громадського транспорту разом з кіосками).
Савчук була ініціатором встановлення електронної черги в дитсадки Івано-Франківська. Реформа для мешканців пройшла боляче, однак коли помилки виправили, то електронна черга стала досить непогано виконувати свою функцію. Також вона була ініціатором повернення колишніх дитсадків у міську власність та їхнього відновлення. Команда Анушкевичуса заявляла, що це неможливо, але багато речей «свободівцям» таки вдалося.
Людина міської «Свободи» на всі сто відсотків.
Ігор ШЕВЧУК – керуючий справами виконкому, депутат Івано-Франківської облради, пластун. М’який, безконфліктний та виконавчий. Навіть під час конфліктів очільника міської «Свободи» Романа Онуфріїва з керівником обласної організації партії Олександром Сичем умів не займати жодної позиції, залишатися осторонь.
У функції Шевчука буде входити тримання «в кулаці» апарату виконавчого комітету. Його попередник Андрій Лис прийшов на цю посаду у значно молодшому віці, але зміг керувати досить грамотно, не боявся депреміювати людей навіть за спізнення, чим заслужив повагу та авторитет у колективі. Чи вдасться це Шевчуку – питання.
Вадим ВОЙТИК – головний ідеолог комунальної реформи в Івано-Франківську. Журналіст, який через брак кадрів у «Свободі» свого часу очолив головне новостворене комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».
Часто агресивно налаштований проти громадськості чи журналістів. Не терпить критики, на будь-який, навіть маленький докір спалахує, як сірник. Багато часу приділяє роботі, друзям та мандрівкам. Саме завдяки його ініціативі після мерських виборів «свободівська» верхівка об’їздила половину Європи (Чорногорія, Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина тощо).
Наступного дня після затвердження виконкому Войтик на своєму сайті «Galka.if.ua» оприлюднив заяву про те, що не давав своєї згоди бути у цьому виконкомі (у попередньому він був). Але це більше схоже на гру, навряд чи депутати повертатимуться до складу виконкому на наступній сесії.
Михайло СЕНЬКІВ – депутат міськради попередньої каденції, вдруге не балотувався. Був співзасновником фірм «Комунальні інвестиції» та «Гендлярка» разом із Оксаною Савчук. Людина Романа Онуфріїва, ще задовго до їх вступу у «Свободу» працював на фірмі Онуфріїва «Місто НВ».
Слухняний, відданий командній роботі. У попередньому скликанні очолював «мандатну» комісію. Із «свободівців» найкраще знав регламент, тому вже на першому сесійному засіданні «свободівцям» забракло Сеньківа, щоб відповісти на докори депутата міськради Віктора Анушкевичуса щодо порушення регламенту.
Вікторія ДРОТЯНКО – керівник патронатної служби міського голови. Молода, красива, рудоволоса і для багатьох загадкова. Приїхала до Івано-Франківська з Чернігівщини. Нагадаємо, що коли Руслан Марцінків був нардепом, «Свобода» доручила йому курувати Чернігівську область. Мовляв, на Прикарпатті у них все гаразд, а от на Чернігівщині, звідки Марцінків родом, партію слід розбудовувати.
Марцінків повернувся до Франківська разом із Дротянко. Вона відпрацювала з ним усі вибори, стояла поруч на кожній зустрічі з виборцями. Виглядає, що роботу знає і з посадою впорається.
Іван КРЕХОВЕЦЬКИЙ – наближений до «Свободи». Людина забудовника та керівника університету права імені Короля Данила Андрія Луцького. Оскільки Луцький допомагав фінансувати «свободівські» вибори, він отримав право поставити у виконком свою людину.
У минулій каденції Креховецький вже був членом виконкому. Говорив рідко, але коли треба було, то відстоював своюточку зору. Зокрема, виборював на виконкомі пільгову ставку податків для приватних вузів, один з яких він представляє.
Сергій РОМАНЮК – депутат міськради від «Свободи» у минулому скликанні. Заступник директора будівельної компанії «Еспо», ще одна людина Андрія Луцького. Мовчазний, спокійний. У минулому скликанні не відзначився нічим особливим.
Ярослав ЯЦИШИН – під час першої каденції Віктора Анушкевичуса був його заступником, курував економічний блок. Потрапив на цю посаду після «революції» у міськраді, коли виникла ідея створити політично відповідальний виконком і набрати туди представників різних фракцій. Тяжко зживався з колективом мерії, але до кінця так і не зміг зжитися.
На останніх виборах очолював міський штаб політичної партії «БПП «Солідарність». Саме через це отримав квоту на членство у новоствореному виконкомі.
Олексій ПЕТЕЧЕЛ – людина заступника голови ОДА Володимира Кушніра, представник «БПП «Солідарність». На місцевих виборах був у партії політичним консультантом. Місце роботи – доцент кафедри Кримінального права Прикарпатського національного університету.
Дмитро ДЕМКІВ – член попереднього виконкому. Людина одного з найбільших забудовників в Івано-Франківську, керівника будівельної компанії «Ярковиця» Володимира Балагури.
Мовчазний, відповідальний. На виконкомі говорив рідко, проте коли мав свою думку щодо якогось питання, то переконати його у зворотному було неможливо.
Ярослав ЗУБ’ЯК – член ВО «Батьківщина», був членом попереднього виконкому. Пасивний, свою думку висловлював рідко. Запам’ятався як борець проти збільшення тарифів.
«Очі і вуха» голови облорганізації «Батьківщини» Дмитра Шлемка. Підприємець, торгує насінням на центральному ринку Івано-Франківська.
Тетяна СОБОЛИК, ГК
