Місто як організм: урбаністи взялися за Франківськ

 

/data/blog/94078/d15accb77a2aed3e60655662246030e7.jpg

 

У Києві завершує навчання перша група студентів зі Школи урбаністики CANactions. Ця школа є наймасштабнішим некомерційним дослідницьким проектом такого роду в Україні.

 

Протягом трьох з половиною місяців студенти – а насправді, люди з вищою освітою, тим чи іншим боком пов’язані з урбаністикою, – під наглядом українських й іноземних інструкторів вчилися робити міста зручнішими для життя.

 

"А що взагалі не так з українськими містами?", - запитую я співзасновника школи, Урса Томанна, містопланувальника зі Швейцарії. Він пояснює, що англійською його професія називається urban planner і що вона має мало спільного з радянським поняттям "генплан", бо передбачає значно більше гнучкості в плануванні міста.

 

До цього Урс три роки працював у місцевій владі Вінниці, куди приїхав на запрошення тодішнього міського голови Володимира Гройсмана.

 

"В Україні міста не сприймають за міста, - загадково каже він. - У них вкладають абстрактний, чисто механічний сенс, де все живе окремо від іншого, а не як єдиний організм, у якому всі маленькі проблеми пов’язані між собою. Тут, в Україні, рішення ухвалюються окремо від усіх проблем".

 

До прикладу, коли в місті планують трамвайний маршрут, то не завжди беруть до уваги те, як і ким заселені райони міста або як люди зможуть дістатися до зупинок, каже Урс.

 

"У мене є купа прикладів в Україні, де на будівництво інфраструктури витрачають багато грошей, і при цьому немає development forcing (Стимуляції розвитку – Ред.)", - каже швейцарський урбаніст, перемішуючи російські й англійські слова.

 

Сьогодні його робоче місце – просторе й світле напівпідвальне приміщення в самому центрі Києва, поруч з Майданом Незалежності, де розташувалася школа урбаністики.

 

Почати свою роботу нові українські урбаністи вирішили з прикладу Івано-Франківська. 18 грудня вони мають представити свого роду "Урбаністичну конституцію" цього західноукраїнського обласного центру. Це набір принципів, на яких може ґрунтуватися подальший розвиток міста.

 

"Франківськ дуже зручний для дослідження і розробки пропозицій, бо він компактний: його можна обійти, обдивитися, дослідити зсередини за той відносно невеликий час, який у нас був", - розповідає Владислав Тимінський, директор освітньої програми CANactions. Він пояснює, що вибір міста зумовлений також тим, що у Франківську активно працює команда місцевих урбаністів, об’єднаних в організацію "Тепле місто", з якими школа легко порозумілася.

 

Владислав називає кілька ідей для обласного центру, над якими працюють студенти і які можуть увійти в його "Урбаністичну конституцію". Серед них – траст-форуми, або дискусійні майданчики, на яких жителі зможуть обговорювати важливі для міста справи з людьми із "білого дому", як тут називають будівлю ОДА. Місцем таких дискусій можуть стати, наприклад, бібліотеки, які є практично в усіх міських районах і які нині не перевантажені роботою.

 

Ще одна ідея – культурно освоїти запущені промислові зони, розташовані в межах міста. "Щоб культурне життя виникало не лише в центрі, а й у тих районах, де реально живуть люди, але при цьому картинності там мало", - каже Владислав.

 

Але чи дослухається до цих ідей міська влада?

 

"Звичайно, гарантій ніяких немає, - продовжує Владислав. - Але ми убезпечили себе місцевим ком'юніті, яке готове підхопити наші ідеї".

 

Він визнає, що зміни в місті – процес "тривалий і болючий". "Але основне, до чого ми дійшли, – це необхідність діалогу. І розвиток міста – це дуже сильний привід для будь-якого міста нарешті організувати цей діалог", - розповідає урбаніст.

 

Збоку видніше

Серед тренерів, які в різний час приїжджали до Києва, щоб викладати українцям урбаністичні дисципліни, - ірландець Пол МакКейб, який спеціалізується на тому, як розвиток міст пов'язаний з цифровими технологіями; Стефан Роші, який опікується соціальним розвитком в міській адміністрації Цюриха; польський архітектор Куба Снопек та німецький митець і урбан-теоретик Міодраґ Куч.

 

Серед 18 студентів школи, які з'їхалися до Києва з різних міст, у тому числі і з Франківська, є архітектори, дизайнери, журналісти й економісти. Кожен з них заплатив за навчання 9,5 тис. грн. Засновники кажуть, що ця сума покриває лише маленьку частину витрат. Усе інше здобувають завдяки грантам і міжнародній допомозі.

 

Одна зі студенток, київська дизайнерка Дарія Подольцева, розповідає про польові дослідження у Франківську. Як і засновники школи, вона не вважає себе більш компетентною, ніж жителі самого міста, але каже, що приїжджим легше помітити й озвучити деякі місцеві проблеми. Наприклад, щоб дістатися з центру міста до набережної річки Бистриця, куди навпростець лише два кілометри, потрібно пройти "всі рівні Супер-Маріо", каже Дарія. Але далеко не всі франківці усвідомлюють численні перешкоди на цьому шляху, бо з дитинства звикли добиратися до річки об’їзними дорогами.

 

"Коли ти приїжджаєш, то дивишся на все збоку і бачиш, можливо, більше, ніж місцеві, хоча й не так глибоко", - каже Дарія.

 

Наступним містом, за яке школа урбаністики візьметься вже в 2016 році, стане промисловий донбаський Краматорськ.

 

bbc.com


10.12.2015 766 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3399
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1951
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2215
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5304
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21064
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3000

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

662

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

837

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1616

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1597
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15468
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8901
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4022
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

672
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

645
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4942
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4173
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4237 1
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

388
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1478
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1417
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2165