На часі прийняття нового комплексу "гірських" законів

 

Свого часу великою політичною перемогою всіх мешканців Карпатського краю і, зокрема, моїх краян бойків став Закон "Про статус гірських населених пунктів". Як його автор знаю, наскільки важко було вибити у зарозумілої, захланної київської бюрократії соціальні пільги для мешканців гірського краю. Що їм до того,як живуть "вуйки" в горах, в кращому випадку літом у гриби приїдуть. А літом всюди добре.

Пам'ятаю, як мене переповнювали емоцї, коли закон був принятий, не хотілося йти з трибуни Верховної Ради. Я розумів і надіявся що це лише початок. Цей закон мною розроблявся до певної міри як базовий, такий, що стане канвою для розробки низки інших законодавчих актів, що в свою чергу охоплять всі сфери життя в гірській місцевості :перш за все соціальний захист, розвиток підприємництв, розвиток інфраструктурних пректів в горах .Як і всі закони він має потенціал для вдосконалення. З часу його прийняття є зрозумілим, що він потребує уточнень, більш чітких правил, термінів. Але головне все ж – він працює, і люди, які тяжко працюють в горах, де важкі природні умови життя, де немає плодючих рівнинних грунтів, де загрожують повені, де природні ресурси розграбовані, а інфраструктурою не займались десятиліттями, ці люди отримують «гірські» добавки до пенсій і соціальних виплат.

Нажаль вже ходять чутки, що Закон хочуть відмінити. І чутки ці небезпідставні. Я мав розмову недавно з таким собі " новим" із старих в Мінекономіки: каже будем зрізати соціальні виплати, - цей Ваш закон, нам як кістка в горлі. Наша влада знову вирішила зекономити не на собі, а на найменш заможних і незахищених. Ми розуміємо, що держава в небезпеці. Але чому пропонується затягувати пояси не олігархам, не розібратися з ганебною корупцією, а старому спрацьованому чоловікові у селі, молодій мамі, що за копійки здає молок (а коло тої худобини треба наробитись, пам'ятаю з дитинства) і не має можливостей вибудувати своє життя із зрозумілими перспективами, багатодітним матерям у бідних селах? А де знайти роботу,щоб платли хоч на якесь життя?

В мене є аргументи на захист Закону. Ці аргументи стоять не лише на соціальній проблематиці, але й на історичних фактах, які завжди замовчувались, але не забуті. Соціальні виплати для Карпатських горян – не розкіш, а крихітна доля компенсації за вікове пограбування нашої землі.

Владні кола відбирають в нас невідновлювальні багатства. З поверхневих горизонтів практично повністю викачана нафта, сировина для виробництва будівельних матеріалів, унікальна цінна деревина вивозиться з нашої землі у піратській спосіб, від чого край втрачає мільйони гривень щорічно.

Історично саме на Бойківщині концентрувались потужності з видобутку вуглеводневих речовин, калійно-натрієвої солі, будівельного каменю, рідкісних мінеральних сполук та інших природних ресурсів, яких потребувала Європа на ранньому періоді індустріалізації. Не питаючи бойків, яких мали за «незрячих аборигенів», природні скарби бойківської землі пустили на вдоволення потреб іноземних держав та їхнього населення.

Ми добре пам’ятаємо, як шалені гроші, вилучені за реалізацію цього природного багатства осідали європейських банках, а корінне населення – бойки – залишались у безпросвітних злиднях. Тепер те ж саме. Лише замість європейських столиць – Київ. Столиця перетворилась на хижого монстра, який через податки і перенаправлення фінансових потоків паразитує на горянах, що тяжко працюють на окрадених карпатських землях.

Такою була і є політика колонізаторів у всі часи. Тепер ми така собі «колонія» київського чиновництва та вирощених ним олігархів. Змінюються президенти, гремлять Майдани, проголошуються реформи, а віз і нині там. Й навіть ті крихти, які ми собі відвоювали, спираючись на міжнародну європейську практику, тепер знаходяться під загрозою. Доречі - та низка зокнодавчих актів, що згадані вище і є конкретним кроком до децентралізації про яку нині так багато говоріння.

Я відчуваю, що ті люди, яких мої краяни обирали до Верховної Ради у 2012 році навіть не намагалися відстоювати їх інтересів. На жаль, обрані за квотним принципом, теперішні народні обранці стурбовані лише вузькопартійними інтересами і, як видається, грають не на боці своїх виборців. Вони на боці бюрократів з безнадійно совковим, егоїстичним, неоколоніальним мисленням.

На часі прийняття законів іншого рівня. Система законодавчих актів повинна врешті решт визначити ставлення держави до гірських регіонів, раз і назавжди. Я вивчав подібні нормативні акти в Європі і зараз працюю над проектом подібного Закону для України. В ідеологію такого закону має бути закладено прогресивну ідеологему: державо, створи сприятливі умови для ведення бізнесу та розвитку гірських територій! Горяни вимагають умов для того, щоби їм самостійно стати надійною опорою Української Держави. 

Життя та бізнес в Броварах чи в Кременчуці, і в гірському селі Долинського чи Рожнятівського району різняться між собою як небо і земля. Побутові складності та природно-кліматичні ризики проживання в гірській місцевості, більші, ніж на рівнині, поточні та капітальні витрати для будівництва та виробництва, відсутність доріг та сучасних комунікацій – все це не придумано кимось для «випрошування халяви», все це сувора щоденна реальність, в якій живуть сотні тисяч українських громадян.

Я, безумовно, з повагою ставлюся до будь-якого бізнесу, де б він не створювався, але не втомлююсь повторювати: Українська Державо, створи для гірських територій, для своїх найдревніших, опорних етносів урівнюючи умови, зокрема особливу систему оподаткування, яка б включала в себе стартові податкові пільги для бізнес-проектів, високу юридичну захищеність бізнесових ініціатив корінних мешканців гірського краю, нормативну базу для екологічної специфіки, застав банки видати дешеві кредити як для підприємництва так і для придбання і будівництва житла в горах, тощо. Щоб, нарешті, хотілося і моглося жити в горах.

Горяни Швейцарії, індіанські племена Кордильєрів та ще багато людей, яким історично випало жити в екстремальних умовах висотного ландшафту, користуються спеціалізованою нормативною базою для зрівнювання їхніх можливостей з можливостями мешканців рівнин. Там немає масового плину людей з гір в міста. Це звичайна практика для цивілізованих держав. На часі і нам ставати цивілізованими. 


13.08.2014 Василь Бартків 2102 0
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

378 1
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1570
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

743
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3366
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21413
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2188

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

576 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

350

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

959

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2338
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

353
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

617
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1178
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

591
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

319
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

958
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

929
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

226
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1735 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

545
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1586 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2361 4