Міжнародні стосунки України із ближніми сусідами загострюються ледь не щодня. Найсвіжішим фактом образи став закон «Про освіту».
Проти норм цього документа найгучніше виступили Угорщина, Румунія, Молдова і Росія. Польща офіційну реакцію ще готує…
Найближчі сусіди занепокоєні тим, що в Україні начебто хочуть обмежити викладання у школах мовами нацменшин. Тим часом Президент України Петро Порошенко попри резонанс так званої «мовної статті» у понеділок таки підписав прийнятий Верховною Радою закон «Про освіту».
Як цей документ розцінюють представники нацменшин в Івано-Франківську та чи не перешкоджає він їхній діяльності? Чи дійсно вони відчувають загрозу і утиски своїх прав? Як відбувався навчальний процес дотепер і що зміниться? Чи виникають схожі проблеми в інших країнах?
Відповіді на ці питання журналісти ЗК шукали у представників національних меншин нашого міста. Незначна кількість вірменських родин, котрі проживають в Івано-Франківську, не відчувають жодної загрози від прийнятого закону і мовної статті.
Кажуть, що це штучно роздуте питання, тому намагаються не особливо на нього звертати увагу. Їхні діти навчаються переважно у ЗШ №3 українською або російською мовами.
Читайте також: Скандальний закон про освіту набув чинності: позиція прикарпатських освітян
За словами представника Вірменської культурологічної громади «Гарун» Анни Шеремети, в Івано-Франківську вірмен залишилось дуже мало, в основному це переселенці із Азербайджану. Для них не є принциповою мова навчання їхніх дітей. Ба навіть більше, представники вірменської громади переконані, що українцям пора стати повноправними господарями на своїй землі.
«Мусить бути нарешті в Україні своя державна мова, – каже Анна Шеремета. – Українці настільки добрі, що завжди готові йти на поступки. Можна подумати, що, скажімо, в Молдові, є достатньо українських шкіл, де вчать українську мову».
Натомість польська громада дуже обурена. Кажуть, що їх притискають і навіть не дають можливості повноцінно навчатися у тій же загальноосвітній школі №3. Навчання у школі досі й так не велося повністю польською мовою, зауважує представниця польської громади.
«Ми зі сторони спостерігаємо за тим, що відбувається. Навчання польською мовою у цій школі започаткувало саме наше товариство, але воно усунуте на бік», – відповіли нам у Товаристві польської культури імені Ф. Карпінського.
У польській громаді сумніваються, чи зміниться щось із новим законом. Тим більше, що до початку реформи ще треба почекати. Тим часом на полоністику в Прикарпатському національному університеті цього року спостерігався великий набір вступників, але керівниця Товариства польської культури сумнівається, чи зможуть випускники університету знайти собі потім роботу і реалізувати себе.
Директор Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську Мар’я Осідач не вважає норму статті скандального закону проблемою. Вона повідомила, що зараз офіційна Польща готує свою реакцію на прийнятий український закон «Про освіту». В інших країнах, де поляки є нацменшиною, навчання відбувається польською мовою в офіційних школах із польською мовою викладання або ж у недільних школах. Оцінювати закон і говорити про його недоліки чи можливі утиски поляків пані Осідач не береться. Каже, це можна буде робити тільки після офіційної позиції уряду сусідньої країни. Не надто радикально налаштовані і в Угорському національно-культурному товаристві «Балатон».
На території Прикарпаття немає навчальних закладів, де би навчалися угорською мовою. Ті угорці, котрі ще проживають в нашій області, за словами представниці Угорського національно-культурного товариства, вже адаптувалися до України і навіть не спілкуються угорською. А мову для охочих вивчають у спеціально створеній недільній школі.
У товаристві нам повідомили, що навіть на Закарпатті не надто багато людей спілкується угорською, це здебільшого суміш мов – так звана русинська. А щодо інших країн, то, приміром, у Румунії є такі школи, в котрих викладають угорською мовою. А тим часом уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.
Про це заявив у вівторок міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
