Ненависть як інструмент контролю

В суспільстві зростає градус політичного протистояння. Якщо раніше ця сумна констатація відносилась до дискусійних тез, то тепер політики і коментатори лише змагаються один з одним у спробах афористичного означення цієї ненависті. Так, скажімо, Геннадій Москаль згадав найгірші часи минулого століття і заявив: «Українці, як у сорок першому, по різні боки окопу».

Є підозра (яка близька до впевненості), що ця ситуація є технічною. Що ненависть культивують заради того, щоби зробити суспільство більш керованим. Технологія застосування ненависті як інструменту контролю відома з давніх часів. Її, зокрема, успішно використовували європейські колонізатори у країнах Азії і Африки. Вони навмисно розсварювали сусідні племена або клани з одного народу, для того, щоби потім виступити в якості арбітра і контролювати територію і ресурси ворогуючих кланів.

 

Як правило у цієї технології є кілька «рівнів»:

Перший із них стосується актуалізації історії та схованих в ній конфліктів. Історія є скринею Пандори. Для того, щоби тримати скриню напіввідкритою, технологи підтримують різноманітних істориків-аматорів, які подають матеріал однобічно, на догоду одній концепції, одному ракурсові бачення. «Історичний» тип мислення, коли людина мислить себе через минуле, через діяння своїх предків, є ідеальним грунтом для маніпуляцій з використанням «технологій ненависті».

Другий рівень – це так звані «техніки пробудження». Зазвичай пересічна людина на побутовому рівні не надає значення тим подіям, які відбуваються на «абстрактних» рівнях. Принаймні, не реагує на них так гостро і діяльно, як, припустимо, на невірність члена сім’ї  або на хворобу своєї дитини. Треба «розбудити» пересічну людину, вказати на когось, як на актуального ворога. Й не просто на ворога, а на такого ворога, який щохвилинно загрожує життю і спокоєві, не дає дихати, готовий прийти і відібрати майно, принизити і вбити.

Третій рівень – це техніки обєднання проти ворога. Тут політичні технологи пропонують фігуру «лідера» - захисника від ворога, та певну організацію, яка має протистояти актуалізованій загрозі. Цю організацію пропонується любити. Саме любити, а не просто підтримувати. Організація має викликати підсвідому прихильність і симпатію. Вона має бути «своєю» або на родинно-кланову рівні, або на рівні інстинктивного пошуку «зграї» для самозахисту.

 

Коли три рівні «відбуті», штучно актуалізована ненависть починає діяти як технологія здобуття влади та, відповідно, як інструмент контролю.

В Україні ці технології вперше застосували більшовики у 1917-1920 роках, під час громадянської війни. Потім, за часів Сталіна їх було введено до регулярних практик державного життя. Згадаймо, для прикладу, радянський винахід - «страшний» «український буржуазний націоналізм».

А в наші дні елементи цих технологій використовували спочатку влада у 1999 році, потім «помаранчеві» у 2000-2005-их, а вже потім всі, кому не лінь.

Поступово технічно актуалізована ненависть стала невід’ємною частиною сучасного українського політико-ментального поля. Вона нашарувалась на залишки тих страхів і протистоянь, які дістались нам у спадок від минулих століть, посилилась через з’єднаність із суспільно шанованими міфами та ужитковою некрогероїкою.

 

Ненависть стала «інтегрованою», багатовекторною, й дуже зручною для політичних маніпуляцій. Скажімо, для швидкої мобілізації електорату.

Це було продемонстровано неодноразово. Варто лише згадати як надання старою владою Степану Бандері звання Героя України якраз між двома турами президентських виборів, так і намагання нової влади позбавити Бандеру цього звання після президентських виборів. У політичному підтексті позбавлення звання Героя сумніватися не приходиться, враховуючи, що з більш ніж двадцяти присвоєнь цього звання посмертно нова влада вибрала саме Бандеру.

Думається, що дуже підозрілі події останніх днів (поява БУНТу, явно списаного з чекістських розробок 20-их років типу «Синдикату» та підрив пам’ятника Сталіну, який за припущенням «Свободи» в провокативних цілях «само-підірвали» комуністи) є першими кроками до нових проектів з використанням «технології ненависті».

 

Аналітична група «Фіртка Магус»


Коментарі (3)

колодавоці 2011.01.06, 17:12
криза, породжена спекулянтами, призвела до безробіття, безгрішшя і, як наслідок, до ненависті до спекулянтів (читай: можновладців, бізнесменів, аналітичних груп, тощо), які спихають все на г.москалів:)
! 2011.01.06, 17:27
Кожен народ заслуговує на своїх правителів. Якщо він їсть те г..., яке йому підсовують, значить так йому і треба.
Raptor 2011.01.08, 18:14
ненависть дуже легко розповсюдити серед бідних людей бо їм немає чого втирачати. а серед тих хто має хати, авто, свинку і тету в райдержадміністрації яка може бути ненависть. потриндять про москалів і підуть горілку пити
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1711
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

726
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1039
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1471
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2685 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3778

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

859

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

472

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

363

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1033
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5185
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10565 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9039
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7556
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

876
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1054
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1333
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15814
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

272
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1379
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1792
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1694