На посаду ректора Прикарпатського університету претендуватиме чотири кандидати (документ)

«Пішов, бо інакше не міг»: історія полеглого захисника Івана Майки, який без вагань став на захист України

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

1423

«Запитують, чому Бог не вберіг мою дитину?»: інтерв’ю з першою в Україні жінкою-капеланкою сестрою Симеоною

24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1930 2

«На сцені я розкриваюся на максимум, а в житті — трохи тихіша»: акторка Мирослава Полатайко про театр, війну і себе поза ролями

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4654

«Війна не закінчується одразу після фронту»: ветеран Назар Семанів про службу, поранення, адаптацію та артмайстерню

07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.

2584

Штрафи до 17 тисяч: у Раді готують нові правила для самокатів, а Івано-Франківськ уже обмежив рух

04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2790

«Я не вдова — я дружина героя»: спогади про полеглого захисника з Івано-Франківщини Івана Бакума

01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.

5858

Коментарі (2)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Небайдужий 2012.04.17, 15:14

Головна проблема наших вишів - корумпованість. Саме тому їдуть у чужі світи наші кращі діти, їх викидають з України, бо вони можуть у перспективі створити проблеми теперішній і наступній владі, яка буде клонована з теперішньої. Хоча за рівнем цього зла ПНУ посідає почесне останнє місце в Івано-Франківську, хабарництво таки суттєво виросло за останні кілька років - попри стверджування ректора стосовно активної боротьби з ним. Цікаво, як планують боротися з хабарництвом претенденти? Адже не секрет, що найвище хабарництво у ПНУ - у підрозділах юридичному, економічному (керує Романюк М.Д.) і туристичному (керує Великочий В.С.). Від вирішення цього питання залежатиме, чи буде ПНУ продукувати українську еліту і середній клас, чи працюватиме на вал - примітивне заробляння грошей способом доїння батьків студентів. Останні потім працюватимуть почесними продавцями у магазинах теперішньої "еліти".

Гість 2012.04.18, 08:34

Болото - так можна прокоментувати цю сторінку. Співробітники Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника або: зовсім байдужі до своєї роботи і всього, що твориться навкруги і стосується їх безпосередньо чи опосередковано (що малоймовірно), або затяті пристосуванці і боягузи, бо бояться висловити свою думку навіть на цьому форумі. Що він не цікавий - не скажу - бо "Кількість переглядів - 533" про щось таки говорить і у коментарях до окремих претендентів на крісло ректора можна було явно впізнати деяких пристосуванців, які і при двох попередніх ректорах були у їхній великій пошані. Одне скажу - всі претенденти молодці, бо не бояться вслух висловлювати свої претензії на це високе крісло. Чому така "пасивність" співробітників ПНУ? У мене є просте пояснення, можливо, навіть занадто спрощене - бо за століття бездержав'я НА Україні вирубали практично всіх сильних духом людей, а трохи слабші- зрусифікувалися чи ополячилися. Ось і залишились В Україні гірші - боягузи і пристосуванці. Нагорі ж - зайди, чужинці, абсолютно байдужі до України чи її майбутнього, а правда про минуле України їх навіть ображає. Отже, ЛЮДИ, думаймо - чи дійсно хочемо збудувати рідну домівку такою, про яку мріяли і віддавали життя наші великі патріоти, чи лишень будемо пускати шмарки і тихенько плакати, щоб ніхто не бачив, щоб ніхто не чув.