24 липня в Києві затримали колишнього начальника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова, який за даними НАЗК привласнив 188 мільйонів грн. Національне агентство з питань запобігання корупції взялося перевіряти спосіб життя українських військкомів.
Як саме відбуваються моніторинги та якими будуть наслідки для порушників — про це Українському Радіо розповів Артем Ситник, заступник голови НАЗК, пише Суспільне.
Який термін може отримати колишній Євген Борисов?
19 липня 2023 року я затвердив обґрунтований висновок щодо наявності у діях колишнього одеського військкома складу злочину за відповідною статтею Кримінального кодексу. Сума незаконного збагачення перевищила 188 млн гривень. У цей же день матеріали скерували до ДБР, яке швидко відреагувало. Буквально сьогодні Євгену Борисову оголосили підозру і затримали. Зараз вирішується питання про обрання запобіжного заходу.
Дуже важливо розглянути справу у стислі терміни й отримати справедливе судове рішення, тому що зволікання може викликати негативний резонанс. Тим більше, що з часом кількість справ щодо військкомів буде лише зростати.
На якому етапі перебувають перевірки військкомів?
НАЗК ще до створення спеціальної комісії при Міноборони фокусувало увагу на тому, що це зона підвищеного ризику: військкомати займаються мобілізацією, є багато охочих її уникнути, і військкомати за певну винагороду можуть допомогти це зробити. Зараз ми сформували базу, до якої ввійшли 1800 керівників та заступників керівників ТЦК. Провести перевірки усіх складно, тому будемо застосовувати ризикоорієнтований підхід і дивитися в першу чергу ті регіони, що мають найбільші ризики. Незабаром з’являться обґрунтовані висновки щодо наявності кримінальних правопорушень. На сьогодні, після попереднього аналізу матеріалів, розпочато 102 моніторинги способу життя, але ця цифра не є остаточною.
Чи планують перевіряти не лише керівників, а й інших працівників територіальних центрів комплектування?
Моніторинг способу життя — це первинна перевірка, яка закінчується обґрунтованим висновком, а потім органи досудового розслідування вже більш детально з’ясовують самі обставини корупційної схеми. Тому прогнозувати точну кількість залучених до цих схем важко, це залежить не стільки від НАЗК, скільки від органів досудового розслідування. Процес моніторингу прискорило б відновлення електронного декларування. Сподіваюсь, законопроєкт, поданий до Верховної Ради ще восени 2022 року, народні депутати розглянуть найближчим часом. Йдеться про обов’язкове декларування — коли особа, яка обіймає посаду з підвищеним корупційним ризиком, зобов’язана подати декларацію. Після відновлення декларування ми отримаємо ще один механізм проведення повних перевірок декларацій. Це буде значно продуктивніше, і ми набагато швидше отримаємо відповіді, які нас цікавлять.
Що загрожує військкомам, у яких виявлять порушення?
Кримінальний кодекс передбачає відповідальність — позбавлення волі до восьми років, якщо ми говоримо лише про незаконне збагачення. Якщо є вирок суду, відповідно вирішується питання конфіскації майна та необґрунтованих активів на користь держави. Якщо суми для кримінальної відповідальності не вистачає, тоді НАЗК надсилає матеріали до антикорупційної прокуратури для подання позову до антикорупційного суду про стягнення необґрунтованих активів.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни
