Образливе ставлення та зневага до місць поховання є великим гріхом не тільки з точки зору релігії. При оскверненні поховань повністю нівелюються моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та їхніх близьких і рідних. А дії осіб, які наважилися на вчинення таких дій, як наруга над могилою, кваліфікуються як злочин.
Подібні прикрі випадки на Прикарпатті, в області, де люди характеризуються високим рівнем набожності, на щастя, трапляються нечасто. Утім, нещодавно Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у відкритому судовому засіданні розглядав кримінальну справу про обвинувачення двох місцевих мешканців саме у вчиненні такого цинічного злочину, як наруга над могилами.
У вересні минулого року у Коломийський райвідділ міліції зателефонував мешканець райцентру. Як повідомив чоловік, проходячи повз міський цвинтар, він побачив двох чоловіків, які спилювали металевий хрест. На місце події негайно прибула слідчо-оперативна група працівників міліції. На кладовищі правоохоронці затримали двох чоловіків, які на той момент вже зрізали два металевих хрести. В ході перевірки з’ясувалося, що пошкодження могил зловмисники скоїли за попередньою змовою та з корисливих мотивів. Зранку чоловіки зустрілися на автовокзалі, де разом вживали спиртні напої. Домовилися про зустріч на кладовищі з метою збирання металобрухту. В подальшому співучасники вчинення злочину мали наміри здати атрибутику з цвинтаря на пункт приймання металобрухту. Перевозити металеві хрести вандали збиралися за допомогою велосипеда.
Варто зазначити, що один з підсудних не визнавав свою вину у судовому засіданні і пояснював, що, мовляв, певний період часу неофіційно підробляв на кладовищі, а хрести не були закопані в землю. Проте, ці покази виявилися недостовірними. Інший фігурант кримінальної справи щиро розкаявся у вчиненому злочині.
Вина підсудних коломиян знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Їхні дії були кваліфіковані за ч.2 статті 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою, вчинена за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів). За обставину, що обтяжувала покарання підсудних, суд прийняв стан алкогольного сп’яніння. Водночас обставинами, що пом’якшили покарання одного з підсудних, стали щире каяття, визнання вини та сприяння розкриттю злочину, а також утримання матері похилого віку.
Таким чином, 35-річного жителя Коломийщини визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 статті 297 Кримінального кодексу України і у відповідності до ст.69 Кримінального кодексу України призначено покарання більше м’яке, ніж передбачено законом – 3 місяці арешту.
Другого підсудного суд засудив до більш жорсткого покарання. 39-річний чоловік вже мав судимості за вчинення інших злочинів і у 2010 році був умовно-достроково звільнений від відбуття покарання. І оскільки, під час умовно-дострокового звільнення він вчинив новий злочин, то остаточне покарання йому призначили за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі на 3 роки та 1 місяць.
